- •Тема 1 Соціологія як наука
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •1.4. Становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі (хіх-хх ст.)
- •1.5. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •1.6. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 методика проведення соціологічних досліджень
- •2.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •2.2. Програми соціологічного дослідження
- •2.3. Методи соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 суспільство як соціальний організм
- •3.1. Суспільство як соціальна система. Типи соціальних систем та їх характеристика
- •3.2. Соціальна структура суспільства та її основні компоненти. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •3.3. Соціальна структура українського суспільства та тенденції її розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 особистістть. Соціалізація особистості
- •4.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •4.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 соціологія економіки, соціологія праці та управління трудовим колективом
- •5.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •5.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •5.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6 соціологія політики
- •6.1. Суспільство та політика
- •6.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 етносоціологія. Соціологія релігії
- •7.1. Предмет етносоціології
- •Типи етнічних меншин
- •7.2.. Релігія як соціальне явище
- •7.3. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •7.4. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 соціологія сім’ї. Гендерні відносини
- •8.1. Соціологія сім’ї
- •Типологія шлюбу
- •Основні функції сім’ї
- •Етапи розвитку сім'ї
- •8.2. Гендерні відносини
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 соціологія медицини та здоров’я
- •9.1. Предмет соціології
- •Медицини та здоров’я
- •9.2. Основні поняття та принципи сфери охорони здоров’я
- •9.3. Система органів охорони здоров’я та реалізація державної політики
- •9.4. Ключові проблеми у сфері охорони здоров’я та їх вирішення
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Література
Етапи розвитку сім'ї
1 |
Утворення сім'ї |
Вступ до першого шлюбу |
2 |
Початок дітонародження |
Народження першої дитини |
3 |
Завершення дітонародження |
Народження останньої дитини |
4 |
"Порожнє гніздо" |
Вступ у шлюб та відділення із сім'ї останньої дитини |
5 |
Припинення існування сім'ї |
Смерть одного із подружжя |
Щодо взаємин між батьками та дітьми розрізняють такі типи сімей:
1. Сім'ї з поширенням дружніх відносин між усіма членами родини. Батьки добре освідомленні про інтереси та проблеми дитини, намагаються підтримувати, допомагати їй, поважають власну дитину.
2. Сім'ї з доброзичливими стосунками між батьками та дітьми. Однак батьки намагаються контролювати та впливати на інтереси та уподобання дітей. Між батьками та дітьми існує певна дистанція.
3. Сім'ї, в яких батьки значну увагу приділяють благополуччю, навчанню, здоров'ю дитини тощо. Основна мета виховання - гарні успіхи у навчанні, вступ до ВНЗ, щоб дитина була одягнута не гірше за інших. Досить часто батьки не обізнані про внутрішній світ їхніх дітей і не намагаються його пізнати, заперечують навіть можливість існування у дитини власних, відмінних від визначених дорослими, інтересів, бажань, намірів.
4. Сім'ї, в яких батьки застосовують непедагогічні методи виховання: неповага до дітей, недовіра, прискіпливість, тілесні покарання. Зазвичай батьки демонструють недружелюбне ставлення до власних дітей, а у дітей виникають проблеми спілкування з ровесниками.
5. Невпорядковані сім'ї. В таких сім'ях батьки конфліктують між собою та з дітьми, зловживають спиртними напоями, проявляють жорстокість щодо дітей. Це може зумовлювати антисоціальну поведінку дітей.
Узагальнено названі типи сім'ї проектуються на: авторитарний, ліберальний, демократичний стиль відносин між батьками та дітьми
Авторитарний стиль характеризується суворістю, вимогою безапеляційного підпорядкування. З боку дітей виникає почуття страху, непотрібності, протест, агресивність або апатія.
Ліберальний стиль відзначається безмежним виявом любові до дітей, що з часом дратує їх, призводить до формування егоїстичного ставлення до батьків, безвідповідальності та недисциплінованості.
Демократичний стиль - найбільш оптимальний у стосунках між батьками та дітьми. Батьки гнучкі та наполегливі у своїх вимогах, у дитині цінується не лише слухняність, а й відчуття власної гідності, ініціатива. Дорослі дослухаються до думки дітей та аргументують власну позицію.
Велику увагу соціологів привертає сьогодні така проблема, як стабільність сім'ї. Аналіз причин розлучень показує, що в числі основних виступають:
фінансові проблеми;
житлові проблеми;
стосунки з батьківськими сім'ями;
професійне становлення;
неспівпадання очікуваного від шлюбу з реаліями життя;
лібералізація норм сексуальної поведінки та психологічна несумісність;
релігійні, політичні мотиви.
Серед причин, які сприяють збереженню шлюбу, соціологи називають такі внутрішні та зовнішні обставини:
кохання як головна мотиваційна основа відносин членів подружньої пари;
соціальна зрілість подружжя;
можливість гармонійного розвитку як чоловіка і жінки, так і їх дітей;
державна підтримка сім'ї;
тиск громадської думки;
відповідальність перед суспільством і близьким оточенням щодо піклування про дітей.
Сім'я виступає органічною, цілісною, самодостатньою структурою, оскільки відтворює і моделює практично всі сфери життєдіяльності, соціальні зв’язки та функції: політику, культуру, мораль тощо. Тому, соціальні зрушення в суспільстві безпосередньо відбиваються на стані сім'ї та шлюбних відносин. Так, зокрема, соціально-економічні, соціально-політичні зміни, які мають місце в сучасній Україні сприяють деформації сімейних відносин, зростанню злочинності підлітків, обезціненню соціальних і моральних ідеалів молодим поколінням. Труднощі переходу до нових соціально-економічних відносин обумовили і демографічну кризу в Україні, яка виявляє себе у таких тенденціях: зниження народжуваності та зростання смертності; збільшення кількості бездітних сімей. Так, за даними останніх двох переписів населення кількість бездітних сімей збільшилася з 40,2% до 43,6%. Набуває поширення таке явище як однодітні сім'ї: 52% сімей, які мають дітей є однодітними. Внаслідок підвищення рівня розлучень, кожна п'ята сім'я в Україні віком від 16 до 29 років розпадається. Це призвело до зростання питомої ваги неповних сімей (13,5% від загальної кількості).
Криза сім'ї в Україні значно знижує її позитивну роль у суспільному житті, вихованні молоді, формуванні духовних засад особи, оскільки саме в сім'ї виникає індивідуальна, етнічно-самобутня картина світу. За цих умов, основна увага держави повинна бути спрямована на прийняття ряду заходів, які будуть спрямовані на зміцнення сім'ї. Першочерговим завданням у даній ситуації є ліквідація економічної кризи в Україні, що дозволить стабілізувати матеріальне становище сімей, покращити їх благоустрій та зміцнити соціальні і моральні засади шлюбних відносин.
Концепція сімейної політики України включає: створення оптимальних умов для сімейно-шлюбної орієнтації молоді;
необхідність перегляду чинного законодавства відносно різних пільг матерям, тобто їх потрібно узгоджувати з реальною економічною ситуацією в країні;
врахування не лише материнства і пов'язаних з ним проблем, але й батьківства як складової частини сімейного життя і повноцінного дитинства;
вивчення труднощів спільного подолання виникаючих проблем.