Права та обовязки членiв сільськогосподарських пiдприємств кооперативного типу

Кожний член КСГП, ВСГК, СпС має субєктивнi права,

i на нього покладаються юридичнi обовязки, визначенi як аг-

рарним, так й iншим законодавством.

Цi правомочностi членiв аїрарних пiдприємств коопера-

тивного типу як рiнноправиих громадян Української держави

грунтуються на Конституцiї Укрнїни. Всi члени КСГП,

ВСГК, СпС користуються прачами i насугь однаковi обовяз-

ки щодо спiльної виробниче-господарської дiяльностi, що

набули свого подальшого розвитку з прийняттям в Українi

Законiв "Про власнiсть", "Про пiдприємництво", "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про сiльсь-

когосподарську кооперацiю", законiв i пiдзаконних норма-

тивно-правових актiв про приватизацiю майна в агропромис-

ловому комплексi, а також нової редакцiї Земельного кодексу

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 119

та внесенням змiн до Цивiльного кодексу щодо права приват-

ної власностi громадян тощо.

Соцiально-економiчне призначення та юридичний змiст

правомочностей членiв аграрних пiдприємств є похiдними вiд

правового статусу, завдань та функцiй цих пiдприємств, пра-

вомочностей останнiх як юридичних осiб, заснованих на ко-

лективно-кооперативнiй власностi. Диференцiацiя та особли-

востi правовiдносин з участю цих аграрних пiдприємств ле-

жать в основi розмежування прав i обовязкiв повних та

асоцiйованих членiв (фiзичних та юридичних осiб). Пра-

вомочностi членiв аграрних пiдприємств кооперативного ти-

пу розмежовуються на: членськi органiзацiї; членськi трудовi;

членськi управлiнськi; членськi майновi; членськi соцiальнi

тоїцо. Правомочностi асоцiйованих членiв КСГП, ВСГК роз-

межовуються на; членськi асоцiативнi органiзацiї; членськi

аеоцштиннi управлiнськi з дорадчим голосом; членськi асо-

цiативнi майновi тiльки щодо отримання частки доходу та

першочергового отримання свого внеску, доходiв вiд їх зе-

мельних дiлянок.

Правомочностi дiйсних та асоцiйованих членiв КСГП,

ВСГК тощо органiзацiйного характеру становлять їхнi права

та обовязки щодо правил вступу до членiв цих пiдприємств,

юридичного оформлення членства, регулювання припинення

членства, оформлення цього юридичного факту, порядку роз-

рахункiв та iнших наслiдкiв припинення членства.

2. Серед членських правомочностей перш за все громадян

цих аграрних пiдприємств є трудовi права та обовязки цих

громадян. Їхню основу становлять правовi норми Кодексу за-

конiв про працю, особливостi застосування (не всупереч пер-

шим) яких вiдображено у Статутах аграрних пiдприємств коо-

перативного типу. Трудовим та аграрним законодавством ре-

гулюються права членiв цих пiдприємств щодо органiзацiї,

дисциплiни, оплати працi, запровадження їхньої пiдрядно-

орендної та внутрiшньокооперативної форм. Нормами цих

галузей законодавства регулюється також дисциплiнарна i ма-

терiальна вiдповiдальнiсть членiв аграрних пiдприємств, охо-

рона працi й охорона здоровя. У разi порушення членських

трудових прав член пiдприємства може захистити свої права,

в тому числi й у судовому порядку.

3. Управлiння дiяльнiстю аграрних пiдприємств здiйсню-

ється громадянами як повними членами на засадах самовря-

дування, широкої демократiї, гласностi, активної участi чле-

нiв у вирiшеннi всiх питань дiяльностi цих пiдприємств. Саме

виходячи iз загальносвiтових принципiв сiльськогосподар-

ської кооперативної демократiї члени цих аграрних пiдпри-

ємств мають прано i чобонячанi особисто брати участь в уп-

равлiннi справами колективних сiльвькогосподарських пiд-

приємств (виробничого сiлi>сi>когосподарського кооперативу,

спiлки селян), обирати й бути обраними до їхнiх керiвних ор-

ганiв, вносити пропо-iицiї щодо полiпшення дiяльностi цих

аграрних пiдприємств, усунення хиб у їхнiй роботi, зловжи-

вань з боку правлiння та посадових осiб. Активна участь чле-

нiв цих пiдприємцiв у здiйсненнi кооперативного самовряду-

вання (за принципом "один член - один голос" незалежно

вiд розмiру його майнової частки-внеску) детально регламен-

тується нормами статутiв цих пiдприємств, а також гаранту-

ється порядком обрання/вiдклику та порядком роботи орга-

нiв управлiння, чiтким розмежуванням їхнiх повноважень,

порядком голосування (таємним чи вiдкритим), що визна-

чається самими членами i Статутом пiдприємства.

