- •46.Формування і розвиток природничих понять у розумово відсталих учнів
- •47Організаційні форми навчання природознавства в допоміжній школі
- •49. Проблема методів навчання у спеціальній дидактиці та методиці викладання природознавства
- •50.Урок – основна форма навчання природознавства. Основні вимоги до сучасного уроку природознавства.
- •51. Організаційні форми навчальноъ дыалносты на уроках природознавства
- •52Методика організації спостереження учнів на уроках природоз.
- •53.Формування просторових уявлень в учнів з вадами інтелекту на уроках географії.
- •54.Методика вивчення умовних знаків на уроках географії в допоміжній школі.
- •55.Картографічна пропедевтика
- •58.Характеристика словесних методыв на уроках ысторыъ
- •59.Позакласна робота з вивчення історії в допоміжнійній школі
- •62.Дайте порівняльну характеристику загального стійкого недорозвитку і затриманого розвитку.
- •63.Критичні періоди розв-ку значення критич періодів у дефектології.
- •68.Аналіз програмних вимог щодо вивчення геометричного матеріалу в 1-4 класах учнями допоміжної школи.
- •69.Перелічити методи формування математичних знань, умінь, навичок в учнів допоміжної школи. Дати характеристику особливостям застосування одного з методів навчання
- •70.Методика навчання прямого кута та прямокутника
- •72.Вправи для опрацювання елементів граматики в початковій школі.
- •73.Навести види вправ для роботи над реченням в початковій школі.
- •74.Вправи для роботи над темою „Будова слова”
- •75.Запропонуйте види нестандартних уроків, які можуть бути проведені при вивченні навчальних тем «Клас Риби», «Клас Земноводні», «Клас Плазуни».
- •76.Морфологічні та анатомічні поняття теми „Клас Ссавці”
- •78.Структура шкільної програми з природознавства. Методичний аналіз програми згідно алгоритму.
- •82.Побудуйте опорну схему і відтворіть в ній структуру проблемного навчання. Поясніть логічний взаємозв’язок між компонентами цієї структури.
- •84.Охарактеризувати поняття історичного факту. Класифікація фактів (за характером дії; за складом дій; факт-подія, факт-явище, факт-процес). Навести приклади фактів
- •85Аналіз програмних вимог щодо вивчення початкового курсу історії України в допоміжній школі (у порівнянні з програмою масової загальноосвітньої школи).
- •86.Навести схему ознайомлення та вивчення умовних знаків на географічній карті в доп.Шк (на прикладі газу озера).
- •87.Орієнтовні схема вивчення ріки за географічною картою. Методика визначення напрямку течії та берегів ріки.
- •88.Наочність на уроках історії в допоміжній школі. Аналіз історичних предметів і сюжетних картин.
- •89.Самостійна робота з історичним матеріалом учнів доп.Школи
- •90.Орієнтовні схема вивчення ріки за географічною картою. Методика визначення напрямку течії та берегів ріки.
70.Методика навчання прямого кута та прямокутника
З квадратом як геометричною фігурою розумово відсталі знайомляться у 1-му класі при вивченні числа й цифри 4. Вчитель пояснює, що з чотирьох паличок можна утворити геометричну фігуру. Така фігура називається квадрат. Для формування вміння виділяти ці фігури організовуються практичні заняття, на яких учні групують квадрати за розміром, кольором, у відповідності з матеріалом, з якого вони виготовлені, розкладають їх у порядку збільшення або зменшення розмірів.У цей час школярі креслять квадрати за трафаретом і по клітинках. Аналогічно вчитель дає пояснення про прямокутник. З цим матеріалом учні знайомляться зразу ж після вивчення нуля. Потрібно обов’язково навчити школярів порівнювані дані фігури. При організації порівняння вони повинні значно відрізнятись за розмірами одна від іншої. Порівнюючи їх доцільно використовувати прийом накладання, при цьому підбираючи квадрат і прямокутник різного кольору .Доцільно організувати роботу з виділення їх серед множини інших, спочатку знайомих (круг, трикутник, квадрат, прямокутник), а потім і незнайомих (неправильні чотирикутники, п’ятикутники, паралелограми, ромби).Перш ніж почати креслити квадрати й прямокутники, доцільно організувати підготовчі вправи. Для закріплення знань про геометричні фігури вчитель дає геометричний диктант. В 1-му класі школярі вчаться диференціювати фігури між собою, правильно розміщувати їх на площині.Основне завдання нього періоду сформувати у них чітке уявлення про квадрат і прямокутник. У 2-му класі розумово відсталі школярі вчаться креслити квадрат і прямокутник за точками, які ставить їм у зошиті вчитель. У цей час вони повинні усвідомити, що дві точки, які вони з'єднують однією лінією у квадраті або прямокутнику, називаються стороною даної фігури.Спочатку креслення учнями геометричних фігур відбувається поетапно, під безпосереднім керівництвом учителя. Поступово контроль зменшується. Після того, як школярі навчились креслити геометричні фігури доцільно починати вимагати від них коментувати свої дії. Ця форма роботи дозволяє розвивати зорово- рухову координацію учнів, вміння давати мовленнєвий звіт про виконану роботу, формує словесно-логічне мислення. Розумово відсталі учні вчаться розрізняти квадрат і прямокутник, використовуючи вимірювання. У 3-му класі школярі вже знайомі з типами кутів, вміють їх називати і показувати на геометричних фігурах, використовуючи косинець. Вчитель вчить школярів виділяти в прямокутнику і квадраті основу і бічну сторони. У 3-му класі учні будують багатокутники за точками, які ставить вчитель у зошиті або вони розставлять їх самостійно. При цьому будуються довільні багатокутники. Вони також вивчають властивості квадрата й прямокутника. Учитель цю роботу починає з формування усвідомлення терміну '’прямокутник”. ПІСЛЯ ТОГО, як учні ВИДІЛЯТЬ фігури, які підходять під дане визначення, організовується робота з вимірювання сторін прямокутників. Вони пересвідчуються, ЩО у всіх прямокутників чотири сторони, причому дві з них попарно однакові за довжиною. У 4-му класі креслення прямокутника (квадрата) відбувається за такою ж схемою, як і в 3-му, але поряд з цим вони вчаться позначати сторони літерами і виділяти властивості фігури. Учні знайомляться з діагоналями прямокутника (квадрата). У 4-му класі розумово відсталі школярі, маючи уявлення про протилежні сторони знайомляться із суміжними. У 4-му класі школярі повинні навчатись чітко розпізнавати подібність і відмінність між квадратом і прямокутником. Починати роботу з формування поняття кута погрібно з його показу на моделях. Для цього використовують циркуль, дві палички, з'єднані між собою шарнірно, нитку. Можна взяти аркуш паперу і перегнута його пополам. Розглядаючи його вчитель пояснює, що дві сторони утворюють кут. Кути гострий та тупий за своїми розмірами можуть бути близькими до прямого, тому школярів потрібно навчити накладати косинець на зображення прямого, гострого і тупого кута. Для закріплення знань про прямий кут доцільно організувати достатню кількість його демонстрацій. У цей же час учні продовжують знайомство з властивостями кутів. Вчитель дає визначення: кут - це два промені, які виходять з однієї точки і лежать в одній площині. Промені, які утворюють кут, називаються його сторонами, а точка, із якої вони виходять - вершиною.