Гуманізація навчального процесу як шлях підвищення його ефективності.

Провідним орієнтиром підвищення ефективності навчального процесу у сучасних освітніх системах є його гуманізація. Її теоретичною основою стала гуманістична парадигма, сформована в західній психології та педагогіці в середині ХХ століття завдяки неогуманістичним теоріям А.Маслоу, К.Роджерса, Р.Бернса, А.Комбса та їх послідовників.

Пріоритетним завданням школи, відповідно до такої парадигми, є сприяння становленню і вдосконаленню цілісної особистості, яка відкрита для сприйняття нового досвіду, прагне до максимальної самореалізації своїх можливостей і здатна до усвідомленого та самостійного вибору в різних життєвих ситуаціях. Визначальними для гуманістично-орієнтованої педагогічної теорії і практики називають такі психолого-дидактичні категорії як:

• процесуальна орієнтація,

• навчальне дослідження,

• збір даних,

• перенесення інтелектуальних умінь та знань,

• розв’язання проблем,

• рефлексивне, критичне, творче мислення,

• експеримент,

• аргументація,

• моделювання,

• розвиток сприйнятливості,

• рольова взаємодія,

• пошук особистого сенсу,

• прийняття рішень,

• співвіднесення моделі та реальності.

Головною ознакою нашого часу став у цьому контексті перехід від старої – біхевіористської (асоціаністської – за американською термінологією) парадигми навчального процесу до нової – конструктивістської. Відповідні теорії навчання мають суттєві відмінності. Порівняємо ці теорії за 1) провідними положеннями (див. табл. 1), 2) особливостями побудови змісту освіти, форм і методів навчання (див. табл. 2), 3) змістом та особливостями навчальних досягнень (див. табл. 3).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика провідних положень теорій навчання, побудованих на ідеях біхевіоризму та конструктивізму

Теорія навчання, побудована на ідеях біхевіоризму	Конструктивістська теорія навчання
IQ є природженими та незмінними	IQ розвиваються в процесі життя за допомогою соціально-культурних чинників
Знання є результатом утворення асоціацій у відповідь на зовнішні стимули	Учні самі конструюють знання на що має вплив соціальний контекст, в якому вони живуть
Процес навчання являє собою акумуляцію дрібних часток знань	Навчальний процес будується на основі врахування попередніх знань та культурних перспектив учнів
Навчання є послідовним та ієрархічним процесом	Процес розвитку розумових навичок включає мета когнітивний процес, що передбачає само моніторинг конструювання знань
Можливості зміни у послідовності навчального процесу є обмеженими
Логіка навчального процесу вимагає постійного чергування викладання та тестування для забезпечення міцності знань	Принциповою основою навчання є глибоке розуміння учнями навчального матеріалу
Тести є ізоморфними до навчального процесу
Навчальна мотивація базується на позитивному підкріпленні великої кількості малих кроків	Навчальні результати залежать від наявності внутрішньої мотивації учнів (прихильності, особистої зацікавленості)

Таблиця 2