82.Побудуйте опорну схему і відтворіть в ній структуру проблемного навчання. Поясніть логічний взаємозв’язок між компонентами цієї структури.

МЕТОД ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ

Один з найбільш дієвих методів активізації уваги школярів — створення проблемних ситуацій. Проблемна ситуація — це інтелектуальне утруднення, що виникає у випадку, коли людина не знає, як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим їй способом. Якщо перед викладом нової теми створити проблемну ситуацію, увага учнів буде привернена до вирішення проблеми, а значить, і до теми, що вивчається. Припустімо, вчитель запланував довести теорему про суму кутів трикутника. Звичайно, він може одразу ж сформулювати теорему та приступити до її доведення, як це зазвичай подається у навчальних книгах. Але, щоб привернути увагу учнів до цієї теореми, корисно провести деяку попередню роботу.

• Спробуємо побудувати трикутник, у якого кожен кут дорівнює 80 °…(хвилинна пауза). Не виходить? Чому? Усе стане зрозумілим, коли ми доведемо наступну теорему. У кожному трикутнику сума всіх кутів дорівнює 180 °. Доведемо цю теорему..

Можна підвести школярів до теми іншим способом.

— Один кут трикутника дорівнює 50 °, другий 100 °. Чи зможете ви знайти міру третього кута?... Не можете. Адже ви ще не знаєте дуже важливої теореми. А наприкінці уроку, коли ми доведемо цю теорему, кожен з вас цю задачу розв'яже усно. Яку ж теорему ми повинні довести? Сформулюю її...

Можна спочатку запропонувати завдання.

— Намалюйте кожен у своєму зошиті якийсь трикутник. А тепер виміряйте всі три кути цього трикутника та знайдіть їх суму... Трикутники ви накреслили різні, тому можна було б очікувати, що й одержані суми будуть різними. А що виявилося? Кожен одержав приблизно 180 °. А хто ретельно виконав побудову та вимірювання, одержав рівно 180 °. Чи випадково це? Як ви гадаєте?...

У всіх трьох наведених випадках перед формулюванням теореми вчитель створював проблемну ситуацію: ставив запитання, на які учні поки що не могли дати обґрунтованої відповіді. Звичайно, постанова таких питань привертає увагу учнів. Вони чекають на відповідь і тому — максимально уважні.

Створення проблемних ситуацій — одна зі складових проблемного методу навчання. Про цей метод написано монографії, статті, захищені дисертації. Але тут йдеться не про проблемний метод навчання як один з дослідницьких методів, а лише про створення проблемних ситуацій з метою активізації уваги школярів. Застосовувати проблемний метод навчання як метод досліджень можна порівняно нечасто і переважно в старших класах. А створювати проблемні ситуації перед початком матеріалу можна частіше, причому навіть у класах, де учні за середнім показником мають невисокий рівень знань. Ось чому ми відрізняємо метод створення проблемних ситуацій (як один з методів активізації уваги школярів) від проблемного методу навчання.

Проблемні ситуації на уроках математики корисно створювати перед вивченням теорем, правил, властивостей. Але не завжди _, а лише у випадках, коли вони природні, зрозумілі школярам і на іх розгляд йде небагато часу.'

Створення проблемних ситуацій можна комбінувати із грою. Наприклад, пояснення ознаки ділимості на 2 можна почати так:

• Діти! Давайте пограємося. Нехай хтось із вас запише на дошці декілька будь-яких великих чисел, а я буду відгадувати, які з них діляться на 2, а які не діляться...

Після того, як у результаті «відгадування» на дошці з'являться довільні приклади:

327054 — ділиться, 41885 — не ділиться

1876477 - не ділиться, 97660 - ділиться

вчитель може продовжувати гру.

• Я скажу, чи ділиться дане число на 2, навіть якщо буду бачити не саме число, а лише його останню цифру. Завдання всім: напишіть у зошитах будь-яке велике число. Хто написав число, що закінчується на цифру 7? Це число на 2 не ділиться. Перевірте... А хто написав число, що закінчується на цифру 6? Це число ділиться на 2... Як я дізнався?

У цьому випадку перед учнями теж виникає проблемна ситуація: яким чином вчитель відгадує? Учні чекають на відповідь. А відповідь на поставлене запитання - це і є пояснення нового матеріалу

83.Проаналізуйте програму з фізичної культури у спеціальній школі для дітей певної вікової групи і визначте основний зміст фізичного виховання. Алгоритм методичного аналізу шкільної програми з фізичної культури:1.вихідні дані: коли і ким розроблена, статус видавництва;2.загальна структура приграми:пояснювальна записка;бюджет часу;вихідні принципи та положення навчання з фізичної культури;структура методичного апарату (тема, практичні заняття, узагальнення, обладнання, література).3.завдання шкільного курсу фіз культ.4.основні змістовні лінії базової біологічної підготовки.5.розкриття змісту освіти відповідно певним цілям:повнота предмету;рівень засвоєння змісту предмету (перелік знань та вмінь);6.чим представлений об’єктивний контроль якості?Фіз вих.-ня–це с-ма соціально– педаг-х заходів,спрямованих на зміцнення здоровя та загартування організму,гармонійний роз-к форм,функцій і фізичних можливостей люд., форм-ня життєво важливих рухових навичок та вмінь.Зміст фіз.. вих.-ня:засвоєння теоретичних відомостей;гімнастичні вправи, що сприяють загальному фізичному розвиткові учнів;легка атлетика;рухливі ігри, розраховані на роз-к в учнів кмітливості, спритності, швидкості дій, виховання колективізму та дисциплінованості;спортивні ігри;кросова підготовка.Зміст фіз вих-ня на всі роки навчання учнів у шк підібрано з таким розрахунком,щоб забезпечити:1.зміцнення здоровя і загартування організму школярів,сприяння їх фізичному роз-ку та підвищенню працездатності.2.Форм-ня та вдосконалення рухових звичок і вмінь та повідомлення пов’язаних з ними знань.3.Роз-к основних рухових якостей.4.Формування звички та стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами.5.Вих-ня гігієнічних навичок, повідомлення знань про фізичні вправи т а загартовування.