Запорізький національний технічний університет
Кафедра соціальної роботи
Курсовий проект
з дисципліни: «Соціологія управління»
на тему: «Дослідження та його роль в науковій і практичній діяльності»
Студентки ІІІ курсу ГП-310
напряму підготовки: Соціально-правова робота
спеціальності: Соціальна робота
Солоха Н.І.
Керівник: к. пол. н., доцент
Дударьов В.В.
Національна шкала___________
Кількість балів: __________
Оцінка: ECTS _____
м. Запоріжжя-2012 рік
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….…3РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Дослідження: поняття, типологія, характеристика………………….….....5
1.2 Методологія дослідження: практичний зміст……………………….….…10
РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ В НАУКОВІЙ І ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Роль дослідження в науковій діяльності………………………….………15
2.2 Місце дослідження в практичній діяльності…………….………………..19
2.3 Інтеграція наукової і практичної діяльності………………………….…...25
ВИСНОВКИ…………………………….………………………………………..30СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ………….…...…32
ВСТУП
У минулому поняття дослідження пов'язувалося зі спеціальною науковою діяльністю. Сучасні тенденції розвитку суспільства і людини свідчать про виникнення нових потреб. Багато видів професійної діяльності людини вимагають наукового підходу і, отже, дослідження як би проникають в повсякденну практику. Розвиток професіоналізму в різних областях діяльності веде до розуміння дослідження як закономірного і природного елемента практичної діяльності.
Дослідження - вид діяльності, що складається в розпізнаванні проблем і ситуацій, визначенні їх походження, виявленні властивостей, змісту і закономірностей їх поведінки і розвитку, встановленні їх місця в системі накопичення знань, знаходженні шляхів і засобів використання цих знань.
Дослідження включає в себе широкий набір методів, а саме: спостереження, оцінка, експеримент, класифікація, побудова показників та інші.
Актуальність теми: для проведення наукового дослідження значущим є володіння методологією, дослідницькими прийомами і методами. При проведенні досліджень на підприємствах перед дослідниками ставляться цілі, що вимагають не тільки аналізу та виявлення проблем, але й обґрунтування рекомендацій, запропонованих для їх вирішення. Оцінка стану, діагностика, профілактика негативних тенденцій, визначення нових напрямків діяльності вимагають системного бачення, володіння і розуміння сутності дослідження, його ролі в науковій і практичній діяльності людини, а також науково-категоріальним апаратом дослідження.
Об’єкт: дослідження.
Предмет: дослідження і його роль в науковій і практичній діяльності.
Мета: визначити сутність дослідження як виду діяльності, а також його ролі і значущості в науковій і практичній діяльності людини.
Завдання роботи:
-
Ознайомитися з поняттям терміна «дослідження», типологією та її характеристиками;
-
Розглянути методологію дослідження;
-
З'ясувати роль дослідження в науковій діяльності;
-
Визначити місце дослідження в практичній діяльності;
-
Виявити інтеграцію наукової і практичної діяльності.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Дослідження:поняття,типологія,характеристика
Будь-яке поняття, яким ми оперуємо, повинно мати визначення. У логічному словнику-довіднику Н.І. Кондакова поняття "дослідження" визначається наступним чином: "Дослідження - процес наукового вивчення якого-небудь об'єкта (предмета, явища) з метою виявлення його закономірностей виникнення, розвитку і перетворення його в інтересах суспільства".
У філософському словнику дається більш просте визначення. "Дослідження наукове - процес вироблення нових наукових знань, один з видів пізнавальної діяльності" [24, 276].
Дуже характерно, що в минулому поняття "дослідження" пов'язувалося тільки зі спеціалізованою науковою діяльністю. Сучасні тенденції розвитку суспільства і людини свідчать про виникнення нових потреб. