10. Етапи, функції і способи організації виконання рішення

10.1. Задачі керівника при організації виконання рішень. Взаємодія керівника і виконавців

Задачі керівника при організації виконання рішення: а) передача рішення безпосередньому виконавцю; б) контроль і коректування дій виконавця; в) оцінка отриманих результатів і дій самого виконавця.

Підпорядкованість: а) одержання й оцінка завдання. формулювання суб'єктивної мети діяльності; б) реалізація наміченої програми дій; в) оцінка результатів своєї праці, фіксація оцінки керівника і формування оцінки до неї.

10.2. Передача рішень для виконання

Труднощі отриманого підлеглим завдання і верхніх границь його можливостей.

Вимоги реальності і конкретності при формуванні завдань: взаємозалежність задач; співвідношення поточних і перспективних задач; границі, нижче яких результати виконання не повинні опускатися; умови досягнення запланованих результатів; мотивація працівника.

10.3. Контроль і корекція виконання. Оцінка виконання

Закономірності відхилення результату виконання від запланованого в управлінському рішенні. Причини невиконання завдань: непередбачені явища: порок рішення; провина виконавця.

Ціль контролю. Питання, розв'язувані при розробці системи контролю.

Необхідність корекції поводження виконавців як наслідок їхніх помилок, виявлених у результаті контролю. Застосування критики. Загальні правила критики.

Концентрація уваги керівника на замічених помилках виконавців і недооцінка ним існуючої в людей потреби у визнанні їхніх заслуг.

Покарання як засіб блокування негативних сторін діяльності виконавців, а не спосіб поліпшення їхньої діяльності.

Техніка заохочення. Умови, що забезпечують ефективність використання різних форм матеріального заохочення.

10.4. Індивідуальний стиль організації виконання рішення

Взаємозв'язок оцінки дій підлеглих і вибору методів впливу на них. Ціль як фактор, до якої прагне керівник на реалізаційному етапі керування. Залежність мети в окремому управлінському циклі від характеру розв'язуваної проблеми, її новизни, складності, значимості й ін.

Два основних стилі організації виконання рішень: стиль, орієнтований на точне виконання тактичних рішень, і стиль, орієнтований на досягнення стратегічних цілей керування.

Командний стиль організації виконання рішень. Рефлексивний стиль організації виконання рішень.

ЗМ1СТОВИЙ МОДУЛЬ 7

11. Комунікації в організаціях

11.1. Поняття і сутність комунікацій у менеджменті

Комунікація – процес обміну інформацією між двома і більш людьми. Мети комунікацій. У залежності від способу обміну інформацією розрізняють: міжособистісні чи організаційні комунікації на основі усного обміну; комунікації на основі письмового обміну інформацією. Міжособистісні комунікації поділяються на: формальні чи офіційні; неформальні. Формальні комунікації визначаються політикою, правилами, посадовими інструкціями даної організації і здійснюються по формальних каналах. Неформальні комунікації не випливає загальним правилам даної організації; вони здійснюються відповідно до сталої системи особистих відносин між працівниками організації.

11.2. Структура процесу комунікацій

У процесі комунікацій виділяють наступні базові елементи: відправник, повідомлення, чи канал засіб передачі інформації, одержувач (адресат). Процес обміну інформацією включає взаємозалежні етапи: зародження чи ідеї добір інформацією; вибір каналу передачі інформації; передача повідомлення; інтерпретація повідомлення. Характеристика комунікацій: тип комунікацій; етапи процесу комунікацій; канали комунікацій.

11.3. Комунікаційні бар'єри і їх подолання

Комунікація вважається успішної, якщо одержувач інформації розуміє її зміст адекватно тому змісту, що у неї вкладає відправник, тобто менеджер. У противному випадку має місце безуспішна комунікація. Фактори, що зменшують можливості успішної комунікації, називають комунікаційними бар'єрами. розрізняють комунікаційні бар'єри макро- і мікрорівня. Перші перешкоджають успішної комунікації в цілому. Другі – у конкретних вузьких сферах. Правило забезпечення успішної комунікації.

11.4. Інформаційні системи в організаціях

Інформація – предмет праці в процесі керування; є засобом комунікації між людьми. Класифікація інформації, використовуваної в керуванні. Розвиток інформаційних потреб організації. Еволюція типу інформації, що збирається. Поняття інформаційної системи. Вимоги до інформаційних систем. Принципова схема інформаційної системи.