1.Аналіз літературних джерел.

2.Соціологічний метод (метод анкетування).

3.Методика Фремінгемського дослідження рухової активності.

4.Педагогічне спостереження.

5.Методи математичної статистики.

Практична значущість роботи: полягає в тому, що на підставі отриманих даних буде доповнена методика збільшення рухової активності дітей старшого шкільного віку.

Структура роботи: складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ

1.1 Норми рухової активності дівчат та юнаків віком 15-16 років

У віці 15-16 років тиск на опорно-руховий апарат ще більше зростає. У першу чергу тиск припадає на хребет. Сидячий спосіб життя і малорухомість призводить до різних захворювань, найпоширенішим серед них, є порушення постави. Уникнути цього можна легко. Для цього потрібно стежити за положенням спини під час ходьби і сидіння за партою, в основному під час читання та письма. Спина повинна бути рівною, ходити, потрібно не сутулячись [22, 30].

Велике значення для фізичного розвитку має ходьба та біг. Ці види рухової активності найбільш практичні і найбільш розповсюджені, з ними стикається кожна людина. Ходьба та біг характерні тим, що вони розвивають серцево-судинну систему, зміцнюють м’язи ніг підвищують загальну витривалість. Денною нормою вважається 3 години ходи. Ранкові пробіжки на невеликі відстані не принесуть шкоди, а навпаки допоможуть прокинутися усьому організму [17].

Заняття різними видами спорту може допомогти уникнути більшості проблем із здоров’ям. Наприклад, баскетбол, футбол, волейбол розвивають моторику рухів, дають можливість побігати і втратити зайвий жир, наростити м’язову тканину. Заняття легкою і важкою атлетикою безпосередньо поліпшують стан м’язів, підтримка їх в тонусі допоможе не тільки уникнути багатьох хвороб, але й забезпечити гарне самопочуття. Гімнастика – універсальний спосіб, тримати себе в гарній фізичній формі. Під час занять гімнастичними вправами задіяні всі м’язи і майже всі системи організму. На сьогоднішній день спорт досягнув великої популяризації, і зараз є великий вибір для занять різними видами спорту. Для юнаків у віці 15-16 років характерні такі види спорту як: заняття культуризмом, плаванням, футболом, різними видами єдиноборств. Для дівчат у віці 15-16 років характерні такі види спорту як: займання фітнесом, шейпінгом, аквафітнесом, аеробікою, пілатесом [12, 17, 30].

У сучасній школі виділяють три етапи фізичного виховання: початкове навчання або базовий етап (1–4класи), освітній етап (5–9 класи), результативний етап спеціальної спрямованості (10–11 класи). На останньому етапі школярі готуються до вступу в доросле життя, практичного використання в ньому набутих у школі знань, умінь і навичок для зміцнення здоров'я як найвищої гуманістичної цінності, впровадження здорового способу життя, удосконалення фізичних рухових якостей, організації дозвілля засобами фізичної культури і спорту. Проблема підвищення рівня фізичної підготовленості учнівської молоді визиває непокоєння у державних органів влади. Про це свідчить цільова комплексна програма "Фізичне виховання здоров'я нації", яка спрямована на забезпечення фізичного здоров'я нації, виховання фізичних якостей, заохочення до активного життя. Дослідження проводилось у рамках вищезазначеної програми і орієнтовано на вирішення практичних завдань фізичної підготовленості старшокласників.

Додержання правильного рухового режиму учнями старших класів – важлива умова їхнього фізичного розвитку та підтримання розумової працездатності [14, 18].

Зростання розумових навантажень у старших класах вимагає щоденного активного відпочинку на свіжому повітрі (фізичні вправи, екскурсії, туризм, прогулянки, ігри). Для старшокласників активний відпочинок на свіжому повітрі має становити не менш як дві години на добу. Позаурочні і позашкільні форми занять необхідно організувати так, щоб вони компенсували дефіцит рухової активності. Ця кількість рухової активності для старшокласників необхідна тому, що вона має оптимальний рівень фізичних навантажень для гармонійного і фізичного розвитку учнів, що сприяє зміцненню і збільшенню здоров’я, підвищує силу, загальну витривалість, покращує роботу внутрішніх органів і організму в цілому.

Необхідна рухова норма на тиждень становить 6-7 годин занять фізичними вправами (щоденна ранкова зарядка, фізкультура при виконанні домашніх завдань, два уроки фізкультури, три-чотири заняття в спортивній секції, участь в змаганнях) сприятливо впливають на фізичний розвиток школяра і є оптимальною нормою його рухової активності [59, 4, 11].