Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора Міжнародна економіка.docx
Скачиваний:
245
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
295.38 Кб
Скачать

58. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання

Причини виникнення:

Високий рівень дефіциту бюджету, який покривається зовнішніми запозиченнями, - Зростаюча ставка обслуговування боргу (через рефінансування та зростання процентних ставок по країнах з великими боргом), -Зростаюча вартість обслуговування боргу через девальвацію валютного курсу

Проблеми з внутрішнім ринком запозичень

Показники: зовнішній борг/експорт (275%), зовнішній борг/ВНД (50%), платежі з обслуговування боргу (основний борг, % та комісії)/експорт (30%), офіційні резерви/сума боргу, міжнародні резерви/імпорт, частка короткострокового боргу в загальному, частка довгострокового боргу в загальному, частка боргу міжнародним організаціям, короткостроковий борг/резерви, борг на душу населення

Методи регулювання

Рефінансування – шляхом нових позик для погашення старих

Реструктуризація – продовження термінів зовнішнього боргу та виплат по ньому шляхом випуску нових боргів з іншими термінами погашення з частковим списанням суми старого боргу , Рекапіталізація – випуск цінних паперів (облігацій) на суму боргу з іншими термінами обертання та відсотковими платежами

Конверсія – переведення боргу в інвестиції країни-кредитора, погашення боргу товарними поставками, обмін боргу на боргові цінні папери третіх сторін, Новація – суб’єкти зберігаються, а форма змінюється: заборгованість за товарними поставками переводиться в займ, передачу акцій компаній, передачу власності , Пролонгація – подовження термінів погашення

Уступка права вимоги – заміна одного кредитора іншим (продаж дебіторської заборгованості).

НА 1.01.2010 Світовий борг становив 56,900млрд$;борг США(1місце) – 13,450 млрд$;борг України(35місце) 104 млрд$.

  1. Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу

До міжнародних неурядових економічних організацій, які займаються розв’язанням проблем зовн заборгованості країн світу належать Паризький та Лондонський клуби кредиторів

- Паризький клуб – 1956 р., 19 країн-членів; Сфера діяльності- реструктуризація заборгованості офіційним (державним) кредиторам. Початок програми реструктуризації визначається кредитором (дата, з якої країни-кредитори відмовляються надавати боржникові нові кредити) Інтереси кредиторів представляють найвпливовіші банки, незалежно від їх частки у борговому фінансуванні. Він не має чіткої організаційної структури та членства і формально відкритий для всіх країн, які є кредиторами і приймають практику роботи цієї організації. "Клієнтом" Паризького клубу є й Україна, уряд якої влітку 2001 р. успішно провів переговори з клубом і домовився реструктурувати зовнішній борг на суму 580 млн. дол. США за період 2000—2002 pp. на термін 12 років з пільговим періодом у 3 роки.

- Лондонський клуб кредиторів – 1976 р., біля 1000 учасників-банків; врегулювання боргів приватних позичальників (без гарантії уряду) без, як правило, змін у процентних ставках, але зі змінами у термінах погашення. На відміну від ПК сферою діяльності є реструктуризація заборгованості комерційним структурам. Початок програми реструктуризації визначається дебітором.

Інтереси кредиторів представляє Банківський консультативний комітет (БКК) з числа найбільш заінтересованих банків. Умови «старих» боргів не переглядаються. Лондонський клуб не має чітко визначеної структури і збирається у складі тих банків, які мають найбільші вимоги до країни-боржника, справу якої вони розглядають. Лондонським клубом передбачені такі заходи, спрямовані на реструктуризацію боргу: викуп зі знижкою урядом країни — боржником приватного боргу своїх компаній в іноземних банків; обмін зі знижкою боргів на інші активи (наприклад, акції національних компаній), скорочення платежів для обслуговування боргу і надання нових позик для виплати старих боргів.