4. Особливими за своїм призначенням та змiстом є член-

ськi майновi правомочностi повних та асоцiйованих членiв

аграрних пiдприємств.

За сучасних умов права та обовязки майнового характеру

членiв КСГП, ВСГК, СпС тощо набули нового змiсту i, як

наслiдок, - нових форм i способiв реалiзацiї. Як i ранiше, цi

вiдносини стосуються, зокрема вiдшкодування збиткiв, шко-

ди, завданих цьому сiльськогосподарському пiдприємству.

Новим у цих вiдносинах є те, що на рiвнi Закону "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство" у ст. 7 зазначе-

но, що майно пiдприємства на правi спiльної часткової влас-

ностi належить його членам. Субєктом права власностi на

пiдприємствi є саме нiдпригмство як юридична особа, а його

члени - в частинi майна, яку нони одержать при виходi з пiд-

приємства. Новим у цих 11iДНОСИНiiХ i: також i те, що на зако-

нодавчому рiвнi встановлено нраiи> членiв КСГП на частку в

спiльному майнi пiдприємства, яка мас правовий статус паю

члена КСГП. Таким же чином Законом "Про сiльськогоспо-

дарську кооперацiю" (ст. 20) кооператив визнається власни-

ком будiвель, споруд, грошей, майнових внескiв його членiв,

продукцiї, прибуткiв та iншого майна, придбаного на пiдста-

вах, не заборонених законом.

Право членства громадян у СГП кооперативного типу

5. Незважаючи на певну прогресивнiсть наведених вище

норм. Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-

ємство" все ж недосить послiдовно i чiтко регулює майновi

правовiдносини членiв КСГП. Так, на виконання ст. 9 наве-

деного Закону у КСГП проводиться паювання майна i ство-

рення пайового фонду майна членiв цих пiдприємств. До

нього включають вартiсть основних виробничих i обiгових

фондiв, створених за рахунок дiяльностi пiдприємства, цiннi

папери, акцiї, грошi та вiдповiдну частку вiд участi колектив-

ного сiльськогосподарського пiдприємства у товарному ви-

робництвi. .

Право члена пiдприємця кооперативного типу на пайовий

фонд майна залежить вiд його трудової участi в дiяльностi

нiднриi-мства. Прано члена на свiй пай пiдтверджується вида-

ною йому iшйоноiо книжкою, де заїначасться у грошовому та

вiдсотковому вираженнi його частка в спiльному майнi КСГП.

та iншою пiдприємства. Пайова книжка пiдписується голо-

вою, головним бухгалтером КСГП та скрiплюється печаткою.

Вiдомостi про частку в спiльному майнi також дiстають своє

закрiплення у вiдповiдних книгах. Однак на практицi мають

мiсце зловживання як при визначеннi самого розмiру частки

(паю), так i при внесеннi змiн у цi книжки про пайовий фонд

майна. Це, по сутi, є єдиною - з позицiї права в цiлому i з

позицiї громадянчленiв як носiїв субєктивних прав - хибою

у правовому забезпеченнi реалiзацiї громадянами своїх прав

на частку в спiльнiй власностi, оскiльки змiна цiєї частки не

може бути проконтрольована громадянином i, вiдповiдно,

цей громадянин не зможе у судовому порядку захистити свої

членськi майновi права, якi можуть порушуватися посадови-

ми особами колективних та iнших аграрних пiдприємств.

Однiєю з важливих форм реалiзацiї членами аграрних пiд-

приємств своїх членських майнових прав є реалiзацiя ними

прав на одержання частини прибутку вiд дiяльностi пiдпри-

ємств. Вiдповiдно до ст. 9 Закону "Про колективне сiльсько-

господарське пiдприємство" та ст. 24 Закону "Про сiльсько-

господарську кооперацiю", членовi КСГП, ВСГК щорiчно

нараховується частина прибутку (доходу кооперативу) залеж-

но вiд частки у пайовому фондi. За бажанням члена КСГП

нарахований йому чистий прибуток (дивiденд) може бути ви-:

плачено грошима або зараховано в збiльшення його частки у

пайовому фондi майна. На вiдмiну вiд цього Закону Закон:

