Розв’язання типових задач

Задача 1. Двигун з ефективною максимально тривалою потужністю 500 кВт протягом доби працював 19 годин і виробив 9240 кВт/год. енергії.

Визначити коефіцієнти екстенсивного, інтенсивного й інтегрального навантаження двигуна за добу.

Розв’язання

або

Двигун відробив часу на 20,8% менше максимально можливого, при цьому його середня фактична потужність була на 2,7% нижче ефективної максимально тривалої потужності, а кількість виробленої енергії виявилося на 23,0% менше максимально можливої кількості.

Задача 2. На підприємстві на початок року є: три парових двигуни загальною потужністю 530 кВт, з них один потужністю 240 кВт обслуговує електрогенератор, 126 електромоторів загальною потужністю 410 кВт, чотири електроапарати загальною потужністю 105 кВт.

Визначити сумарну енергетичну потужність, що обслуговує виробничий процес підприємства.

Розв’язання

Потужність механічного й електричного приводів склала на підприємстві відповідно 290 й 515 кВт; при цьому енергопотужність, що використовується на силові процеси, становить 700 кВт (290+410), або 87,0% всієї сумарної енергопотужності , а енергопотужність, що живить технологічні процеси, – 105 кВт, або інші 13.0%.

Задача 3. Є наступні дані по ткацьких верстатах фабрики за березень:

Середнє число встановлених верстатів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 281 з них перебували в плановому ремонті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Середнє число верстатів, що фактично працювали . . . . . . . . . 274

число робочих днів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

число змін роботи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

нормативна тривалість зміни, години . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

число фактично відпрацьованих станко-годин. . . . . . . . . . .93461

Визначити для встановленого обладнання: 1) фонди верстатного часу (станко-годин): а) календарний; б) режимний; в) наявний; 2) коефіцієнти використання фондів верстатного часу; 3) коефіцієнт використання парку встановленого обладнання.

Розв’язання

1) а)б)

в)

2) коефіцієнти використання фондів верстатного часу:

календарного

режимного

наявного

3)

Фонди верстатного часу були недовикористані: календарний – на 55,3%, режимний – на 5,5%, наявний – на 4,5%; парк встановленого обладнання був використаний лише на 97,5%, тобто 2,5% від чисельності встановленого обладнання становить обладнання, що не працювало по різних причинах (плановий ремонт, простої).

Тема 8 Статистика науково-технічного прогресу на підприємстві

При вивченні даної теми студент повинен звернути увагу на методику розрахунку статистичних показників, що характеризують два найбільш загальнопоширені напрямки науково-технічного прогресу: 1) електрифікацію виробництва; 2) механізацію, автоматизацію, роботизацію виробництва. Обчислення показників першої групи на рівні економіки країни в цілому, її окремих галузей, а також регіонів розглянуто в учбово-методичній розробці з основ соціально-економічної статистики (с. 39-41 зазначеної методички); розрахунок коефіцієнтів електрифікації виробничих процесів, енерго- та електроозброєнності праці, централізації й децентралізації електропостачання на рівні окремих підприємств проводиться аналогічно і не має принципових відмінностей.

Статистична оцінка механізації виробництва (на всіх її рівнях – часткової механізації, комплексної механізації, автоматизації або роботизації) побудована на коефіцієнтах механізації робіт і механізації праці, які обчислюються по окремих видах робіт і по декількох видах робіт разом (в останньому випадку коефіцієнти одержують назву зведених коефіцієнтів):

1) коефіцієнт механізації окремого виду робіт :

де й– обсяги робіт певного виду, виконаних відповідно механізованим і немеханізованим способами (тобто за допомогою машин і механізмів або вручну);–загальний обсяг виконаних робіт даного виду;

2) зведений коефіцієнт механізації робіт :

; причому

і – витрати праці (відпрацьовані людино-години або людино-дні або середнє число робітників) на виконання відповідно механізованих і немеханізованих робіт певного виду;– загальні витрати праці;

3) коефіцієнт механізації праці, витраченої на виконання роботи певного виду

4) зведений коефіцієнт механізації праці

При обчисленні розглянутих вище коефіцієнтів студентові варто пам'ятати, що по своїй статистичній природі вони є відносними величинами структури і тому приймають числові значення в межах від 0 до 1. Крім того, коефіцієнти механізації робіт і механізації праці пов'язані між собою таким чином, що перший коефіцієнт завжди більше або дорівнює іншому, що виявляється з наступної очевидної формули:

;

де й– рівні продуктивності праці відповідно на механізованих роботах і на всіх роботах (тобто механізованих і немеханізованих разом).

Будь-який захід щодо впровадження нової техніки повинен одержати оцінку з погляду його соціально-економічної доцільності (вигідності), що є можливим при порівнянні результатів від застосування старої (тієї, що замінюється) і нової техніки. З цією метою в статистиці розраховуються наступні основні показники економічної ефективності застосування нової техніки (у формулах порядкові символи 0 й 1 позначають величину показника за рік відповідно до та після впровадження нової техніки):

1) число працівників, умовно вивільнених внаслідок впровадження нової техніки :

;

де – обсяг продукції (робіт);– виробіток на одного працівника;– середня спискова (облікова) чисельність працівників;

2) економія витрат на виробництво продукції від зниження собівартості внаслідок впровадження нової техніки :

;

де – собівартість одиниці продукції;

3) термін окупності додаткових інвестицій у нову техніку :

;

де - питомі інвестиції (тобто інвестиції на одиницю продукції);

4) коефіцієнт порівняльної ефективності :

;

5) річний економічний ефект від впровадження нової техніки

;

де – гранично припустимий (нормативний) коефіцієнт порівняльної ефективності;– наведені (до річного періоду) питомі (тобто на одиницю продукції) витрати.

Економічна інтерпретація розглянутих вище показників буде дана в типовому рішенні.