5. Назвіть основні скарги хворого при хсн.

Основними скаргами хворого з ХСН є:

– задишка, швидка втомлюваність і загальна слабкість під час виконання фізичного навантаження, а потім і в спокої;

– нічні напади серцевої астми;

– серцебиття;

– кашель, частіше малопродуктивний, який виникає у положенні лежачи або при фізичному навантаженні;

– спрага, що змушує хворого часто змочувати рот водою, особливо при лікуванні діуретиками;

– відчуття важкості в правому підребер’ї за рахунок збільшення печінки;

– набряки на ногах, а потім і на попереці;

– порушення виді­лення сечі.

6. Вкажіть основні об’єктивні ознаки хсн.

Об’єктивними ознаками хронічної серцевої недостатності є:

– розширення перкуторних меж серця;

– зміщення верхівкового поштовху;

– тахісистолія;

– двосторонні вологі хрипи у нижніх відділах легенів;

– акроціаноз, набухання шийних вен;

– III протодіастолічний тон (ритм галопу) на верхівці та альтернуючий пульс;

– акцент II тону над легеневою артерією;

– гепатомегалія;

– можлива жовтяниця;

– двосторонні периферичні набряки ніг, асцит;

– перкуторні дані, які свідчать про наявність рідини у плевральній порожнині;

– вимушене положення тіла – часто тільки сидяче положення хворого.

7. Охарактеризуйте задишку при серцевій недостатності.

Задишка – один з основних проявів серцевої недостатності, пов’я­заний із застоєм крові в легенях. Спочатку з’являється тільки при фізичному навантаженні, надалі – і у спокої, виникає чи посилюється у лежачому положенні (ортопное) і зменшується у сидячому поло­женні, оскільки у положенні сидячи венозний приплив до правих відділів серця зменшується в результаті депонування крові у венах нижньої частини тулуба і кінцівках.

8. Охарактеризуйте кашель при серцевій недостатності.

Кашель найчастіше непродуктивний, який виникає у положенні лежачи, зазвичай, вночі або при фізичному навантаженні, деколи супроводжується виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, при розвитку набряку легень – з виділенням пінистого рожевого харкотиння.

9. Охарактеризуйте набряки при ХСН.

Локалізуються спочатку на стопах і щиколотках, а пізніше і на гомілках, особливо ввечері. У положенні лежачи набряки визначаються на попереку, розташовуються симетрично, після натискування залишаються ямки, які з часом згладжуються. Шкіра гладка, з часом стає щільна, холодна, акроціанотична.

Причиною набряків є підвищення гідростатичного тиску у дрібних судинах і капілярах, збільшення проникності їхніх стінок через гіпоксемію, затримка натрію і води.

10. Охарактеризуйте зміни в печінці при ХСН.

Збільшення печінки і периферичні набряки – найбільш типові симптоми застою крові у великому колі кровообігу (правошлуночкова серцева недостатність).

Збільшенню печінки передує поява набряків. Печінка стає щільною, при цьому часто знаходять набухання яремних вен.

Тривалий застій крові у печінці призводить до портальної гіпертензії із збільшенням селезінки та асцитом. Може з’явитися жовтяниця.

11. Охарактеризуйте асцит при ХСН.

Асцит у хворих з ХСН виникає в результаті трансудації рідини в черевну порожнину при підвищенні тиску у печінкових венах і венах очеревини.

12. Які обов’язкові лабораторні дослідження необхідно провести хворому з ХСН?

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічний  аналіз крові, а саме електроліти (K⁺, Na⁺) плазми, креатинін плазми, печінкові ферменти та білірубін, глюкозу.

13. Які інструментальні методи дослідження використовують для виявлення серцевої недостатності?

Електрокардіографію, ехокардіографію, рентгенографічне дослідження органів грудної порожнини, спірографію, при потребі – радіоізотопну вентрикулографію.

14. Які зміни можна встановити за допомогою електрокардіографії при серцевій недостатності ?

За серцевої недостатності виявляють ЕКГознаки гіпертрофії відділів серця, аритмії, коронарні порушення.

15. Які параметри можна встановити за допомогою ехокардіографії при серцевій недостатності?

Величину порожнин серця, товщину стінок серця, оцінити показники систолічної і діастолічної функцій шлуночків (фракцію викиду тощо), виявити причину (вади серця, рубцеві зміни тощо).

16. Які зміни можна встановити за допомогою рентгеноскопії чи рентгенографії органів грудної порожнини при серцевій недостатності?

За допомогою рентгенографії чи -скопії органів грудної порожнини при серцевій недостатності виявляють кардіомегалію, застійні явища в легенях, в тому числі трансудат. Виключають бронхолегеневу патологію, наприклад, пухлини.

17. Вкажіть найчастіші причини недостатності лівих відділів серця. Гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда, мітральна та аортальна вади серця.

18. Опишіть клінічну картину лівошлуночкової недостатності. Лівошлуночкова недостатність характеризується застоєм крові у малому колі кровообігу, підвищенням тиску в системі легеневої артерії.

Проявляється задишкою, нападами серцевої астми, кашлем із появою прожилок крові у харкотинні;

– гіпертрофією і дилатацією порожнини лівого шлуночка, часто і лівого передсердя;

– верхівковим поштовхом та зміщенням вліво меж серця;

– аускультативна картина серця залежить від причин, які викликали хронічну серцеву недостатність;

– I тон звичайно глухий, вислуховується систолічний шум на верхівці внаслідок відносної недостатності мітрального клапана;

– вислуховується акцент II тону на легеневій артерії;

– при перкусії легень – притуплений легеневий звук, при аускультації – застійні хрипи у нижніх відділах легенів. Може бути гідроторакс.