- •Питання по лекційному матеріалу
- •Розрахунок спожитого палива.
- •Інтегрування показників переносних вимірників.
- •Регресійний аналіз.
- •Перевірочний тест.
- •Оцінка споживання енергоресурсів.
- •Нормування паливно-енергетичних ресурсів (пер) на залізницях України. Загальні визначення.
- •Класифікація норм питомих витрат пер.
- •Методи розробки норм питомих витрат пер.
- •Ефективність використання електроенергії в стаціонарних господарствах України.
- •Визначення витрат електроенергії за нормою для стаціонарних споживачів залізниць України.
- •Значення коефіцієнта сезонності
- •Енергозабезпечення перевізного процесу на електрифікованих залізницях.
- •Оцінка енергетичної й економічної ефективності видів тяги
- •Ефективність паралельної роботи тягових трансформаторів.
- •Підвищення ефективності використання електроенергії при автоматизації керування висвітленням.
- •Оцінка втрат електроенергії в тяговій мережі. Неможливість прямого виміру втрат електроенергії в тяговій мережі.
- •Енергетична ефективність підвищення напруги в контактній мережі.
- •Перспективи розвитку системи тягового електропостачання постійного струму.
- •Екологічні аспекти підвищення напруги у тяговій мережі електрифікованих залізниць.
-
Енергетична ефективність підвищення напруги в контактній мережі.
Система електропостачання напругою 35 кВ у контактній мережі дозволяє використати на тягових підстанціях і ЕРС електричне встаткування (трансформатори, вимикачі, роз'єднувачі й т.д.) стандартної номенклатури, а також, імовірно, зберегти ізоляцію контактної мережі, застосовувану при напрузі 25 кВ. Однак приріст провізної спроможності лінії в цьому випадку, як показують розрахунки, складе лише 17 - 20 %, у той час як при напрузі 50 кВ у контактному проводі вона зростає майже вдвічі.
Результати розрахунків для різних варіантів реалізації підвищеної напруги передачі енергії при напрузі в контактній мережі 50 кВ (система 1x50 кВ, автотрансформаторні системи 2x50 кВ і 50+110 кВ) наведені в табл.3. Розрахунки виконувалися за методикою, описаної в п. 4.2, і для тих же вихідних даних при мінімальному припустимій напрузі на струмоприймачі ЕРС, рівному 42 кВ.
З табл. 3 видно, що перехід на підвищене до 50 кв напруга в контактній мережі дає істотний приріст провізної спроможності електрифікованих залізниць. Наведені дані добре кореспондуються з даними по автотрансформаторним системам 25 кв (2x25, 60+25 і т.д.) при еквівалентності напруг передачі енергії поїздам, що й випливало очікувати. Так, максимальна маса поїзда при системі 2x25 кв (t= 10 хв) дорівнює 7100 т, а при системі 1x50 кВ — 7620 т (але вже без автотрансформаторів і живильних проводів). Різниця між масами поїздів на користь системи 1x50 кв обумовлена відсутністю місцевої складової струму в цій системі. В умовах системи 50 кВ масу поїзда в порівнянні із припустимої при системі 25 кВ теоретично можна було б збільшити в 4 рази (при припустимій втраті напруги в контактній мережі 8 кВ), але тоді набуває чинності обмеження по нагріванню підвіски (припустима температура 95 °С). У зв'язку із цим у табл. 3 для системи 50 кВ наведені максимальні маси поїздів, обумовлені обмеженнями по нагріванню. Примітно, що якщо зберегти обсяги перевезень на рівні базових (25 кВ, 10 хВ, Qmax= 3680 т), то підвищення напруги в контактній мережі до 50 кВ дозволить збільшити довжину міжпідстанійних зон до 150 - 200 км.
Таблиця 17.3. Значення розрахункових параметрів для режиму інтенсивної години (t=10 хв)
Параметр
|
Розмірність
|
Система електропостачання |
|||
1X25 кв (базова) |
1X50 кв |
2X50 кв |
110+50 кв |
||
Максимальна маса поїзда |
т |
3 680 |
7 620 |
11375 |
18 204 |
при t= 10 хв і Lз = 60 км |
|
|
|
|
|
Втрати енергії в тягової мережі |
% від споживаної на тягу |
3,0 |
0,9 |
0,37 |
0,15 |
Довжина міжпідстанійної зони, для якої виконуються базові умови (t= 10 хв, Qmax = 3680 т) |
км |
60 |
110 |
150 |
220 |
Мінімальні інтервали між поїздами при Lз = 60 км і масі поїзда, т: |
Хв.. |
|
|
|
|
7 000 |
17 |
10 |
- |
- |
|
10 000 |
24 |
15 |
10 |
- |
|
18 000 |
48 |
32 |
21 |
10 |