Ступінь ризику (ймовірність) недовиконання планових надходжень

Відсоток недовиконання	k = 1,000	k = 0,995	k = 0,990	k = 0,985	k = 0,980
0	0,50000	0,41000	0,34500	0,25000	0,18400
1	0,32400	0,25000	0,18400	0,13000	0,08900
2	0,18100	0,13000	0,08700	0,05800	0,03600
3	0,08700	0,05800	0,03500	0,02100	0,01300
4	0,03500	0,02100	0,01200	0,00640	0,00360
5	0,01200	0,00640	0,00340	0,00160	0,00090
6	0,00340	0,00160	0,00090	0,00035	0,00017
7	0,00074	0,00035	0,00016	0,00006	0,00003
8	0,00015	0,00006	0,00010	0,00000	0,00000
9	0,00000	0,00000	0,00000	0,00000	0,00000
10	0,00000	0,00000	0,00000	0,00000	0,00000

Нехай

де х' — величина недовиконання планових показників у відсотках.

У формулі для розрахунків імовірності недовиконання обсягу планових податкових надходжень використовуються таблиці розподілу Лапласа:

Як випливає з розрахунків (див. табл. 4.5), 10 %-ве недовиконання прогнозу, отриманого за допомогою моделі ARIMA по м. Києву, трапляється рідко. Наголосимо, що навіть 1 %-ве недовиконання (як ступінь ризику) становить значну величину (50 млн грн). Звідси як нормативний, на наш погляд, краще ввести ступінь ризику 1 %-го недовиконання планових надходжень. Відповідно отримаємо такі значення ймовірності недовиконання залежно від коефіцієнта k:

P(1,00) = 0,326; P(0,995) = 0,252; P(0,99) = 0,184; P(0,985) = 0,13; P(0,98) = 0,089.

Як бачимо з наведених розрахунків, використання коригуючого коефіцієнта k дозволяє зменшити ризик як імовірність 1 %-го недовиконання планових надходжень установленням планового обсягу податкових надходжень як частки від їхнього середнього прогнозованого обсягу.

Треба пам’ятати, що запропонована методика вказує лише на необхідність зниження планових обсягів надходжень щодо прогнозованих. Але за цих умов виникає ризик невикористаних можливостей, оскільки у такому підході і обсяг надходжень, і видаткова частина бюджету будь-якого рівня ієрархії управління буде (під час планування) скорочена. Тому пропонується також більш загальний підхід до визначення планових обсягів податкових надходжень.

Якщо розглядати, як про це вже йшлося вище, ще одну компоненту векторної оцінки міри ризику, а саме — показник ступеня ризику невикористаних можливостей, то, на наш погляд, доречно ввести до розгляду інтегрований (комплексний) показник ступеня ризику як міру відхилення від цілей для знаходження планового обсягу податкових надходжень на підставі їхнього прогнозованого обсягу. За визначеного на етапі прогнозування, середнього прогнозованого обсягу надходжень x_p та отриманої оптимістичної (максимальної) оцінки обсягу надходжень інтегрований показник ступеня ризику будується, зокрема, так:

де R(k, ) — інтегрований показник ступеня ризику; — показник ступеня ризику невикористаних можливостей; R₂(kx_p) — показник ступеня ризику як імовірність недовиконання планових надходжень. Зазначимо, що коефіцієнт k > 0 не обов’язково повинен бути меншим за одиницю.

Величина (0    1) визначається залежно від пріоритетів, які вказують на те, що важливіше з погляду людей, котрі прий­мають відповідні рішення, не допустити недовиконання планових надходжень чи не запланувати надмірно низький бюджет.