- •Методичні вказівки
- •Загальні вказівки до проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Ознайомлення з графічним позначанням трубопроводів та елементів систем водопостачання та водовідведення. Побудова аксонометричних схем водопостачання та водовідведення.
- •Умовні графічні зображення трубопроводів та їх елементів
- •Умовні графічні позначення елементів систем внутрішніх водопроводу і каналізації (за дсту б а.2.4-8:2009 спдб)
- •Умовні графічні позначення запірно-регулюючої арматури наведені (за дсту б а.2.4-8:2009 спдб)
- •Рекомендації до підготовки та проведення лабораторної роботи
- •Складання звіту
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота № 3. Арматура внутрішніх водопровідних мереж. Заміна спрацьованих деталей.
- •Складання звіту
- •Методика проведення експериментів і обробка результатів дослідів:
- •Опис лабораторної установки
- •Базові відстані перерізів та точок приєднання мірних трубок напорів
- •Хід виконання роботи:
- •Обробка результатів
- •Результати досліджень визначення впливу тиску в мережі водопроводу і ступені відкриття на пропускну здатність арматури
- •Контрольні запитання:
- •Методика проведення дослідів і обробки результатів
- •Технічні характеристики крильчастих водолічильників
- •Порядок проведення роботи
- •Обробка результатів
- •Визначення гідрометричних характеристик і похибок лічильника
- •Контрольні запитання:
- •Приймачі стічних вод:
- •Складання звіту
- •Матеріали труб:
- •Фасонні частини:
- •Порядок виконання роботи
Базові відстані перерізів та точок приєднання мірних трубок напорів
|
Відстань від А до переріза або до точки і, м | ||||||
В |
С |
Д |
Е |
F |
G |
K | |
α |
0,37 |
0,48 |
0,96 |
3,06 |
5,22 |
5,38 |
6,66 |
Точка і |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Відстань |
0,31 |
0,42 |
0,73 |
1,13 |
2,10 |
2,17 |
2,88 |
Точка і |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Відстань |
3,23 |
3,36 |
3,72 |
4,08 |
4,96 |
5,25 |
5,28 |
Точка і |
15 |
16 |
17 |
- |
- |
- |
- |
Відстань |
5,37 |
5,64 |
6,00 |
- |
- |
- |
- |
Хід виконання роботи:
1. Включають насос дослідної установки і відкривають вентиль В1 (вентиль В2 повинен бути закритим).
2. Після встановлення постійного гідростатичного напору в усіх п’єзометричних трубках встановлюється однаковий рівень води, що дорівнює повному напору Нп . записують його значення.
3. Відкривають вентиль В2. Після встановлення постійного напору, який забезпечує усталений рух рідини в трубі, за показниками п’єзометрів виміряють питому потенціальну енергію в кожному перерізі потоку 1, 2, ... ,17:
.
4. За показниками гідродинамічних трубок 6 і 8 вимірюють в трубах з діаметрами
Dу = 50 мм і Dу = 30 мм повний гідродинамічний напір:
.
5. Замірюються значення п’єзометричного напору hi в усіх перерізах потоку, розраховується повний напір Нi . Значення hi та Нi заносять до таблиці.
6. Після записів у відповідні графи таблиці будують графіки зміни по довжині потоку питомих потенціальної і кінетичної енергій потоку (п'єзометрична і напірна лінії) і заштриховують (вертикальною штриховкою) площу епюри втрат енергії (напору) по довжині потоку (труби).
Обробка результатів
В лабораторному журналі студент наводить схему лабораторної установки, а результати досліджень заносить до табл. 2. Дані таблиці використовуються для побудови графіків, які характеризують роботу вентиля 8, коркового крана 12 та водорозбірного крана 13 при змінному напорі перед ними (в мережі) та різному ступені відкриття вентилів та кранів: q = f(H) та q = f(m), де q – витрати води; H – напір; m – число обертів маховичка.
Таблиця 2.
Результати досліджень визначення впливу тиску в мережі водопроводу і ступені відкриття на пропускну здатність арматури
-
Номери точок
Робочий напір, (Нi), м
Повний напір,
(hi), м
Витрати води, (q), л/с
Рi
1
…
17
Аналізуючи результати досліджень, слід пам’ятати, що при водопостачанні будинків на введення та перед водорозбірною арматурою може мати місце надлишковий напір. При відсутності стабілізаторів напору рекомендується відрегулювати запірну арматуру (засувку, вентиль) на цьому вводі або перед арматурою, знизивши напір. На нижніх поверхах, де завжди має місце надлишковий напір, виникають різні гідростатичні умови роботи водорозбірної арматури і витрати води навіть у однотипної арматури будуть мінятися досить суттєво.
Дійсно, через водорозбірну арматуру з гідравлічним опором S витрати води при Н = Нf , будуть: q = q0 . Але коли Н = Нf + Dh, витрати складуть:
q = q0 + Dq =. Усунення надлишкового напору Dh буде сприяти тому, що витрати води через водорозбірну арматуру будуть оптимальні, тобто q = q0. Для цього на відгалуженні в квартиру або перед водорозбірною арматурою встановлюють діафрагми (Рис. 7.).
Рис. 7. Схеми встановлення діафрагм для стабілізації напору в водорозбірній арматурі:
а – схема встановлення діафрагми безпосередньо перед арматурою;
б – теж саме, на відгалуженні в квартиру