- •Методичні вказівки
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Графічна частина проекту
- •Завдання на курсовий проект
- •Природні умови району проектування
- •Географічне положення й рельєф
- •Кліматичні умови
- •Ґрунти і їх характеристика
- •Джерело зрошення
- •Обгрунтування меліоративних заходів
- •Розрахунок Кс за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха
- •Режим зрошення і техніка поливу сільськогосподарських культур
- •Вибір року заданої забезпеченості
- •Статистичний ряд спостережень за метеорологічними факторами та метеорологічними комплексами за багаторічний період спостережень (мс Губиниха)
- •Статистична обробка основних метеорологічних факторів та розрахованих на їх основі комплексів
- •Комплексний кліматичний показник (ккп) та статистична його обробка
- •Розподіл метеорологічних даних за декадами вегетаційного періоду по вибраному року-моделі 75 %-ної забезпеченості
- •Визначення норм і строків поливу
- •Орієнтовні достокові поливні норми для важких (суглинкових та глинистих) ґрунтів
- •Розрахунок поливних норм сільськогосподарських культур
- •Внутрішньосезонна зміна мікрокліматичного коефіцієнта kм в різних природних зонах
- •Обґрунтування способу і техніки поливу
- •Водопроникність ґрунту
- •Підбір техніки поливу при дощуванні
- •Максимальна висота сільськогосподарських культур при зрошені дощувальними машинами
- •Розташування сівозмінної ділянки на плані і елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин
- •Розрахунок коефіцієнта, що враховує втрати води на випаровування під час поливу () за даними метеостанції Губиниха
- •Розрахунок і побудова графіку поливу
- •Відомість неукомплектованого графіка поливів
- •Проектування і розрахунок зрошувальної мережі
- •Визначення конструкції зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок закритої тупикової зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (перше наближення)
- •Гідравлічний коефіцієнт тертя , розрахований за формулою м.М.Павловського
- •Коефіцієнт шорсткості закритих трубопроводів
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (друге наближення)
- •Проектування поздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів
- •Ширина траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб
- •Проектування гідротехнічних споруд на зрошувальній мережі
- •Проектування доріг та лісосмуг на масиві зрошення
- •Визначення площі нетто та коефіцієнта земельного використання зрошувальної системи
- •Висновок
- •Техніко-економічні показники проекту
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Пружність насиченого пару la, мб
- •Глибина активного шару ґрунту та нижня допустима границя зволоженості за фенологічними фазами розвитку сільськогосподарських культур [7]
- •Поправочний коефіцієнт для приведення температури повітря до 12-годинної тривалості дня
- •Значення коефіцієнтів біокліматичної кривої kб
- •Зрошувальні норми сільськогосподарських культур
- •При водозберігаючих режимах зрошення (за кліматичними зонами України)
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Фрегат»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини дф-120 «Дніпро»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Волжанка»
- •Коефіцієнти використання робочого часу доби βдоб дощувальних машин кругової дії
- •Коефіцієнти βзмін та βдоб для дощувальних машин «Волжанка» та «Дніпро»
- •Основні розміри (мм) стальних труб
- •Основні розміри (мм) азбестоцементних труб
- •Основні розміри розтрубних залізобетонних труб
Ширина траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб
Діаметр трубопроводу, мм |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
900 |
1000 |
1200 |
1500 |
Ширина дна траншеї, м |
0,9 |
1,1 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,8 |
1,9 |
2,1 |
2,4 |
Проектування гідротехнічних споруд на зрошувальній мережі
Для забезпечення нормальної роботи закритої зрошувальної мережі необхідно передбачати спеціальні споруди на трубопроводах.
Розподільні (оглядові) колодязі або вузли призначені для регулювання розподілу води між окремими ланками закритої стаціонарної зрошувальної мережі. Для цього в розподільних колодязях на початку польових та розподільних трубопроводів різного порядку, що відходять від трубопроводів старшого порядку, влаштовують засувки. На розподільних трубопроводах останнього порядку (ділянкових) засувки влаштовують за відгалуженнями польових трубопроводів.
В деяких випадках відгалуження молодших розподільних або польових трубопроводів від старших влаштовують без засувок. Сполучна арматура може бути чавунна, стальна або залізобетонна. Розподільні колодязі в таких випадках, як правило, передбачають типовими.
Останнім часом застосовують безколодязні розподільчі вузли, де для поліпшення експлуатації регулюючу арматуру виносять на поверхню землі. Розподільні вузли об’єднують з вантузами (РВ), із скидними спорудами (РС) або з гідрантами (РГ).
Зрошувальні трубопроводи, що отримують воду по черзі, обладнують засувками. При груповій роботі трубопроводів засувка може бути одна на цілу групу одночасно працюючих трубопроводів. На таких трубопроводах в основному використовують водопровідну чавунну арматуру, що розрахована на підвищений тиск.
Гідранти-водовипуски призначені для виводу води із трубопроводів на рівень вище поверхні землі та подальшої подачі її до дощувальних машин. Їх звичайно розміщують на польових трубопроводах. Відстань між ними залежить від параметрів та умов застосування дощувальних пристроїв.
При застосуванні азбестоцементних та залізобетонних труб довжиною 5 м відстань між гідрантами-водовипусками повинна дорівнювати відповідній кількості труб і двохметровій вставці із сталевих труб для влаштування стояка гідранта (для ДФ-120 “Дніпро” – 52 м, а для ДКШ “Волжанка” – 17 м).
Скидні колодязі призначені для звільнення закритої мережі на зимовий період і в разі ремонту. Вода скидається по спеціальному відгалуженню в трубопроводі в природні пониження місцевості, кювети доріг або в колекторно-дренажну мережу, так як спеціальної скидної мережі на зрошувальних системах з закритою мережею не передбачають. Замість скидних колодязів краще застосовувати скидні гідранти, з якого більша частина води виливається самопливно через кран, а залишок відкачується додатковими пересувними НС, або агрегатами ДДН-70.
Пристрої проти гідравлічного удару – призначені для запобігання або зменшення сили гідравлічного удару, що виникають при раптовому виключенні насосів або припиненні подачі електроструму. Гасники удару встановлюють на напірному трубопроводі зразу за зворотнім клапаном, який захищає від гідравлічного удару насосну станцію та весь трубопровід.
Вантузи призначені для автоматичного відведення з трубопроводу повітря, яке накопичується в ньому. Їх встановлюють, як правило, в підвищених місцях трубопроводу.
Для розглянутого прикладу передбачено: 6 розподільних вузлів; 6 гідрантів для підключення дощувальних машин “Фрегат”; 6 скидних гідрантів і 6 вантузів (додаток 9).