"Про сiльськогосподарську кооперацiю" прямо зазначає, що

нарахування i виплата часток доходу на паї здiйснюється за

пiдсумками фiнансового року з доходу, що залишається у роз-

порядженнi кооперативу з урахуванням необхiдностi форму-

вання фондiв для його розвитку. Статутом сiльськогосподар-

ського та сiльгоспвиробничого кооперативу може бути перед-

бачено рiзний вiдсоток часток доходу на паї для членiв i асо-

цiйованих членiв кооперативу. Закон також передбачає, що

вiдповiдно до рiшення загальних зборiв кооперативу виплата

часток доходу на паї може здiйснюватися коштами, товарами,

цiнними паперами, збiльшенням паю тощо.

Всi цi вiдносини детальнiше регулюються статутами КСГП

та ВСГК.

6. Принципово новим в українському аграрному законо-

давствi є правовi норми п. 2 ст. 7 та п. 2 ст. 9 Закону "Про ко-

лективне сiльськогосподарське пiдприємство", якими визна-

чаються правомочностi громадян як субєктiв права власностi

на майно КСГП та iнших аграрних пiдприємств.

Так, вiдповiдно до наведених норм субєктами права влас-

ностi на майно свого пiдприємства є його члени. Право роз-

поряджатися своїм паєм на власний розсуд член КСГП набу-

ває пiсля припинення членства. Членам пiдприємства нале-

жить частина майна (пай) за правом приватної власностi, яку

вони одержують при виходi з пiдприємства. Таким чином, з

наведених вище норм Закону "Про колективне сiльськогос-

подарське пiдприємство" випливає висновок, що мiж КСГП

i його членом iснують членськi вiдносини, по-перше, щодо

передання-одержання паю членом вiд КСГП, по-друге, щодо

юридичного оформлення передання-одержання паю, по-тре-

тє, юридичного факту виникнення у громадянина субєктив-

ного права вимагати споєї частки (паю) i володiння i корис-

тування аграрного пiдприємства-пiдприємця кооперативного

типу. Саме юридичний фнкт припинення членських вiдносин

породжує у громадянина право на одержяння своєї частки -

паю, право вимагати вiд пiдприємства виконання зобовязан-

Слiд зауважити, що й дотепер исмаг чiткого, однакового визначення пра-

вомочностей членiв КСГП вiдносно їхнiх прян на частку (пай), правової при-

роди цього права; в цiй частинi Закон "Про колективне сiльськогосподарське

пiдприємство" (ст. 7,9) суперечить Закону "Про сiльськогосподарську коопе-

рацiю". -В. Я.

Право членства громадян у СiТi кооперативного типу 123

ня передати йому (громадяниновi) належну частку (пай). Це

право громадянина є абсолютним, визнається i захищається

державою.

Так само на пiдставi Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" асоцiйованi члени мають загальне у разi припи-

нення асоцiйованого членства i першочергове право на отри-

мання свого майнового внеску та вiдповiдної частки доходу i

повернення їх земельних дiлянок у натурi (на мiсцевостi) у

разi лiквiдацiї кооперативу.

Таке першочергове право асоцiйованi члени мають i у разi

банкрутства кооперативу, як це випливає iз змiсту Закону

"Про сiльськогосподарську кооперацiю".

7. Важливим i принципово новим елементом змiсту май-

нових, що виникають з членства, вiдносин є вiдносини спад-

кування майна (паю). Вiдповiдно до п. 2 ст. 9 Закону "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та п. 2 ст. 25

Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" пай членiв -

фiзичних осiб, може успадковуватися згiдно з цивiльним за-

конодавством i статутом пiдприємства. Слiд зазначити, що

вiдсутнiсть у статутi пiдприємства норми про спадкування або

невiдповiднiсть норм статуту нормам цивiльного законодав-

ства не можуть обмежувати право членiв КСГП, ВСГК iнших

кооперативiв заповiдати свою частку в спiльному його майнi,

а також обмежувати право спадкоємцiв на одержання спад-

щини, в тому числi й у натурi.

8. Нацiональним аграрним законодавством встановлено

принципово важливi правила щодо визначення i реалiзацiї

членами сiльгосппiдприємств кооперативного типу майнових

правомочностей. Вiдповiдно до Законiв "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" (п. З ст. 9) та "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" (п. 1 ст. 25) у разi виходу з

КСГП, ВСГК iнших кооперативiв громадянин має право на

одержання своєї частки у спiльному майнi (паю) натурою,

грошима, цiнними паперами. Термiн, порядок та iншi умови

видання-одержання паю законом не врегульовано. Вiн регла-

ментується нормами статутiв цих КСГП, ВСГК i, як правило,

локальними правовими актами цих КСГП, ВСГК, зокрема

положенням про порядок утворення i використання пайового

фонду майна членiв колективного та iншого кооперативного

типу пiдприємства.

