- •Тема 1 Соціологія як наука
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •1.4. Становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі (хіх-хх ст.)
- •1.5. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •1.6. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 методика проведення соціологічних досліджень
- •2.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •2.2. Програми соціологічного дослідження
- •2.3. Методи соціологічного дослідження
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 суспільство як соціальний організм
- •3.1. Суспільство як соціальна система. Типи соціальних систем та їх характеристика
- •3.2. Соціальна структура суспільства та її основні компоненти. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •3.3. Соціальна структура українського суспільства та тенденції її розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 особистістть. Соціалізація особистості
- •4.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •4.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5 соціологія економіки, соціологія праці та управління трудовим колективом
- •5.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •5.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •5.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 6 соціологія політики
- •6.1. Суспільство та політика
- •6.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 етносоціологія. Соціологія релігії
- •7.1. Предмет етносоціології
- •Типи етнічних меншин
- •7.2.. Релігія як соціальне явище
- •7.3. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •7.4. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8 соціологія сім’ї. Гендерні відносини
- •8.1. Соціологія сім’ї
- •Типологія шлюбу
- •Основні функції сім’ї
- •Етапи розвитку сім'ї
- •8.2. Гендерні відносини
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9 соціологія медицини та здоров’я
- •9.1. Предмет соціології
- •Медицини та здоров’я
- •9.2. Основні поняття та принципи сфери охорони здоров’я
- •9.3. Система органів охорони здоров’я та реалізація державної політики
- •9.4. Ключові проблеми у сфері охорони здоров’я та їх вирішення
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Література
Питання для самоконтролю
1. У чому сутність соціології економіки?
2. Що таке економіка як соціальний інститут?
3. Які функції виконує економіка як соціальний інститут?
4. Чому праця є базовим соціальним інститутом?
5. Функції праці як базового соціального інституту.
6. У чому полягає сутність мотивації і стимулювання трудової діяльності?
7. Чим зумовлена необхідність і в чому сутність соціального управління?
8. Якими є основні складові соціального управління?
9. Які функції виконує соціальне управління?
Література
Андрущенко В. П. та ін. Соціологія: Підручник. — К.—Х., 1998.
Грушевський М. С. На порозі нової України: Гадки та мрії. — К., 1992.
Полторак В. А. Соціологія: основи соціології праці та управління. — К., 1992.
Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1996.
Гурне Бернар. Державне управління. — К., 1993.
Райт Глен. Державне управління. — К., 1994.
Заславская Т. И. Социология экономической жизни. — Новосибирск, 1991.
Тема 6 соціологія політики
На певному етапі розвитку суспільства, коли засоби виробництва дозволяють здійснити перший поділ праці, виробити додатковий продукт, виникає приватна власність, що зумовлює появу соціальних спільностей з відмінними, а то й прямо протилежними інтересами. Для регуляції відносин та зв’язків між такими спільностями вже недостатньо усталених норм моралі, традицій, звичаїв тощо. Природно виникає потреба в нових формах організації та регулювання поведінки соціальних спільностей, зв’язків і відносин між ними, тобто таких формах публічної влади, яка ніби стоїть над спільностями і над суспільством. Отже, виникає політика як контрольно-регулятивна сфера життєдіяльності суспільства. Так у чому ж полягає сутність політики? Що є предметом соціології політики?
6.1. Суспільство та політика
Суспільство в широкому розумінні — це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей, у яких відбивається їхня всебічна взаємозалежність. Суспільство — це загальна соціальна система, що складається з підсистем: економічної, соціальної, політичної та духовно-культурної. Ця загальна система з підсистемами є самодостатньою. Самодостатність суспільства виявляється у його здатності інституціоналізувати певні культурні елементи, представити широкий репертуар ролей та забезпечити особисту мотивацію діючих у ньому індивідів, а також достатньою мірою контролювати поведінку (діяльність) людей, соціальних спільностей і певну територію. Отже, суспільству природно притаманна його організаційна контрольно-регулятивна сфера, яка визначається поняттям політика.
Політика виконує функції:
1) загальноорганізаційної основи суспільства; 2) конкретної контрольно-регулятивної сфери або системи, що спрямовує життя, діяльність, відносини людей, соціальних спільностей, класів, націй, народів і країн.
Роль політики у суспільстві зумовлена трьома її властивостями (див. схему 50).
Схема 50
Політика має складну структуру, основними елементами якої є політична свідомість, політичні відносини, політичні організації (див. схему 51).
Схема 51
Кожен елемент структури політики — дуже складне явище, має свої характеристики, посідає своє місце і виконує свою роль у політиці.
Політична свідомість — це усвідомлення людиною (соціальною спільнотою) суті та змісту політики, раціональне або нераціональне ставлення до неї. Політична свідомість — це почуття, настрої, погляди, уявлення, інтереси, ідеї, ідеали, цінності, переконання, пов’язані зі ставленням соціальних спільностей до політичної влади, її завоювання, утримання і реалізації. Політична свідомість має два рівні: науковий і побутовий, вона може бути прогресивною або реакційною, стабільною або нестабільною.
Політичні відносини — це стійкі політичні зв’язки і взаємодії, що формуються спільно з функціонуванням політичної влади. Це відносини між політичними діячами і масами, між політичною елітою і виборцями, між елітою і контрелітою, між діючою владою і опозицією, між лідерами і групами підтримки, між класами і соціальними групами з приводу завоювання, утримання і реалізації влади.
Політична організація — це сукупність державних і недержавних установ і організацій, що реалізують політичну владу, беруть участь у регулюванні взаємовідносин соціальних спільностей, тобто політична організація охоплює не лише органи державної влади, передусім саму державу як базовий соціально-політичний інститут, а й організації громадянського суспільства: політичні партії, громадські об’єднання, профспілки та різні творчі об’єднання, неформальні інституалізовані форми (мітинги, демонстрації, збори тощо).
З погляду соціології, політика — це діяльність різних соціальних сил з визначення, захисту і реалізації своїх потреб та інтересів, а щодо раціональної політики — це ще й урахування та погодження інтересів різних соціальних спільностей. Отже, основний зміст ефективної політики як особливого виду соціальної регуляції полягає у погодженні інтересів різних спільностей, верств, груп, формуванні правил і норм, обов’язкових для всіх членів суспільства, для громадян і держави, у рівному захисті саме цих інтересів та забезпеченні їх реалізації.
Політика як особливий, основний вид діяльності людей пов’язана з утвердженням права індивіда, соціальних груп на управління суспільством, на владу, тобто це той простір, у межах якого здійснюється політична влада. Утверджена і приведена в дію влада і сприйнята суспільством за її участю політика формує політичне життя суспільства, створюючи своєрідний політичний побут з відповідною політичною культурою, звичаями, традиціями, навиками політичної діяльності.
Як галузь соціології соціологія політики вивчає:
соціальне в політиці, взаємовідносини всіх політичних організацій, установ та інститутів з іншими соціальними інститутами;
проблеми, пов’язані безпосередньо з державою, політичними партіями, громадськими об’єднаннями, рухами, організаціями, творчими спілками тощо, аналізує їхні соціальні аспекти;
соціальні закономірності виникнення і функціонування політичних відносин, принципи регулювання і управління суспільством, тобто здійснення політичної влади, сутність політичних явищ і процесів.
Найважливішою проблемою для соціології політики є взаємозв’язок і взаємодія соціального та політичного в політичному житті суспільства, в політичних процесах і явищах.