Складання звіту
У звіті приводять ескізи арматури із зображенням схем роботи цієї арматури, умовних позначень та маркування, а також короткий опис вивченої арматури, місця її встановлення та порівняльну характеристику.
Контрольні запитання:
1. На які групи діляться арматура внутрішніх водопроводів?
2. Яке обладнання відноситься до водорозбірної арматури?
3. Яке обладнання відноситься до запірної арматури?
4. Яке обладнання відноситься до запобіжної арматури?
5. Основні несправності водорозбірної і запірної арматури та способи їх усунення.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4.
Вивчення гідрометричних характеристик водорозбірної арматури та водолічильників
Мета роботи: експериментальне визначення гідравлічної характеристики водорозбірної арматури.
Загальні положення
Арматура, яка використовується у внутрішніх водопровідних мережах поділяється на групи залежно від її призначення. Водорозбірна арматура встановлюється біля санітарних приладів для розбору води, промивання обладнання та інших цілей. До цієї групи відносяться водорозбірні крани: банні, туалетні, змішувачі, лабораторні, пісуарні, поливальні, змивні, поплавкові та інші.
Гідравлічна характеристика арматури залежить від витрат води і напору перед водорозбірним краном:
q
=
H/S
,
де S – гідравлічний опір арматури.
Першою серією дослідів необхідно підтвердити теоретичні положення із лекційного матеріалу про те, що існує залежність між витратою води, що проходить, через кран, і напором у підвідній трубі перед краном. Другою - необхідно підтвердити залежність між витратами води, що проходять через кран, і ступенем відкриття крану.
Методика проведення експериментів і обробка результатів дослідів:
Перша серія дослідів:
Відкрити вентилі В1 та В2. Вентилем В1 встановлюється вільний напір (наприклад 1.2 м).
Після встановлення вільного напору в системі вмикається секундомір, що дозволить об’ємним способом визначити витрати води через вентиль В2 за час Ті в секундах при об’ємі налитої води у вимірювальний бак за той же час.
При даному ступені відкриття отвору вентиля В2 вимірюється витрата води при різних значеннях вільного напору (порядку 1.2 м; 1.0 м; 0.8 м і 0.6 м).
Перша серія дослідів повинна включати до 4 вимірювань при різних напорах перед вентилем В2 (напір регулюється вентилем В1).
Друга серія дослідів:
Друга серія дослідів проводиться з метою визначення залежності між ступенем відкриття вентилем В1 і витратою води через нього при постійному напорі. Для цього на маховичку вентиля В1 прикріплюється стрілка, яка дозволяє досить точно визначити ступінь його відкриття (поворот маховичка на 1/4, 1/2, 3/4 і повний оберт).
Опис лабораторної установки
Дослідна установка (гідродинамічний стенд) (рис. 6) для ілюстрації перепаду напорів живиться водою з напірного бака із постійним рівнем рідини. Цей рівень забезпечується роботою відцентрового насосу, який повертає воду в бак по замкненому циклу. Втрата води через стенд регулюється вентилями В1 та В2. Робоча ділянка гідравлічного стенду складається з труби АС діаметром Dу = 40 мм, труби СД діаметром Dу = 30 мм, труби ДЕ діаметром Dу = 50 мм і труби ЕК діаметром Dу = 30 мм. На трубопроводі АС у перерізі D розташована діафрагма діаметром Dу = 30 мм. На ділянці ЕК розташовані: труба Вентурі FG, вентиль В2 між перерізами GK.
У точках 1-18 на робочій ділянці стенду приєднані п’єзометричні трубки і трубки повного напору (точки 6 і 8). Рівень рідини у п’єзометричних трубках та трубках повного напору 6 і 8 відносно площини порівняння ОО визначають за допомогою шкал відліку біля трубок 1-18. Базові відстані перерізів В-К ділянок трубопроводів від корпусу вхідного вентиля (переріз А), а також відстані розташування приєднань мірних трубок наведені у таблиці 1.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 121314 15 16 17
Рис. 6. Схема лабораторної установки.
Таблиця 1.