На практицi з цього приводу виникає чимало непорозу-

мiнь. Так, в окремих положеннях про порядок утворення i

використання пайового фонду майна членiв таких КГСП,

ВСГК зазначається, що у випадку виходу з членiв такого

КСГП, ВСГК пай видасться тiльки у разi створення селян-

ського (фермерського) господарства, або ж вартiсть паю буде

виплачуватися протягом 10 рокiв, або тiльки в розмiрi до 50

вiдсоткiв вартостi паю тощо. Подiбна практика є правомiр-

ною, оскiльки пi iiитiшня не врегульованi законом, а тому

вiднесенi до локальної пранотворчостi. Останнi приймають

самi члени цих КСГП, ВСГК iнших кооперативiв на їхнiх за-

гальних зборах (зборах уповноважених). Прийняття таких ло-

кальних актiв в одних випадках ставить за мету недопущення

iнших конкуруючих приватних форм господарювання, ухи-

лення вiд сплати членами їхнiх паїв. У цих випадках члени

КСГП, ВСГК iнших кооперативiв позбавляють самi себе

можливостi одержати свою частку (пай) на цiлком правомiр-

них пiдставах.

Приймаючи рiшення про видiлення-приймання паю, слiд

керуватися загальними пiдходами щодо прав громадянина як

субєкта аграрних та цивiльно-правових вiдносин, з огляду на

те, що тiльки громадянин (як фiзична особа й носiй цивiльної

право- i дiєздатностi) є повноправним носiєм субєктних

прав, що саме громадянин створює приватнi юридичнi особи

(в тому числi й кооперативного типу), що навiть Закони "Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство" та "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" хоча й нечiтко, але все ж

визнає саме громадянина субєктом права власностi. Наведенi

правомочностi є первинними i визначальними у вiдносинах

членського майнового характеру, що складаються в аграрних

пiдприсмстнах.

Тому вважається обгрунтованою практика, заснована на

локальних пряпоних актах, копи нема будь-яких обмежень

щодо громадян при одержаннi ними сносї частки (паю) у разi

виходу з членi> пграрпих пiдирш мцiн (спiлки селян, сiльгосп-

виробничого коочсрiїтину тощо). Законною є також практика

визначення обєктiв нидшiпя-iiсрсдiївiпiня громадяниновi

його паю, а також черговiсть кидання йому майна в рахунок

його паю та виконання членських нiдносин з боку КСГП,

ВСГК перед своїм вибулим членом, причому черговiсть, без-

посередньо визначену аграрним законодавством. Так, вiдпо-

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 125

вiдно до Законiв "Про колективне сiльськогосподарське пiд-

приємство" (п. З ст. 9) та "Про сiльськогосподарську коопе-

рацiю" (п. 1 ст. 25) визначено таку черговiсть видання грома-

дяниновi паю: насамперед натурою (тобто будинками, спору-

дами, iншою нерухомiстю, сiльськогосподарською технiкою,

тракторами, сiльськогосподарським реманентом, продуктив-

ною худобою тощо), а вже потiм - грошима (без будь-якої

затримки) або цiнними паперами. Земельний кодекс України

(статтi 50, 51), наведенi вище Закони та iнше аграрнезаконо-

давство встановлюють, що в разi виходу громадянина з членiв

пiдприємства кооперативного типу йому має надаватися зещ

ля iз земель свого КСГП, ВСГК.

9. Нацiональне право України гарантує всiм громадянам

прiїно на вiдпочинок. Поряд iз нормами Кодексу законiв про

прiїпю у Статутi сiльськогосподарського колективного та iн"

шого пiдприсмстиа кооперативного типу йдеться про право

членiв i найманих робiтникiв на вiдпочинок. Це право, з

огляду на специфiку (сезоннiсть тощо) аграрного виробницт-

ва, забезпечується встановленням тривалостi робочого дня,

днiв щотижневого вiдпочинку, наданням щорiчних оплачува-

них вiдпусток, а також розвитком та пiдтримкою соцiальної

iнфраструктури, закладiв культури, спорту, соцiально-побуто-

вого обслуговування тощо.

