- •1.Київська Русь періоду розквіту. Значення Київської Русі в історії українського народу
- •2.Причини розпаду Київської Русі на удільні князівства
- •3.Піднесення Ролі галицько – Волинського князівства у політичному житті Європи в 12-13 ст . Діяльність Данила Галицького
- •4.Монголо-Татарська навала та її вплив на соціально-економічний і політичний розвиток Русі
- •5.Україна під владою Великого князівства Литовського і Польщі.Утворення Речі Посполитої. Брестська унія.Становище української шляхти,селінства,міщан.
- •6.Історія появи козацтва і Запорозькоі Січі
- •7. Діяльність гетьмана п. Сагайдачного
- •8.Причини,характер та рушійні сили Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр.
- •1. Причини, передумови, рушійні сили та характер революції.
- •1.Національно-визвольна та соціальна боротьба в 1648-1657 рр. Українська козацька держава.
- •2. “Руїна”. Криза та поразка революції
- •9.Державний устрій запроваджений б. Хмельницьким . Дипломатична діяльність гетьмана
- •10.Переяславська рада та Україно-Московський договір 1654 року , їх значення в житті українського народу.
- •11.Політичне становище в Україні після смерті б. Хмельницького . Пошук гетьманами України різних шляхів утвердження державності України.
- •12.Україна в період гетьманування Мазепи
- •13.Конституція Пилипа Орлика та її значення для розвитку ідей конституціоналізму
- •14. Заходи Катерини II щодо ліквідації самобутності України
- •15.Причини скасування нової Запорізької Січі.
- •16.Діяльність Кирило-Мефодіівського братства та вплив його ідей на формування політичної думки в Україні
- •17.Реформа 1861 р. Скасування кріпацтва . Становище селянства України після реформи.
- •18. Розвиток капіталізму в другій половині 19ст.
- •19.Особливості економічного розвитку України кінця 2 половини 19ст.
- •20.Економічний та політичний розвиток України початку хх століття
- •21. Лютнева революція і піднесення національно-визвольного руху в Україні
- •22.Політичні дії Центральної Ради у зв’язку з перемогою збройного повстання у Петрограді у жовтні 1917р.
- •23.Гетьманування п.Скоропадського
- •24.Директорія унр
- •25.Україна в громадянській війні 1917-1921 рр.
- •26.Політична та економічна необхідність введення нової економічної політики
- •27.Суть нової економічної політики . Україна в умовах неПу.
- •28.Створення Радянського Союзу та його значення для розвитку українських земель
- •29.Суспільно - політичне життя україни у 20 роки хх ст.
- •30.Результати та наслідки проведення індустріалізації в Україні у роки перших п'ятирічок
- •31.Форсована колективізація сільського господарства та її наслідки для України
- •32.Сталінські репресії та їх наслідки для України
- •1. Винищення селянства. Голодомор 1932-1933 рр.
- •2. Репресії проти української інтелігенції
- •33.Початок Другої світової війни.
- •33. Україна на початку Другої світової війни (1939-1941 pp.)
- •34.Напад Німеччини на срср.
- •37.Особливості економічного та політичного становища в Україні після Великої Вітчизняної війни .
- •1. Етапи відбудови в урср:
- •3. Прийняття Закону «Про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства».
- •4. Особливості післявоєнної відбудови економіки урср. Післявоєнна відбудова економіки в Україні, як і в цілому по Радянському Союзу, мала свої особливості:
- •5. Підсумки відбудови економіки України в 1946-1950pp.
- •38.Режим Особистої влади Сталіна та його наслідки в Україні.
- •39.Економічний та політичний розвиток України в 50-80 роки.
- •41.Сучасні соціально-економічні та політичні проблеми в Україні
- •42.Міжнародне становище сучасної України
2. Репресії проти української інтелігенції
Індустріалізація та колективізація вели до дедалі більшого зосередження влади у Москві. На Україні це означало, що мрії, ілюзії та вже досягнуті успіхи в самоврядуванні, що характеризували сповнені надій 20-ті роки, були приреченими. Систематично знищуючи майже всі аспекти автономності, Сталін прагнув перетворити республіку просто в адміністративну одиницю Радянського Союзу. І кожний, хто ставав на його шляху, підлягав ліквідації.
Розпочате у 1930 р. знищення українських установ тепер сягнуло апогею. Комісаріати освіти, сільського господарства, юстиції, сільськогосподарська академія, редколегії газет, літературних часописів, енциклопедій, кіностудії оголошувалися “гніздами націоналістів-контрреволюціонерів” і піддавалися чисткам. У листопаді 1933 р. підбиваючи підсумки своєї праці, Постишев вихвалявся, що “виявивши націоналістичний ухил Скрипника, ми змогли звільнити... структуру української соціалістичної культури від усіх... націоналістичних елементів. Була виконана велика робота. Досить сказати, що один лише Наркомісаріат освіти ми очистили від двох тисяч людей, що належали до націоналістичних елементів, у тому числі близько 300 вчених і письменників.
Висновки
Сталінська “революція згори” спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців та інших народів СРСР. Основною складовою економіки стала промисловість. Міста почали швидко зростати, що через кілька десятиліть перетворило їх на головні осередки населення країни. Докорінних змін зазнало сільське господарство, однією з основних тут була ліквідація приватного землеволодіння. Ці зміни й особливо колективізація на Україні проводилися із застосуванням нечуваного насильства і ціною величезних людських жертв. Хоч би які блага принесла Україні радянська модернізація, безперечним є те, що блага ці коштували невиправдано дорого.
