13.Договірне представництво ф.О.

Договірне представництво – юридичні правовідносини, в силу яких одна лособа представляє інтереси іншої на підставі укладеного між ними договору. Підстави: 1. Факт укладення договору доручення; 2. Факт укладення договору про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом; 3. Факт укладення трудового договору;4. Подання до суду особою, яка бере участь у справі заяви про надання повноважень представнику по веденню справи.5. інші договори. Хто може бути представником, документи, що посвідчують представництво. Повноваження представника.

14.Відкриття провадження у справі.

Див. 5 питання.

15.Ухвали та рішення апеляційного суду

Розглянувши справу, Ас постановляє ухвалу у таких випадках: 1. Відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;2. Скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду І інстанції. 3. Скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду; 4. Відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін; 5. Зміна ухвали;6. Скасування ухвали. Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

16.Поняття та суть наказного провадження

Наказне провадження – спрощений вид судочинства у суді І інстанції, спрямований на захист прав та інтересів заявника. Який має письмові докази, що характеризуються високою достовірністю. Суд за наслідками розгляду справи ухвалює не судове рішення, а видає судовий наказ. Ознаки: 1. Відсутній спір про право; 2. Сторонами є: заявник і боржник; 3. Засобом відкриття є заява про видачу судового наказу наказне провадження спрощений вид судочинства, адже видача судового наказу здійснюється судом без судового засідання і без залучення заявника та боржника у процес. Якщо суддя виявляє спір про право – відмовляє у прийнятті заяви.

17.Зміст судового рішення

Рішення суду складається з:

1) вступної частини із зазначенням:часу та місця його ухвалення; найменування суду, що ухвалив рішення; прізвищ та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням: узагальненого викладу позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом;

3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким; назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог; розподілу судових витрат; строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.