В аграрних пiдприємствах кооперативного типу умови i

порядок надання вiдпусток визначено у Правилах внутрiш-

нього розпорядку цих КСГП, ВСГК, вiдповiдно до Закону

України "Про вiдпустки" вiд 15 листопада 1996 р. У цих Пра-

вилах право, зокрема на вiдпочинок членiв КСГП, ВСГК у

виглядi щорiчно оплачуваних вiдпусток, конкретизується за-

лежно вiд сфери застосування працi члена в кооперативному

пiдприємствi, але не менше 24 календарних днiв. Додатковi

вiдпустки надаються членам пiдприємства згiдно з постано-

вою Кабiнету Мiнiстрiв України "Про затвердження спискiв

виробництв, робiт, цехiв, професiй i посад, зайнятiсть працiв-

никiв в яких дає право на щорiчнi додатковi вiдпустки за

роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi та особливий

характер працi" вiд 17 листопада 1997 р. за №1290.

Див.: Додаток 2 п. 14 "Сiльське та лiсове господарство".

10. Як i всi громадяни України, члени аграрних пiдпри-

ємств мають право на одержання державних пенсiй. Аграрнi

пiдприємства мають право встановлювати своїм ветеранам

працi, скалiченим на роботi, iншим соцiальне не захищеним

верствам населення (членам КСГП, ВСГК тощо, членам їхнiх

родин, учителям, медпрацiвникам тощо) матерiальну допомо-

гу та персональнi додатковi пенсiї. Розмiр цих допомог та

пенсiй встановлює саме КСГП, ВСГК тощо. ¦дине, що може

стримувати надання такої адресної допомоги, - це брак кош-

тiв, iншi фактори неправового характеру.

Питанням соцiального розвитку села в Українi придiляєть-

ся велика увага. Свiдченням цього є прийняття спецiального

закону, загальнодержавної та регiональних програм тощо.

Зокрема, встановлюються право селян на одержання вiд пiд-

приємства допомоги у набуттi спецiальностi, пiдвищення ква-

лiфiкацiї, в одержаннi путiвок до санаторiїв та iнших курорт-

ио-лiкувальних закладiв, право на культурно-побутове обслу-

говування, на допомогу в будiвництвi житла i господарських

будiвель, забезпечення паливом i на задоволення iнших по-

треб у порядку, встановленому, зокрема, загальними зборами

(зборами уповноважених) членiв КСГП, ВСГК iнших пiд-

приємств.

11. Законами "Про власнiсть", "Про колективне сiльсько-

господарське пiдприємство", "Про пiдприємства в Українi",

"Про сiльськогосподарську кооперацiю". Статутами колек-

тивного та iншого кооперативного типу пiдприємств (спiлок

селян) на членiв цих КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв по-

кладаються певнi обовязки. За своїм призначенням i змiстом

цi обовязки спрямованi на досягнення статутних завдань,

одержання прибутку, змiцнення конкурентоспроможностi, са-

мого КСГП, ВСГК та iнших кооперативiв на ринку, недопу-

щення його банкрутства тощо.

Так, члени i перш за все дiйснi члени-громадяни пiдпри-

ємства зобовязанi: сумлiнно додержувати вимог статуту й iн-

ших локальних актiв, а також рiшень органiв управлiння та

розпоряджень голови iiрiниiiїшя, керiвникiв виробничих пiд-

роздiлiв i спецiалiстiв; сумлiнно працювати в КСГП, ВСГК,

додержувати трудової та технологiчної дисциплiни i Правил

внутрiшнього розпорядку; додержувати умов укладених дого-

ворiв з органами управлiння (правлiнням); брати участь сво-

їми паями у формуваннi фондiв свого пiдприємства (коопера-

тиву, спiлки), необхiдних для досягнення статутних-завдань

Право членства громадян у СГП кооперативного типу 12Т

та функцiй цих пiдприємств кооперативного типу; вiдшкодо-

вувати збитки, завданi пiдприємству з їхньої вини через при-

тягнення їх до матерiальної вiдповiдальностi; рацiонально ви-

користовувати природнi ресурси, насамперед землю, водо-

йми, лiси, берегти природу i охороняти її багатства.

На вiдмiну вiд дiйсних асоцiйованi члени за Законом "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" зобовязанi: робити пайовi

внески у створення та розвиток кооперативу, вносити додат-

ковi пайовi кошти дотримувати статуту. iншi обовязки асоцi-

йованих членiв деталiзуються у статутах ВСГК.