1.4. Експлуатаційні витрати,формування собівартості продукції.

Під собівартістю продукції (робіт послуг) розуміють вартісну оцінку використання в процесі виробництва природних ресурсів, засобів і предметів праці, послуг інших організацій та оплати праці працівників. Рівень собівартості регулює рівень прибутку. Не існує іншого способу визначення ефективності виробничої діяльності, крім порівняння доходів і витрат. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові і фінансові ресурси, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшими будуть прибуток та рівень рентабельності продукції.

Визначення собівартості виробництва одиниці продукції є одним з основних облікових завдань. В основу вирішення великого кола управлінських завдань закладена саме оцінка собівартості. Інформація про формування собівартості має використовуватися з метою визначення її впливу на ефективність роботи підприємства. Тобто базою для встановлення ціни продажу є витрати на виробництво, а інформація про собівартість є підґрунтям для прогнозування та управління виробництвом.

До незавершеного виробництва належить продукція, що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) обробки, передбачених технологічним процесом, а також вироби не укомплектовані, що не пройшли випробувань і технічного приймання. У хімічній промисловості до складу незавершеного виробництва належать залишки сировини, основних матеріалів та напівфабрикатів, що знаходяться в апаратах у процесі переробки; залишки продукції в обробних цехах, що не пройшли всіх стадій обробки; продукція, обробка якої закінчена, але яка не пройшла випробування і не прийнята відділом технічного контролю, не укомплектована, не упакована і не закоркована продукція, якщо вона відповідно до технічних умов вважається готовою і підлягає передаванню на склад в укомплектованому, упакованому й закоркованому вигляді; продукція, прийнята відділом технічного контролю, але не передана на склад або замовнику до 24-ї години останнього дня звітного місяця; у виробництвах, де працюють у три зміни, – продукція, прийнята відділом технічного контролю, але не здана на склад до 8-ї години першого числа наступного за звітним місяця. Незавершеним виробництвом в умовах гірничохімічної промисловості є відбита руда, яка знаходиться в гірничих виробках і не піднята на поверхню.

Не належать до незавершеного виробництва забраковані напівфабрикати (деталі), що не підлягають виправленню, а також сировина, матеріали, напівфабрикати, покупні і комплектуючі вироби, що не піддавалися процесу обробки.

Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Брак продукції поділяється на зовнішній, тобто виявлений споживачем, пред’явлений для відшкодування збитків, та внутрішній, який виявлений в процесі виробництва. У залежності від характеру відхилень від нормативів він може бути осКупівельна вартість визначається як різниця між продажною вартістю і сумою товарних надбавок. Суми товарних надбавок, що припадають на зали-шок нереалізованих товарів, визначаються як добуток вартості нереалізова-них товарів на середній відсоток товарних надбавок. Середній відсоток то-варних надбавок визначається діленням суми товарних надбавок на залишок товарів на початок звітного періоду і товарних надбавок з придбаних товарів за звітний період на суму реалізованих у звітному періоді товарів і залишку товарів на кінець звітного періоду. Сума реалізованих товарів і їх залишку визначається за продажними цінами без податку на додану вартість (товарообігом).

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.

До складу загальновиробничих витрат включаються:

1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.

4. Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

5. Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

6. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

7. Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

8. Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

9. Інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину. Для обчислення (калькулювання) собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) при визначенні валового прибутку (збитку) не беруть до уваги адміністративні (загальногосподарські) витрати та витрати на збут (пов’язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг) та точним або виправним.

Розділ 4

Витрати виробництва та собівартість продукції

Завдання 4.1

На підставі даних таблиці 4.1 визначити:

1)Питомі витрати на виробництво продукції:

2)Загальні змінні та загальні постійні витрати:

2. загальні постійні витрати на продукцію складають:

4)сумарні загальні витрати на продукцію складає:

4912.250 тис.грн = 4912250 грн

5)прибуток від реалізації продукції складає:

6)ціна виробу складає :

7)Розмір виручки від реалізації продукції :

РП = 4250 *1305= 5546250

8)Рентабельність продукції визначемо :

Завдання 4.2

Елементи витрат	Питомі витрати на одиницю продукції	Ціна,грн./од.	Сума,грн
Матеріальні витрати:	-
- матеріали,кг	26	5,3	137.6
- чиста вага матеріалу, кг	22,9	-	-
- відходи матеріалу, кг	3,1	1,2	3.72
Витрати на матеріал, грн	-	-	134.08
Покупні напівфабрикати, одиниць	5,3	93,3	494.49
Витрати електроенергії,кВт*год	20,8	0,7	14.56
Заробітна плата, грн.:	-	-	-
- основна заробітна плата	-	-	488.52
- відрахування:	-	-	-
-на соціальне страхування(1,4)	-	-	6.84
-в пенсійний фонд (33,2)	-	-	162.18
-фонд зайнятості (1,6)	-	-	7.81
Амортизаційні відрахування,грн	-	-	51.8
Інші витрати (20.8) грн	-	-	101.61
Загальновиробничі витрати (181.5)	-	-	888.66
Цехова собівартість,грн	-	-	2248.55
Загальногосподарські витрати	-	-	354.17
Виробнича собівартість,грн	-	-	2602.727
Позавиробничі витрати	-	-	19.54
Повна собівартість,грн	-‘	-	2622.27

Розрахуємо основну заробітну плату вироблену при виготовлені одиниці виробу:

=41.4 * 11.8 = 488.52

Повна собівартість виробленої продукції складає :

S= 2073 * 2622.27 =5435965.71

=2622.27 * 1.25 = 3277.84

Прибуток від реалізації продукції :

П=2073.933 * 755.57 =1567001.56