33.Початок Другої світової війни.
З кінця 30-х років почалась друга світова війна (1939-1945 pp.). Головною її причиною стала агресивна політика фашистської Німеччини, яка, керуючись злочинною гітлерівською "теорією" про зверхність так званої арійської раси, пред'явила територіальні претензії багатьом народам, почала захоплювати ряд європейських країн, втягнула весь світ у вир війни. Провал радянських ініціатив щодо колективної безпеки, політика "умиротворення" агресора з боку західних держав, зокрема Великої Британії та Франції, зумовили зміну курсу зовнішньої політики СРСР.
23 серпня 1939 р. у Москві було підписано німецько-радянський пакт про ненапад, а також додатковий таємний протокол Ріббентропа - Молотова, який визначав зони впливу двох держав у Східній Європі. Ним зокрема передбачалися поділ Польщі, згода СРСР ввести свої війська до лінії Нарва - Вісла - Сан.
1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні. Швидко просуваючись вглиб польської території, гітлерівці 10 вересня підійшли до Бреста й Львова. 17 вересня Червона армія вступила в Західну Україну та Західну Білорусію. 18 вересня уряд і головне командування Польщі виїхали за межі країни, наказавши своїм військам не чинити опору Червоній Армії. 22 вересня радянські частини увійшли до Львова.
27 вересня капітулювала Варшава, а наступного дня Ріббентроп підписав у Москві договір про дружбу і протокол, що визначив новий кордон між Німеччиною та СРСР. Зокрема, Волинь і Галичина приєднались до УРСР, яка перебувала у складі СРСР. Тут було створено 6 областей: Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Дрогобицька. Деякі українські землі - Холмщина, Підляшшя, Лемківщина - були включені німцями до так званого Польського генерал-губернаторства (центр м. Краків), яке вважалося частиною "третього рейху".
У червні 1940 р. уряд СРСР примусив румунські власті повернути загарбані ними 1918 р. Бессарабію та Північну Буковину. Основна частина Бессарабії об'єднувалася з Молдавською АРСР, яка була перетворена на союзну республіку, і виведена зі складу УРСР. При цьому до Молдавської РСР потрапили деякі історичні українські землі. На українських землях Подністров'я у Північній Буковині та Південній Бессарабії були утворені відповідно Чернівецька та Ізмаїльська області УРСР.
Так більшість західних і південних українських земель возз'єднались воєдино 1939 р. Початок цьому процесові поклав Акт злуки УНР і ЗУНР (1919).
Трудящі земель, які повернулись до України, в основному приязно зустріли частини Червоної Армії, сподівалися на здійснення своїх споконвічних прагнень до возз'єднання народу в єдиній українській державі, до вільного розвитку. 26-28 жовтня 1939 р. у Львові працювали обрані населенням Західної України Народні Збори, які проголосили встановлення радянської влади і прийняли декларацію про входження в СРСР та возз'єднання Західної України з УРСР. 1-2 листопада Верховна Рада СРСР, а 15 листопада Верховна Рада УРСР ухвалили закони про возз'днання Західної України з УРСР і включення її до СРСР.
У новостворених областях розпочалися значні політичні и соціально-економічні зміни. Було націоналізовано 2000 промислових підприємств, експропрійовано землі польських поміщиків і колоністів, було введено безкоштовне медичне обслуговування і значно розширено його мережу, зокрема на селі, надано житло в містах біднякам, які мешкали у підвалах, здійснено українізацію освіти, значно збільшено кількість українських шкіл (1940 р. їх діяло 6000).
Проте водночас радянська влада принесла з собою сталінський тоталітарний режим. Розпочався демонтаж українських суспільно-економічних і культурних інфраструктур. Було заборонено політичні партії, крім КП(б)У, репресовано їхніх лідерів. Припинили свою діяльність громадські, культурні, наукові, торговельні, промислові об'єднання та установи, зокрема "Просвіта", розпущено українську кооперацію.
Керівництво СРСР, особливо Й. Сталін, припустилися серйозних прорахунків у стосунках з Німеччиною. Сталін був переконаний, що в разі дотримання радянською стороною всіх пунктів підписаних угод Гітлер не. нападе на СРСР найближчим часом, а це дасть змогу краще підготуватися до війни. Ретельно виконуючи всі свої економічні зобов'язання, Радянський Союз протягом 16 місяців, аж до нападу Німеччини, поставив їй сільськогосподарської продукції, нафти та мінеральної сировини на суму 1 млрд марок. Економічна Допомога з боку СРСР мала для Німеччини важливе значення.
В умовах блокади з боку Великої Британії було заборонено антифашистську пропаганду. Радянська преса, замовчуючи агресивні дії Німеччини в Європі та встановлення нею "нових порядків" у загарбаних країнах, доброзичливо писала про розвиток відносин з Німеччиною.
Незважаючи на численні попередження, Й. Сталін до самого кінця не міг повірити, що Гітлер нападе на Радянський Союз влітку 1941 р. Це негативно позначилося на бойовій готовності прикордонних, а також Київського та Одеського округів. 1940 р. за наказом Й. Сталіна почалося роззброєння і демонтаж укріплень на старому державному кордоні. Крім того, війська прикордонних округів були ще недоукомплектовані, їм бракувало військової техніки, особливо нових модифікацій, і підготовлених офіцерських кадрів (велика їх кількість була репресована напередодні війни). Усе це знижувало обороноздатність Червоної Армії, яка мала вести бойові дії з добре озброєним, підготовленим і досвідченим ворогом.