Морфологічний розбір іменника

*Завдання: Виписати з тексту іменники, виконати їх морфологічний розбір.

Князь володимир

Минало X століття. Київська Русь вступала у друге тися­чоліття сильною, могутньою державою. Дружби з Київською Руссю домагалися країни Європи й Азії. Досягши значних успіхів, київський князь Володимир не мав наміру спочивати на лаврах. Життя дало йому не один гіркий урок, і кожний з них робив князя досвідченішим, мудрішим. Багато друзів мала Русь, та не бракувало й ворогів. Як зробити з них доб­розичливих сусідів, а, можливо, й друзів? Чи тільки мечем, походами, пострахом?

У тяжку хвилину Володимир подумки звертався до бабуні Ольги, яка ще в дитинстві вчила його, що не можна перемогти зло іншим злом. Треба вчитися перемагати зло добром..

Лише згодом, уже зрілим мужем, князь збагнув мудрість бабусиних слів. Його батько, князь Святослав, з чиїм іменем пов’язане розширення території держави, бився з візантійським імператором на Балканах, домагаючись миру з давнім суперником Київської Русі лезом меча. Володимир досяг миру з Візантією розширенням торгівлі, запровадивши на Русі християнство, яке сповідували греки. Приборкавши войовничість Візантії, князь приборкав власну неприми­ренність, гординю. Володимир розумів, що утвердження високого, прекрасного — це теж боротьба зі злом. І тому почав будувати храми, привчаючи до краси своїх синів — Святополка, Мстислава та Ярослава, мріючи, щоб вони змагалися у доброзичливості, а не ворогували між собою.

Морфологічний розбір іменника

№	Іменник	Початкова форма	Власний / загальний	Відміна	Група	Рід	Число	Відмінок	Синтак-сична роль

Ефективним прийомом є опора на статичну таблицю і в процесі виконання синтаксичного розбору речення (також у поєднанні з роботою за індивідуальними картками). Учень, який працює біля дошки, відмічає правильну, на його думку, позицію на таблиці. Така форма роботи значно економить час на уроці. Ось який вигляд має таблиця, що відбиває алгоритм синтаксичного розбору простого речення.

Таблиця 2.5.

3. Динамічні таблиці.

Такі засоби навчання можуть наочно, у динаміці, показати, які відбуваються зміни у словах і реченнях. Учні можуть усвідомити принцип дії того чи іншого правила, що сприяє активному і свідомому навчанню мови. Так, наприклад, при вивченні теми «Відмінювання іменників І відміни» на дошці з’являються зразки відмінювання, причому з яскраво виділеними закінченнями (1-й слайд).

1-й слайд

Потім основи іменників «зникають», а закінчення залишаються (2-й слайд).

2-й слайд

На місці «зниклих» основ з’являються основи інших іменників (3-й слайд), після чого учні доходять висновку: щоб не помилитись у написанні відмінкових закінчень іменників, слід віднести іменник до певної відміни і використовувати відповідні для цієї відміни закінчення.

3-й слайд

Учні пересвідчуються у правильності своїх висновків, коли до закінчень іменників на динамічній таблиці «додаються» інші основи (4-й слайд).

4-й слайд

Ефективно спрацьовують динамічні таблиці під час вивчення таких складних синтаксичних тем, як «Звертання», «Однорідні члени речення», «Вставні слова, словосполучення, речення» і под. Так, наприклад, під час вивчення вставних синтаксичних конструкцій пропонуємо для розгляду просте неускладнене речення, з’ясовуємо його смислове значення, після чого частини речення «розсуваються», а на вільне місце «падає» вставне слово (для посилення ефекту доцільно застосовувати такі засоби виділення вставних слів, як збільшення розміру, зміни шрифту, мерехтіння, різні форми входу і виходу «вставки» тощо). Змінюючи вставні слова, учні аналізують зміни, що привносять вставні конструкції в речення, пояснюють уживання розділових знаків.

Сьогодні буде прохолодно.

Сьогодні ← ? → буде прохолодно.

Сьогодні ← , здається, → буде прохолодно.

Сьогодні ← , на жаль, → буде прохолодно.

Сьогодні ← , як кажуть, → буде прохолодно.

Як правило, мультимедійні засоби використовуються на уроках української мови фрагментарно, з метою демонстрації того чи іншого правила, моделювання мовленнєвої ситуації тощо. Разом із тим, доцільними бувають і уроки, цілком створені в мультимедійному форматі (наприклад, уроки за темами «Складнопідрядні речення», «Безсполучникові речення» тощо). Слайди до таких уроків, крім статичних і динамічних таблиць, можуть передбачати також завдання для індивідуального виконання учнем (у режимі звичайної дошки), а також тести, ілюстрації і т. ін. Для посилення емоційного ефекту комп’ютер дає змогу застосовувати на тих чи інших етапах уроку відповідний звуковий (музичний) супровід.

