64.Класифікація доказів

Різноманітні підстави класифікації: 1. За характером зв*язку з обставинами справи: прямі, опосередковані. 2. За способом формування: первісні, похідні, 3. За джерелом: особисті, предметні, змішані.

65.Поняття нововиявлених обставин

1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. 2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

66. Реалізація принципу одноособовості і колегіальності в цпп.

Принцип колегіального і одноособового розгляду справ закріплений у ст.. 129 КУ, та ст.. 15 ЗУ «Про судоустрій статус суддів». Суд І інстанції – усі справи розглядаються суддею одноособово, який діє від імені суду і є головуючим. Лише окремі справи розглядаються в порядку окремого провадження у колегіальному складі (1 суддя та 2 народних засідателі)6 про усиновлення, про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку. Апеляційне провадження: прийняття апеляційної скарги до розгляду – одноособово; підготовка справи – одноособово; розгляд – колегіально (3 проф. судді).; Касаціне – прийняття касаційної скарги- -одноособово, підготовка до розгляду – одноособово, попередній розгляд – здійснюється суддями, у складі не менше 3, судовий розгляд – суддями, у складі не менше 5. ВСУ – колегіально, за ново виявленими обставинами – тим самим судом, у тому самому складі.

67. Поняття позову, його елементи, види позовів.

Позов – матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка пред*явлена до суду з метою захисту прав, свобод та інтересів і є засобом відкриття провадження. Юридичні ознаки:матеріально правова вимога (відшкодування шкоди0, та процесуально- правова вимога(проведення експертизи) Крім цих елементів виділяють ще премет та підстави позову.

Підстава – частина позовв якій позивая наводить факти, якими обґрунтовує свої вимоги. Предмет – частина позову, в якій позивая зазначає матеріально- правову вимогу.Деякі вчені ще виділяють такий елемент, як зміст позову. Зміст – така частина, в якій позивач звертається безпосередньо до суду з конкретними вимогами матеріального характеру.Фурса, Кондрашов – виділяють, а Бугаш – ні. Види:

1. за характером спірного правовідношення: позови у цивільних, земельних, трудових, сімейних правовідносинах (про визнання договору недійсним)

2. враховуючи мету, досягнення якої прагне позивач: присудження (позов про відшкодування шкоди завданої каліцтвом); Про визнання (про визнання права власності); перетворювальний (позов про розірвання шлюбу)

3. Враховуючи зв*язок між позовами: тотожні (збігаються предмет, підстава та суб*єкт); аналогічні (предмет і підстава – позов про стагнення заробітної плати від різних співробітників); позови, що випливають після вирішення і розгляду іншого позову (регресні) позови, що потребують вирішення разом із первісним (зустрічні)

4. Враховуючи характер інтересу, що підлягає захисту: особисті (регресні, зустрчні); пред*явлені в інтересах інших осіб, групові.

5. За предметом позову (майнові – про відшкодування шкоди, завданої ДТП,); натуральні; не пов*язані з грошовою оцінкою )про розірвання шлюбу).