Значення коефіцієнта сезонності

Місяць	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
	1,42	1,38	1,28	0,96	0,72	0,64	0,64	0,66	0,70	0,91	1,23	1,46

Коефіцієнт визначається за емпіричною формулою

де та - відповідно середня електрооснащеність праці,

кВт.г/люд.·г, і питомі затрати праці, чол.-г/10⁴ ткм брут­то,

для залізниць при рівні технічної оснащеності, який

розглядається.

Середня електрооснащеність праці залізниць при рівні технічної оснащеності, який розглядається, кВт ∙ г/люд.·г,

де - кількість працівників, зайнятих основною виробничою діяльністю залізниць, без урахування працівників локо­мотивних бригад, провідників, лікувальних та санітарно-лікарських установ, навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, дитячих зак­ладів і підприємств, які відносяться до інших виробничих споживачів та інших видів продукції і робіт (див. дода­ток);

- кількість робочих годин на рік, г.

Питомі затрати праці залізниць при рівні технічної оснащеності, який розглядається, чол.-г/10⁴ ткм брутто,

11. Енергозабезпечення перевізного процесу на електрифікованих залізницях.

Визнаючи всі переваги електричної тяги в порівнянні з тепловозної, питання подальшої порівняльної пріоритетності цих видів тяги не можна розглядати у відриві від загальної оцінки ситуації в цілому по країні з енергоносіями, використовуваними кожним з них, переваги розподілу енергоносіїв по споживачах, включаючи, природно, і залізничний транспорт. На частку залізничного транспорту доводиться близько 7 % виробленої в країні електроенергії й 3-4 % дизельного палива. У порівнянні з іншими галузями він є досить потужним споживачем, забезпечення його енергією повинне бути предметом державної турботи, тому що економіка країни багато в чому залежить від стійкого функціонування залізничного транспорту.

По даним компетентних світових енергетичних органів (МЭК, конгресів, конференцій), у світі є наступні розвідані запаси енергетичних носіїв: нафти - на 40 - 50 років, газу - на 50 - 60 років, вугілля - на 200 - 400 років. Росія володіє в цей час 13 % світових запасів нафти, 40 % газу й 30 % вугілля. Варто врахувати, що Росія експортує близько 60 % нефти, що добуває, а сам видобуток нафти за останні 10 років знизився майже вдвічі (з 516 до 307 млн. т) і практично відповідно до «Енергетичної стратегії Росії на період до 2020 р.» не буде зростати надалі. У зв'язку із цим дефіцит всіх видів рідкого палива для внутрішніх споживачів Росії (залізничний і автомобільний транспорт, авіація) почне відчуватися, на думку світових і вітчизняних експертів, уже з 2005 р. У конкурентному середовищі це неминуче спричинить підвищення тарифів на дизельне паливо.

Програма «Енергетична стратегія Росії...» орієнтована найбільшою мірою на зростаючу роль електроенергетики, що прямо не залежить від виду первинного енергоносія. Очікується переорієнтація теплових електростанцій країни, що виробляють у цей час 67 % електроенергії, з газу в основному на найменш дефіцитний і найбільш дешевий енергоносій — вугілля. Викладені обставини, безперечно, необхідно враховувати при визначенні пріоритетності видів тяги, віддаючи перевагу подальшої електрифікації залізниць.

Для порівняння в Україні – ТЕЦ-49,3%, АЕС-45%, ГЕС-6%

Очевидно, млява поточна «газифікація» тепловозів повинна бути прискорена у зв'язку із тривожною ситуацією, що зложилася з перспективою виробництва дизельного палива. По цій же причині необхідно прискорити, наприклад, перехід від маневрових тепловозів (15 % мережного споживання дизельного палива) до маневрових електровозів, можливо, обладнаним акумуляторами й накопичувачами енергії.