12. Державна політика у сфері господарювання.

Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.

Регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами.

Регуляторний акт – це нпа, який в цілому або його окремим положенням спрямований на регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регулюючими органами та іншими органами влади.

Державна політика у сфері господарювання – це сукупність принципів, пріоритетів, напрямів діяльності держави щодо охорони приватних та публічних інтересів суб’єктів господарювання в сферах господарських відносин шляхом забезпечення всього спектра реформ, стабільності та правопорядку в сфері господарювання.

Формами реалізації державної політики є економічна стратегія та економічна тактика.

Економічна стратегія – це обраний державою курс, розрахований на тривалу перспективу, спрямований на вирішення економічних та соціальних завдань, забезпечення економічної політики держави, збереження та примноження її економічного потенціалу, національного багатства, підвищення її добробуту.

Економічна тактика – сукупність цілей, завдань, способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної політики, які склалися в поточний період.

13. Методи державного регулювання економіки.

Методи державного управління економікою – це способи впливу держави на поведінку суб’єктів господарського життя з метою отримання необхідного суспільного результату.

Групи таких методів: адміністративні та економічні.

Адміністративні методи - це такі способи впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу компетентного органу, що підлягає обов'язковому та однозначному виконанню суб'єктом господарювання. Прикладом таких методів є: державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності, деяких видів господарських договорів, ліцензування.

Економічні методи - це такі способи впливу держави, коли необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес виконавців.

До економічних методів слід віднести: встановлення податкових пільг; державне кредитування суб'єктів господарювання; надання дотацій; застосування господарсько-правових санкцій за порушення встановленого державою порядку в сфері господарювання.

14. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.

Дане питання регулює ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Ліцензування господарської діяльності – це діяльність уповноважених державних органів щодо надання у встановленому порядку суб’єкту господарювання дозволу на здійснення передбаченими видами господарської діяльності.

Основними причинами запровадження ліцензування є облік державною осіб, які здійснюють певний вид господарської діяльності, який є потенційно небезпечним для громадян, держави, суспільства або обмежений доступ до певних обмежених ресурсів.

Ліцензія – це документ дозвільного характеру, який є державного зразка, що видається уповноваженим державним органом і засвідчує право суб’єкта господарювання, який його отримав, на здійснення господарської діяльності, яка в ньому зазначена.

Ліцензія видається на невизначений строк.

Ліцензуванню за спеціальними законами підлягають такі види господарської діяльності, наприклад, як зовнішньоекономічна діяльність; банківська діяльність; діяльність у сфері освіти; будівельна діяльність; надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом. Таких видів діяльності є 12.

А за ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензуванню можуть підлягають такі види господарської діяльності, наприклад, як виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами; торгівля пестицидами та агрохімікатами; впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів; централізоване водопостачання та водовідведення; медична практика; ветеринарна практика; випуск та проведення лотерей. Загалом є 45 видів.

Для того, щоб отримати ліцензію, суб’єкт господарювання подає заяву, в якій має бути зазначено відомості про заявника, вид діяльності, на яку хоче він отримати ліцензію.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо подана або підписана особою, яка не має на це повноважень, документи оформлені з порушенням вимог.Заява розглядається протягом 10 днів. Підставами для відмови у видачі ліцензії є недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії, невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам.

За видачу ліценції справляється плата.