- •Методичні вказівки
- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •Графічна частина проекту
- •Завдання на курсовий проект
- •Природні умови району проектування
- •Географічне положення й рельєф
- •Кліматичні умови
- •Ґрунти і їх характеристика
- •Джерело зрошення
- •Обгрунтування меліоративних заходів
- •Розрахунок Кс за вегетаційний період за даними метеостанції Губиниха
- •Режим зрошення і техніка поливу сільськогосподарських культур
- •Вибір року заданої забезпеченості
- •Статистичний ряд спостережень за метеорологічними факторами та метеорологічними комплексами за багаторічний період спостережень (мс Губиниха)
- •Статистична обробка основних метеорологічних факторів та розрахованих на їх основі комплексів
- •Комплексний кліматичний показник (ккп) та статистична його обробка
- •Розподіл метеорологічних даних за декадами вегетаційного періоду по вибраному року-моделі 75 %-ної забезпеченості
- •Визначення норм і строків поливу
- •Орієнтовні достокові поливні норми для важких (суглинкових та глинистих) ґрунтів
- •Розрахунок поливних норм сільськогосподарських культур
- •Внутрішньосезонна зміна мікрокліматичного коефіцієнта kм в різних природних зонах
- •Обґрунтування способу і техніки поливу
- •Водопроникність ґрунту
- •Підбір техніки поливу при дощуванні
- •Максимальна висота сільськогосподарських культур при зрошені дощувальними машинами
- •Розташування сівозмінної ділянки на плані і елементи техніки поливу прийнятих дощувальних машин
- •Розрахунок коефіцієнта, що враховує втрати води на випаровування під час поливу () за даними метеостанції Губиниха
- •Розрахунок і побудова графіку поливу
- •Відомість неукомплектованого графіка поливів
- •Проектування і розрахунок зрошувальної мережі
- •Визначення конструкції зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок закритої тупикової зрошувальної мережі
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (перше наближення)
- •Гідравлічний коефіцієнт тертя , розрахований за формулою м.М.Павловського
- •Коефіцієнт шорсткості закритих трубопроводів
- •Гідравлічний розрахунок трубопроводів (друге наближення)
- •Проектування поздовжніх профілів зрошувальних трубопроводів
- •Ширина траншеї по дну b для азбестоцементних та залізобетонних труб
- •Проектування гідротехнічних споруд на зрошувальній мережі
- •Проектування доріг та лісосмуг на масиві зрошення
- •Визначення площі нетто та коефіцієнта земельного використання зрошувальної системи
- •Висновок
- •Техніко-економічні показники проекту
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Пружність насиченого пару la, мб
- •Глибина активного шару ґрунту та нижня допустима границя зволоженості за фенологічними фазами розвитку сільськогосподарських культур [7]
- •Поправочний коефіцієнт для приведення температури повітря до 12-годинної тривалості дня
- •Значення коефіцієнтів біокліматичної кривої kб
- •Зрошувальні норми сільськогосподарських культур
- •При водозберігаючих режимах зрошення (за кліматичними зонами України)
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Фрегат»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини дф-120 «Дніпро»
- •Технічні характеристики модифікацій дощувальної машини «Волжанка»
- •Коефіцієнти використання робочого часу доби βдоб дощувальних машин кругової дії
- •Коефіцієнти βзмін та βдоб для дощувальних машин «Волжанка» та «Дніпро»
- •Основні розміри (мм) стальних труб
- •Основні розміри (мм) азбестоцементних труб
- •Основні розміри розтрубних залізобетонних труб
Проектування доріг та лісосмуг на масиві зрошення
Автомобільні дороги на зрошуваних землях поділяють на: міжгосподарські; внутрішньогосподарські; польові; експлуатаційні.
На зрошуваному масиві в курсовому проекті необхідно запроектувати тільки польові і експлуатаційні дороги.
Польові дороги забезпечують під’їзд до кожного поля сівозміни і до найближчих міжгосподарських доріг.
Експлуатаційні дороги призначені для обслуговування, утримання і ремонту трубопроводів та споруд на меліоративній мережі.
