3. Особливiсть правового становища працiвникiв мiжгосподарських підприємств в аграрному секторi

 У процесi мiжгосподарської кооперацiї та агропромис-

лової iнтеграцiї сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних

форм власностi добровiльно обєднують матерiальнi, фiнан-

совi й трудовi ресурси з метою збiльшення виробництва, по-

лiпшення зберiгання i переробки продовольства, продуктiв хар-

чування i сировини рослинного та тваринного походження.

Державнi й недержавнi (приватнi, кооперативного й кор-

поративного типiв) сiльськогосподарськi пiдприємства здiйс-

нюють свою виробничо-господарську дiяльнiсть на основi

рiзних форм власностi. Суттєвi вiдмiнностi цих форм влас-

ностi обумовлюють як особливостi правового становища

сiльськогосподарських пiдприємств i створюваних ними мiж-

господарських формувань, так i правового статусу їх працiв-

никiв. Питання органiзацiї працi, тривалостi робочого часу i

часу вiдпочинку, надання вихiдних днiв i вiдпусток, застосу-

вання заходiв заохочення i дисциплiнарного впливу, а також

iншi питання органiзацiї працi працiвникiв вирiшуються вiд-

повiдно до чинного трудового законодавства. Однак щодо

працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств (органiзацiй) пев-

ною мiрою застосовується i законодавство, що регулює дiяль-

нiсть субєктiв пiдприємництва корпоративного i, особливо,

кооперативного типу.

2. Трудовi ресурси в мiжгосподарських пiдприємствах (ор-

ганiзацiях) формуються за рахунок працiвникiв державних i

колективних сiльськогосподарських пiдприємств, якi працю-

ють постiйно або сезонно, їх взаємовiдносини з пiдприєм-

ствами оформляються трудовим договором. При цьому пра-

цiвники мiжгосподарських пiдприємств i органiзацiй не

мають вiдмiнностей у праних та обовязках незалежно вiд то-

го, чи працювали вони ранiше її державному або колективно-

му сiльськогосподарському пiдприємствi. Це свiдчить про те,

що за своїм iiр.iкоиим спшонищим працiвники мiжгосподар-

ських утворенi, є просто прицiнникiїми i на них поширюється

трудове законодавство. Одначе повною мiрою це стосується

лише постiйних iiрiїпiiiникiв мiжгосподарських пiдприємств i

органiзацiй. Поряд ii ними н мiжгосподарських пiдприєм-

ствах (органiзацiях) i виробничих обєднаннях у сiльському

господарствi є специфiчнi категорiї працiвникiв зi змiшаним

правовим статусом. До них належать члени колективних

сiльськогосподарських пiдприємств, направленi за рiшенням

правлiння на роботу в мiжгосподарськi формування. Своєрiд-

нiсть їхнього правового становища полягає в тому, що за ни-

ми зберiгаються: членство в КСГП (СВК, СпС) i окремi права

та обовязки, передбаченi Статутом колективного господар-

ства. Зокрема, вони мають право брати участь в управлiннi

справами пiдприємства, членами якого вони є, вибирати та.

бути обраними в органи його управлiння, користуватися при-

садибною дiлянкою, пасовищами, сiножатями, транспортом,

культурно-побутовим обслуговуванням та iн. Але на мiжгос-

подарському пiдприємствi, куди направлено на роботу члена

колективного сiльськогосподарського пiдприємства, його за

наказом оформляють як звичайного найманого працiвника.

Мiжгосподарське кооперування сприяє унiфiкацiї право-

вих статусiв працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств,

працiвникiв i членiв колективних сiльськогосподарських пiд-

приємств, При регулюваннi трудових вiдносин у мiжгос-

подарських пiдприсмстпах частосовуються мiжгалузевий, га-

лузевий, територiальний i локальний види правового регулю-

вання.