- •Інститут інноваційної та післядипломної освіти
- •Мета і завдання курсу.
- •Методи оцінювання та форма підсумкового контролю - усний залік.
- •Очікувані результати:
- •Тематичний план з «безпеки життєдіяльності»
- •Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності” – 2 години, лекція.
- •Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі” – 2 години, лекція.
- •Література з курсу «Безпека життєдіяльності»:
- •Інша основна література:
- •Теми рефератів з курсу «Безпека життєдіяльності»
- •Перелік питань для підготовки до заліку з предмету «Безпека життєдіяльності».
- •Тема 1: “Сутність, основні поняття у безпеці життєдіяльності”
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •2. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності
- •Завдання бжд
- •3. Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів
- •Тема 2: Правові основи безпеки життєдіяльності
- •1. Правові основи безпеки життєдіяльності
- •2. Основи законодавства України про охорону здоров'я
- •3. Основи охорони праці
- •4. Основи цивільної оборони
- •Тема 3: “Загальна оцінка та характеристики небезпекі”
- •1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •3. Управління ризиком
- •План практичного заняття
- •Тема 1-2: “Сутність, основні поняття та правові основи безпеці життєдіяльності. ” (4 години)
- •План практичного заняття
- •Тема 4: Безпека людини в системі “Людина – життєве середовище”. Людина як біологічний та соціальний суб”єкт (2 години)
- •1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт.
- •2. Діяльність людини
- •3. Характерні ознаки діяльності людини:
- •4. Потреби людини
- •5. Характеристика праці людини та її роль в життєвому середовищі
- •1. Людина як біологічний та соціальний суб'єкт
- •2. Діяльність людини
- •Література:
- •План практичного семінару
- •Тема 5: Основні характеристики середовища життєдіяльності людини та їх небезпека
- •2. Техносфера
- •3. Ноосфера
- •4. Соціально-політичне середовище
- •Література:
- •План практичного семінару Тема - 6: Фізіологічні та психологічні особливості людини та їх врахування при забезпеченні повсякденної діяльності
- •1. Фізіологічні особливості організму людини
- •2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •3. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •4. Психологічні особливості людини
- •Функції нервової системи людини:
- •5. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •Властивості людини
- •Риси людини
- •Якості людини
- •Література:
- •Тема–7: Вплив негативних факторів життєвого середовища на здоров’я людини
- •1. Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людини
- •2. Основні положення ергономіки
- •3. Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров'я
- •4. Вплив негативних факторів на здоров'я людини
- •Література:
- •Тема–8: Психофізіологічні небезпеки та шляхи їх попередження
- •1. Психофізіологічні небезпеки
- •2. Загальна характеристика трудової діяльності
- •3. Психофізіологічні фактори небезпек
- •4. Фактори, які впливають на продуктивність праці
- •Завдання для самостійного опрацювання:
- •Тема–9: Природні небезпеки
- •1. Літосферні стихійні лиха
- •Виверження вулканів
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при зсувах та селях
- •2. Гідросферні стихійні лиха
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при повені
- •3. Атмосферні стихійні лиха
- •Урагани
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах
- •Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах
- •Тема – 10: Небезпеки техногенного характеру
- •Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •2. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
- •3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •2. Аварії на транспорті
- •5. Пожежі та вибухи
- •Тема–11: Соціально-політичні небезпеки
- •Поняття соціально-політичної небезпеки
- •3. Тероризм
- •4. Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уникнення
- •5. Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
- •Тютюнокуріння
- •Тема–12: Комбіновані небезпеки
- •1. Природно-техногенні небезпеки
- •2. Природно-соціальні небезпеки
- •Бактеріальні інфекції
- •Захворювання, які передаються статевим шляхом
- •Онкологічні захворювання
- •Снід — синдром набутого імунодефіциту
- •Наркотики та наркоманія
- •Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
- •1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
- •2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
- •Забруднення атмосфери міст
- •Забруднення міських приміщень
- •Забруднення питної води в містах
- •Тема–14: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання їх виникненню
- •1. Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •3. Визначення рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення
- •Література:
- •Тема–15: Надання першої долікарської допомоги потерпілому
- •1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •2. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •3. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м'яких тканин
- •4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв'язок та при переломах кісток
- •5. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •6. Допомога при отруєннях
- •7. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •8. Надання першої допомоги при утопленні
- •Література:
Тема–13: Небезпеки сучасного урбанізованого середовища
Учбові питання:
1. Поняття Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
2. Основні небезпеки життя в урбанізованому середовищі.
