4. Розташування сівозмінної ділянки на плані і елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин

Розташування сівозмінної ділянки в плані залежить від прийнятих способу і техніки поливу (додаток 9).

При зрошені ДМУ “Фрегат”зрошувана ділянка повинна мати квадратну конфігурацію. Якщо задана площа ділянки (F_п , га), то лінійні розміри поля можна знайти за формулою

, (3.11)

де L – довжина та ширина поля, м.

Границя поля визначається між поздовжніми осями польових доріг, тому посівну площу нетто необхідно зменшити на ширину дороги b. Ширину польової дороги без лісосмуги можна прийняти 6,5 м, а з лісосмугою 19 м.

Наприклад, при площі поля 80 га:

Якщо прийняти, що навколо поля розташовані польові дороги з лісосмугою по 19 м, то При розташуванні однієї машини на полі, деR_р– розрахункова довжина дощувальної машини “Фрегат”. ЗвідсиДовжина машини, що близька доR_р складає 434 м (додаток 6), тобто модифікація ДМУ-Б434-90 (15 візків).

Модифікацію дощувальної машини “Фрегат” крім довжини необхідно приймати і за витратами води Q_м(л/с), виходячи із умов задоволення середньодобового дефіциту водоспоживання в піковий період вегетації найбільш вологолюбивих сільськогосподарських культур сівозміни за формулою

(3.12)

де – середньодобовий дефіцит водоспоживання, розрахований не менше як для двох суміжних декад пікового періоду найбільш вологолюбивої сільськогосподарської культури сівозміни, м³/(гадоб);F– зрошувана площа ділянки, що визначається довжиною машини, га;_доб– коефіцієнт використання робочого часу доби, який приймають згідно додатка 7;- коефіцієнт, що враховує втрати води на випаровування в зоні дощової хмари при дощуванні;_l – коефіцієнт, що враховує можливі втрати робочого часу за метеорологічними умовами.

Для розглянутого прикладу максимальний дефіцит водоспоживання для двох суміжних декад складає 62 і 46 мм тобто 1080 м³/га (для люцерни 2-го року, 2 і 3 декади серпня), тодім³/(гадоб) .

Зрошувану площу Fможна розрахувати за формулою

(3.13)

Тоді га.

_доб для ДМУ-Б434-90 складає 0,836 (додаток 7).

Коефіцієнт _l визначається за формулою

, (3.14)

де  - тривалість періоду зі швидкістю вітру більше допустимої для даного типу дощувальної техніки, % від тривалості поливного періоду.

Для дощувальних машин “Фрегат” допустима швидкість вітру складає 8 м/с [20]. Ймовірність перевищення швидкості вітру за вегетаційний період більше 8 м/с для степової зони в середньосухий рік складає 5,9 %. тоді .

Коефіцієнт , який враховує втрати води на випаровування під час поливу розраховують за формулою

(3.15)

де k– поправочний коефіцієнт, що характеризує тип дощувальної мащини: 1,0 – для машин, що працюють по колу, позиційно з фронтальним переміщенням і водозабором з закритої зрошувальної мережі, для широкозахватних багатоопорних машин з фронтальним переміщенням, що працюють з водозабором із відкритої зрошувальної мережі; 1,2–1,3 – для далекоструминних дощувальних машин позиційної дії; 0,75–0,85 – для дощувальних машин з фронтальним переміщенням і водозабором з відкритої зрошувальної мережі;E– випаровування води в зоні дощової хмари при дощуванні, % водоподачі

(3.16)

де t – середня температура повітря при дощуванні,С; – відносна вологість повітря, %; v_a – розрахункова швидкість вітру, приведена до висоти 2 м над поверхнею землі.

Розрахунок коефіцієнта  необхідно проводити для всіх місяців зрошувального періоду за середніми метеорологічними даними (табл. 3.12).

Таблиця 3.12