- •Змістовий модуль 2
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла Враховуючи означення невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця найпростіших інтегралів
- •4. Незалежність виду невизначеного інтеграла від вибору аргументу
- •6. Комплексні числа.
- •3. Інтегрування дробів
- •4.Інтегрування найпростіших ірраціональностей
- •5. Підстановки Ейлера
- •6. Інтегрування диференціальних біномів
- •7. Інтегрування тригонометричних функцій
- •Семінарське заняття 11
- •Тема 10. Визначений інтеграл. Невласні інтеграли. Кратні інтеграли
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Визначений інтеграл. Невласні інтеграли 1-го і 2-го роду
- •1. Визначений інтеграл та його геометрична інтерпретація
- •2. Властивості визначеного інтеграла
- •3. Формула Ньютона-Лейбніца
- •4. Наближене обчислення інтеграла
- •5. Невласні інтеграли першого і другого роду. Поняття про кратні інтеграли
- •Наприклад
- •Наприклад. Інтеграл – абсолютно збіжний інтеграл, оскільки, а– збіжний інтеграл (читачеві рекомендується перевірити це самостійно).
- •6. Застосування визначеного інтегралу
- •Економічні застосування інтегралів
- •Семінарське заняття 12
- •Тема 11. Числові ряди
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •2. Властивості збіжних рядів
- •Дійсно, якщо –– на частинна сума ряду (1), а–– на частинна сума ряду (2), то , і.
- •Якщо ряд (1) збігається, то його – ний член прямує до нуля при необмеженому зростанні.
- •Семінарське заняття 13
- •2. Інтервал і радіус збіжності.
- •3. Властивості степеневих рядів
- •Так, якщо
- •4. Ряди Тейлора і Маклорена. Приклади
- •Підкреслимо, що ряд Тейлора представляє дану функцію тільки тоді, коли(в противному випадку ряд може збігатися до іншої функції). Наведемо кілька важливих рядів Маклорена
- •Ряди по ортогональних функціях
- •Ряди Фур'є Функціональний ряд
- •Розглянемо ряд
- •2. Властивості функціональних рядів
- •Семінарське заняття 14
- •Тема 13. Загальні відомості про диференціальні рівняння. Деякі типи диференціальних рівнянь першого порядку
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Семінарське заняття 15
- •Тема 14. Диференціальні рівняння вищих порядків
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Рівняння виду
- •Семінарське заняття 17
- •Семінарське заняття 18
- •Тема 14. Диференціальні рівняння вищих порядків. Лдр вищого порядку з правою частиною спеціального виду
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •9.1. Основні поняття
9.1. Основні поняття
При вивченні багатьох явищ і процесів недостатньо складати й досліджувати рівняння відносно однієї лише функції.
Системою диференціальних рівнянь називається сукупність рівнянь, в кожне з яких входять незалежна змінна, шукана функція та їх похідні. Зокрема, нормальною системою диференціальних рівнянь називається система рівнянь першого порядку, розв’язаних відносно похідних:
Розв’язком системи диференціальних рівнянь називається сукупність функцій яка при підстановці в кожне з рівнянь системи перетворює його на тотожність.
Загальний розв'язок нормальної системи диференціальних рівнянь має вигляд
де - довільні сталі.Частинним називається такий розв'язок системи , який задовольняє початковим умовам:
.
Якщо знайдено загальний розв'язок системи рівнянь, то для відшукання частинного розв'язку розв’язують систему алгебраїчних рівнянь відносно виду
Сформулюємо теорему існування та єдиності частинного розв'язку для нормальної системи диференціальних рівнянь.
Якщо праві частини нормальної системи рівнянь неперервні разом із своїми частинними похідними в околі значень t0, x10, x20,…, xn0, то існує єдина система функцій x1(t), x2(t),…, xn(t), що є розв’язком системи рівнянь, який задовольняє заданим початковим умовам.
Система диференціальних рівнянь у багатьох випадках розв'язується методом виключення змінних.
У разі, система лінійна із сталими коефіцієнтами, метод виключення дозволяє перейти до одного диференціального рівняння вищого порядку із сталими коефіцієнтами. Для цього диференціюють одне з рівнянь системи (наприклад, перше) і підставляють у похідну замістьвідповідні вирази з вихідної системи. Отриману рівність знову диференціюють і, аналогічно попередньому, виражають перші похідні через праві частини рівнянь системи. Цей процес повторюють доти, поки не вдається виключити змінніз усіх отриманих таким способом рівнянь і отримати рівняння- го (або нижчого) порядку відносно лише однієї змінної. Системи диференціальних рівнянь використовуються в астрономії, фізиці, біології, економіці тощо. Наведемо лише один приклад.
Англійський метеоролог і математик Льюіс Ф. Річардсон, який служив санітаром на фронті під час першої світової війни, запропонував математичну модель міжнародної гонки озброєнь. За його моделлю з високою достовірністю можна передбачити війну. Робота Річардсона започаткувала математичну теорію міжнародних стосунків. Модель Річардсона має вигляд:
,
де – час,– витрати на озброєння однієї держави, а– іншої;– додатні сталі (якщо проводять дослідження приі, то ці коефіцієнти називають коефіцієнтами доброї волі). Модель Річардсона може бути застосованою для аналізу зростання витрат політичних партій перед виборами, для вивчення зростання цін на товари, при проведенні аукціонів тощо.