1.Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішально зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною революцією в усіх сферах.
Урбанізація (від лат. игЬапоз — міський) означає процес зростання міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економічному та культурному житті суспільства. Способи виникнення міст в історії людства були різними. Міста виникали як сумісні поселення ремісників, що полегшувало їх виробничу діяльність, як центри торгівлі, як воєнні укріплення (фортеці).
Процес світової урбанізації розпочався в Європі, де вперше почали формуватися міста завдяки концентрації засобів виробництва, великої промисловості. Становлення урбанізації почалося на зламі XVIII— XIX ст., коли міста в Західній Європі зосереджували найважливіші засоби виробництва й посідали ключові позиції у світовій економіці. Локальний розвиток міст породив певну просторову послідовність світового процесу урбанізації: Західна Європа — Північна Америка — Австралія та Океанія — Східна Європа — Латинська Америка — Азія — Африка.
Уже сьогодні в багатьох країнах світу, особливо економічно розвинутих, частка міського населення становить 85—90% і більше в загальній його чисельності. За прогнозами Комісії ООН з народонаселення, на початку XXI ст. у містах буде мешкати не менше 51% усього населення земної кулі, тоді як 1970 р. частка міського населення становила 38,6%. З'являються і зростають багатомільйонні міста — мегаполіси (Нью-Йорк, Лондон, Токіо та ін.), збільшується їх кількість, розміри та проблеми.
Проявився процес урбанізації і в Україні. До 1918 р. країна була аграрною, і в містах проживало 18% населення. Інтенсивна урбанізація в Україні розпочалася в 1926-1939 рр., коли було взято курс на індустріалізацію народного господарства, тобто всього лише за 13 років чисельність міського населення зросла в 2,4 разу. За 1940-1970 рр. чисельність міського населення в Україні зростала вже значно нижчими темпами, бо за 30 років воно збільшилось лише в 1,9 разу.
З середини 50-х рр. XX ст. почався новий етап інтенсивного зростання кількості міст і чисельності міського населення в Україні. Тільки за останні 30 років частка міського населення в Україні зросла в 2,2 разу та становила на кінець XX ст. близько 70% загальної чисельності населення. За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу, таких міст зараз — 61.
В Україні є 7 міст з населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. До речі, для Києва останні 30 років був характерний надзвичайно інтенсивний демографічний розвиток: чисельність його населення зросла майже в 2,5 разу і досягла 3 млн. мешканців.
Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості тощо. Разом з нарощуванням промислового потенціалу, створенням нових галузей виробництва у великих містах зростає чисельність населення. Сучасні великі міста — це центри зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах. Причому найважливішим джерелом зростання міського населення була й все ще залишається міграція сільських жителів у міста. На неї припадає більше половини приросту міського населення в Україні.
Сучасне місто надає своїм жителям багато переваг економічного, соціального та суб'єктивного характеру, а саме:
-
наявність місць роботи та можливість зміни роботи; зосередження закладів науки та культури;
-
забезпечення висококваліфікованої медичної допомоги;
-
можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя;
-
розвиток міжнародної та регіональної культури.
Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресові фактори, зумовлені напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.
Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей: постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води, контроль і запобігання забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, утилізація та захоронення нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного «життєвого» простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням, та інші.