Незамінними є мультимедійні засоби на уроках зв’язного мовлення, передовсім у процесі формування навичок написання творів-описів, творів-розповідей. Цікавою формою проведення уроку є форма «віртуальної екскурсії». Сьогодні нелегко організувати реальну екскурсію учнів рідним містом, не кажучи вже про мандрівку до інших міст України і світу. Вирішенню цієї проблеми допомагають віртуальні екскурсії – відеосюжети (у супроводі закадрового тексту або без нього – залежно від цілей, поставлених на уроці). На щастя, сучасне телебачення (такі телеканали, як УТ-1, КРТ, УТР, «Глас») дають цікавий матеріал, що його можна успішно використовувати на уроці. Учитель сам розробляє завдання і запитання до відеосюжету, організовуючи роботу учнів. Комп’ютер дає змогу розглянути об’єкт опису чи предмет розповіді в цілому, скласти враження про нього, а також, якщо є потреба, показати об’єкт у фрагментах, акцентуючи увагу на окремих деталях. Для прикладу пропонуємо матеріали для опису пам’ятки культури (8 клас) – скульптурної групи «Княгиня Ольга, Святі Кирило та Мефодій» (скульптор І.Кавалерідзе) у Києві.

До речі, відеосюжети можна використовувати, пропонуючи учням на їх основі виконати різноманітні творчі завдання: скласти речення чи міні-твір за побаченим із використанням певних слів (фразеологізмів, синонімів, прикметників різних ступенів порівняння тощо) або синтаксичних конструкцій (вставних слів, порівнянь і т. ін.). Це значно пожвавлює урок, сприяє активному розвитку мовлення учнів.

Учні дуже швидко включаються у роботу з мультимедійними засобами, оскільки цей вид діяльності для них є цікавим. Певно, слід використати таку зацікавленість у «мирних цілях», залучивши школярів до створення медіа-проектів за певною темою з української мови. Доречним буде й оголошення конкурсу на кращий мультимедійний проект між учнями чи класами. Результат перевершує усі очікування, оскільки над проектом працює ціла група учнів, яка «занурюється» у навчальний матеріал, добираючи фон, графіку, елементи анімації тощо. Таким чином, учитель, досягаючи основної навчальної мети, сприяє активізації пошуково-творчої діяльності школярів.

Саме тому надзвичайно актуальним видається формування в учнів таких умінь:

1. Аналізувати подану у формі таблиці інформацію.

2. Самостійно організувати текстову інформацію у форму таблиці.

Широкі можливості для моделювання процесу структуризації навчального матеріалу у формі таблиць (схем, діаграм) забезпечує комп’ютеризація шкільної освіти.

Отже, навчальна таблиця в сучасному розумінні – це графічний організатор (Graphic organizer) текстової інформації. Треба відзначити, що терміном «графічний організатор» сьогодні зазвичай позначають і таблицю, і схему, і діаграму. Яскравими прикладами сучасних навчальних діаграм/таблиць є «Семантична карта», «Семантична павутина», Т-таблиця, М-таблиця та діаграма Венна.

1. «Семантична карта» (Semantic map) – графічний організатор, за допомогою якого поняття вибудовують у вигляді ієрархічних взаємин-супутників основного поняття. Наприклад:

УКРАЇНСЬКА МОВА

ОСВІТА, НАУКА РОДИНА

БАТЬКІВЩИНА КЛАСНИЙ КОЛЕКТИВ

НАЦІОНАЛЬНА НАРОД

КУЛЬТУРА ЛЮДСТВО

2.«Семантична павутина», або «Павутина дискусії». Можна використовувати у процесі підготовки до дискусії, обговорення спірного (бінарного) питання, у роботі над текстом замітки в газету або твору дискусійного характеру. Доцільно застосовувати у кооперативному навчанні:

пари (групи) учнів записують по 3-5 аргументів з позиції «за» та «проти», після чого заповнення таблиці продовжують наступні пари (групи) учнів. Після спільного обговорення зафіксованих у таблиці аргументів заповнюють графу «Висновок».

3. Т-таблиця/схема – графічний організатор, що має Т-подібну форму: дві колонки під одним «дахом». Використовується для фіксації відповідей «так-ні» або аргументів «за-проти».

4. 

4. М-таблиця (схема) – графічний організатор, що складається з трьох колонок «під одним дахом». У першу колонку вписують позитивні оцінки (риси, якості), у другу – нейтральні, до третьої – негативні. Після обговорення матеріалів усіх трьох колонок доходять певного висновку (складають оцінку).

Звичайно, використання мультимедійних технологій не повинно стати для учителя самоціллю – усе повинно ґрунтуватися на принципах доцільності. І все ж пора розвернути навчальний процес у бік комп’ютеризації уроку – над цим уже працюють науковці та провідні вчителі України. Віримо, що пройде небагато часу – і комп’ютер на кожній парті перед кожним учнем на уроках української мови стане звичним засобом навчання.

Отже, головне завдання використання комп’ютерних технологій у процесі вивчення мови – формування інформаційної компетентності учнів, підвищення їх пізнавального інтересу до вивчення дисциплін та ефективність його засвоєння. Мульмедійні засоби навчання можуть використовуватись для анонсування тем з дисципліни, як супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник, як спосіб контролю знань тощо. Кожен вчитель, що практикує мультимедіа, обирає відповідні педагогічні програмні засоби, що підвищує ефективність його праці, а рівень учнівських знань, умінь і навичок наближує до вимог сьогодення.