Дороги проектують вздовж постійних каналів, розподільних та польових трубопроводів, а також вздовж поливних ділянок. Польові дороги можуть бути постійними або тимчасовими. Поперечний профіль їх роблять одно- або двоскатними з нахилом 3–5 %. Ширину земляного полотна польових та експлуатаційних доріг приймають 5,0 м. Для відводу поверхневих вод з дорожнього полотна і запобігання затоплення доріг водами, що стікають із прилеглої території, влаштовують кювети. Кювети проектують трапецеподібного або трикутного перерізу з глибиною 0,3–0,6 м на супіщаних ґрунтах і 0,5–0,6 м – на глинистих та пилуватих.
Поздовжній похил доріг повинен бути, як правило, не більше 9–10 %, але не менше 0,3 % (для забезпечення стоку води із кюветів). Перевищення земляного полотна над розрахунковим рівнем підгрунтових вод для слабозасолених ґрунтів повинне бути не менше 0,8–1,2 м, а для середньо- та сильнозасолених – не менше 1,0–1,7 м.
У місцях перетину доріг з розподільними та магістральними каналами будують мости або трубчасті переїзди з шириною проїзної частини 5 м.
На зрошуваних системах передбачають такі захисні лісні насадження: полезахисні, водоохоронні, ґрунтозахисні, озеленення.
Полезахисні лісосмуги розміщують у двох перпендикулярних між собою напрямках:
поздовжні (основні) – поперек вітрів, які превалюють в даній місцевості (що викликають суховії, пилові бурі, заметілі);
поперечні (допоміжні) – розміщують перпендикулярно поздовжнім.
При організації території зрошуваних земель намагаються, щоб поля сівозміни і окремі поливні ділянки довшим боком розташовувались поперек напрямку привалюючих вітрів або з відхиленням від нього не більше 30 .
Площа полезахисних лісосмуг повинна складати не менше 4 % площі зрошення. Відстань між основними лісосмугами приймають з врахуванням дальності дії смуги, яка дорівнює 20–30-кратній висоті дерев, і вимог механізації поливу та обробітку ґрунту. Як правило, ця відстань становить 500–900 м. Відстань між поперечними лісосмугамистановить 2000 м, а на піщаних ґрунтах– 1000 м.
Вздовж степових зрошуваних ділянок висаджують 7–10 рядів дерев. Відстань між рослинами в ряду 0,7–1,0 м, а між рядами – 2,5–3,0 м. При посадці лісосмуг вздовж закритої зрошувальної мережі, їх передбачають на відстані 2 м від трубопроводів.
Визначення площі нетто та коефіцієнта земельного використання зрошувальної системи
При проектуванні меліоративних систем ступінь використання меліорованих земель визначається коефіцієнтом земельного використання
(6.1)
де Fнт та Fбр – посівна площа сівозміни, відповідно нетто і брутто, га.
Посівну площу нетто визначають проектом в залежності від способу і техніки поливу сільськогосподарських культур. До площі нетто відносять площу зайняту продуктивними посадками, посівами і природними луками та пасовищами, тобто та площа на якій безпосередньо вирощуються сільськогосподарські культури. В межах посівної площі нетто, частина її може не зрошуватись.
Площа брутто включає посівну площу нетто і площу всіх відчужень під дороги, лісосмуги, зрошувану мережу і гідротехнічні споруди на ній.
В курсовому проекті посівна площа нетто одного поля задана, в даному прикладі вона складає 80 га. При умові, що задана шестипільна сівозміна – Fбр=480 га.
Площа відчужень під дороги і лісосмуги залежить від їх довжини і ширини. Загальна довжина полезахисних лісосмуг з дорогами в даному прикладі складає 14984м, ширина 19 м, отже площа відчужень – 1498419/10000=28,5 га.
Площа нетто складає Fнт=480–28,5=451,5 га.
Коефіцієнт земельного використання при визначених площах нетто і брутто складає КЗВ = 451,8/480 = 0,94.
Зрошувана площа складає Fзрош=64,66=387,6 га
При експлуатації зрошувальних систем визначають коефіцієнт використання посівних земель під полив, який показує частку зрошення
. (6.2)
Отже для даного прикладу КЗЗ=387,6/451,8 = 0,85.