- •Поняття господарського права як галузі права та як галузі правової науки.
- •Предмет регулювання господарського права. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин.
- •Господарські правовідносини: поняття, ознаки та види.
- •Класифікація суб’єктів господарських правовідносин.
- •Методи господарського права.
- •Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства.
- •Напрями вдосконалення господарського законодавства.
- •Поняття та ознаки підприємництва.
- •Принципи здійснення підприємницької діяльності.
- •Некомерційне господарювання: поняття, ознаки, організаційно-правові форми здійснення.
- •Організація та управління господарською діяльністю.
- •Державна політика у сфері господарювання.
- •Методи державного регулювання економіки.
- •Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.
- •Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.
- •Загальні засади створення суб’єктів господарювання.
- •Порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання.
- •Загальні засади припинення діяльності суб’єктів господарювання.
- •Поняття та ознаки суб’єктів господарського права.
- •Поняття та ознаки підприємства як організаційної форми господарювання.
- •Організаційна структура та управління підприємством.
- •Види та організаційно-правові форми підприємств.
- •Правове становище державних комерційних підприємств.
- •Правове становище казенних підприємств.
- •Правове становище комунального унітарного підприємства.
- •Правовий статус громадянина-підприємця.
- •Правове становище приватного підприємства.
- •Правове становище виробничого кооперативу.
- •Особливості правового статусу кредитних спілок у сфері господарювання.
- •Поняття та класифікація господарських товариств.
- •Органи управління господарським товариством, їх компетенція.
- •Права і обов’язки учасників господарського товариства.
- •Правове становище акціонерних товариств.
- •Правове становище товариства з обмеженою відповідальністю.
- •Правове становище товариства з додатковою відповідальністю.
- •Правове становище командитного товариства.
- •Правове становище повного товариства.
- •Поняття об’єднання підприємств, їх класифікація.
- •Функції та компетенція об’єднання підприємств.
- •Управління об’єднанням підприємств.
- •Правове становище господарських об’єднань.
- •Правове становище холдингових компаній.
- •Правовий режим майна суб’єктів господарювання.
- •Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Склад майна, що використовується у сфері господарювання.
- •Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.
- •Право оперативного управління.
- •Право господарського відання.
- •Право державної власності: поняття, зміст, правові форми реалізації.
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна.
- •Поняття, ознаки корпоративних прав та загальні засади здійснення.
- •Управління корпоративними правами.
- •Поняття та види цінних паперів за законодавством України.
- •Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •Поняття та соціально-економічне призначення банкрутства. Ознаки банкрутства.
- •Учасники провадження у справі про банкрутство.
- •Підстави порушення провадження у справах про банкрутство.
- •Стадії провадження у справах про банкрутство.
- •Розпорядження майном боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство.
- •Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
- •Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
- •Черговість задоволення вимог кредиторів при банкрутстві.
- •Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.
- •Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності.
- •Функції та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •Поняття та класифікація господарських санкцій.
- •Підстави та порядок застосування господарсько-правових санкцій.
- •Оперативно-господарські санкції: види, порядок застосування.
- •Відшкодування збитків у сфері господарювання.
- •Адміністративно-господарські санкції: види, підстави застосування.
- •Поняття економічної конкуренції та монополізму.
- •Правові засади діяльності Антимонопольного комітету України.
- •Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та прояви.
- •Недобросовісна конкуренція: поняття, види, відповідальність.
- •Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування та органів адміністративно-господарського управління та контролю: поняття, прояви.
- •Антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.
- •Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.
- •Поняття та види порушень у сфері економічної конкуренції.
- •Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
- •Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •Виконання господарських зобов’язань. Поняття та критерії належного виконання господарських зобов’язань.
- •Забезпечення належного виконання господарських зобов’язань.
- •Припинення господарських зобов’язань.
- •Поняття та ознаки, функції господарського договору.
- •Класифікація господарських договорів.
- •Зміст господарського договору.
- •Форма господарського договору.
- •Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •Правове регулювання оренди у сфері господарювання.
- •Правове регулювання лізингу у сфері господарювання.
- •Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх правового статусу.
- •Правове становище товарної біржі.
- •Правове становище фондової біржі.
- •Поняття та види професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.
- •Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб’єкти.
- •Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями.
- •99.Спеціальні (вільні) економічні зони.
-
Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство.
Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією.
Санація вводиться на строк не більше дванадцяти місяців.
За клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено.
Одночасно з винесенням ухвали про санацію господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією за наявності у нього ліцензії.
З дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади, управління боржником переходить до керуючого санацією.
Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника.
Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника; продаж частини майна боржника;
зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу), та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу.
План санації вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.
Керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів.
-
Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.
Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її
продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не
було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи.
Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.
У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.
Ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської
заборгованості банкруту.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.
З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, фінансових органів, а в разі необхідності - також представники державного органу у
справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство, та представник органів місцевого самоврядування.
Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим.
Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам.
Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.
Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.