- •Передмова
- •Тема 1. Есенціальна артеріальна гіпертензія
- •Орієнтована основа дії
- •1. Ураження серця при аг
- •2. Ураження судин мозку і сонних артерій при гіпертонічній хворобі
- •3. Ураження нирок при гіпертонічній хворобі
- •4. Ураження артерій сітківки при артеріальній гіпертензії.
- •5. Ураження аорти при гіпертонічній хворобі
- •Характеристика сучасних діуретиків
- •Характеристика сучасних антагоністів рецепторів ангіотензину II
- •Тема 2. Вторинні (симтоматичні) артеріальні гіпертензії
- •В. Гіпертонічна хвороба
- •Ураження кіркового шару надниркових залоз:
- •Орієнтована основа дії Диференціальна діагностика вторинних артеріальних гіпертензій
- •Лабораторні дослідження
- •Реноваскулярна гіпертензія
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Кардіоваскулярні гіпертензії Представлені випадками підвищення артеріального тиску, причиною яких є первинні захворювання серця і судин.
- •Артеріальна гіпертензія, обумовлена прийомом ліків
- •Технологічна карта занять за темою “вторинні (симптоматичні) артеріальні гіпертензії”.
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв)
- •Тема 3. Атеросклероз
- •Завдання № 1
- •В) Кондитерські вироби
- •Завдання № 12
- •В) у порушенні всмоктування ліпідів
- •Г) фібробласт
- •В) Артеріальна гіпертензія
- •В) Рівень антитромбіну III
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв)
- •Тема 4. Іхс: гострий Інфаркт міокарду (гім) Актуальність теми.
- •Орієнтована основа дії.
- •Етіологія
- •Клініка
- •Діагностика інфаркту міокарду
- •Імунологічні дослідження.
- •Візуалізація міокарду.
- •Діагностичні критерії.
- •Лікування ускладнень інфаркту міокарду
- •Гостра серцева недостатність.
- •Кардіогенний шок.
- •Розрив міокарду.
- •Парез шлунково-кишкового тракту.
- •Постінфарктний синдром Дресслера.
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв)
- •Тема 5: хронічні форми іхс: стабільна стенокардія Актуальність теми.
- •Орієнтована основа дій
- •Анамнез
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 хв.).
- •Тема 9. Інфекційний ендокардит
- •Тема 7. :вроджені вади серця
- •Відкрита артеріальна протока
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 мін)
- •Тема 8. Набуті вади серця
- •2. Базовий рівень підготовки.
- •2. Етіологія, механізми порушень гемодинаміки.
- •4. Клінічні прояви. Класифікація. Ускладнення
- •5. Значення неінвазивних та інвазивних методів діагностики. Диференційний діагноз.
- •6. Показання до хірургічного лікування
- •7. Первинна і вторинна профілактика
- •8. Прогноз і працездатність
- •Тривалість заняття – 5 академічних годин (225 мін)
- •Тема10. Міокардити та кардіоміопатії. Актуальність теми.
- •Анамнез
- •Учбове видання
- •2009, Поз. 104
- •Хнму, 61022, Харків, просп. Леніна, 4
- •Адреса друкарні
Клініка
Зазвичай першим симптомом ІМ служить біль, що локалізується в лівій половині грудної клітки, області грудини, серця (status anginosus), праворуч від грудини або по всій передній поверхні грудної клітки; у епігастральній області (status gastralgicus). Біль давить, стискує, рідше палить, розриває, або невизначена по характеру. Біль продовжується від декількох десятків хвилин до 1–2 діб. Найчастіше вона віддає в ліве плече і руку між лопатками, шию, праве плече і руку, нижню щелепу. Інколи максимально інтенсивний біль хворого відчуває не в грудях, а в місці іррадіації, наприклад, в області плеча, нижньої щелепи. Як правило, вона постійна, надзвичайно інтенсивна, утихає або зменшується лише під впливом наркотичних анальгетиків. Вона може супроводжувутися почуттям страху, збудження, неспокою. Багатогодинний біль (у ряді випадків больовий статус продовжується більше доби) свідчить, або про пролонговану течію ГІМ, коли некроз поступово захопить все нові ділянки міокарду, або про приєднання епістенокардитичного перикардиту. В той же час больовий синдром може бути невираженим, хвилеподібним. Винятково рідко біль відсутній.
Багато хворих відчувають страх смерті, різку слабкість, відчуття браку повітря, нерідко (особливо при ГІМ нижній локалізації) з'являються нудота і блювота.
При огляді хворого визначаються блідість шкіри, ціаноз слизових оболонок, і симптоми, пов'язані з інтенсивним болем (страждальний вираз обличчя, рухове занепокоєння або скутість, холодний липкий піт).
Практично у всіх хворих (окрім випадків ураження синоатріального або атріовентрикулярного вузлів) виявляється тахікардія і визначаються різні порушення серцевого ритму і провідності.
Аускультативна картина над легенями залежить від наявності і ступеня вираженості гострої лівошлуночкової недостатності. При незначному застої крові в легенях вислуховується дихання везикулярне, посилене або жорстке; вологі хрипи з'являються при розвитку набряку легенів.
При аускультації серця, окрім тахікардії і можливих порушень ритму, виявляється значне ослаблення гучності серцевих серцевих тонів, особливо I тону; при лівошлуночковій недостатності з'являється ритм галопу. Порушення ритму і провідності серця визначаються при моніторному спостереженні практично у всіх хворих.
Серцева недостатність розвивається передусім як лівошлуночкова; найбільш виражені її прояви — серцева астма або набряк легенів. Значне зниження АТ зазвичай пов'язано з розвитком кардіогенного шоку.
На початку другої доби захворювання у пацієнтів розвивається резорбційний синдром: підвищується температура, з'являється нейтрофільний лейкоцитоз. Внаслідок розпаду кардіоміоцитів в плазмі крові підвищується активність низки кардіоспецифічних ферментів. Підвищення температури до фебрильних цифр спостерігається украй рідко і, як правило, свідчить про якесь ускладнення. При інфаркті міокарду немає характерної температурної кривої. Лихоманка тримається протягом 3-5 діб.
Прояви резорбційного синдрому поступово зменшуються. Протягом першого тижня ІМ зазвичай нормалізується температура тіла і число лейкоцитів в крові, але підвищується ШОЕ; активність ферментів крові поступово повертається до звичайного рівня.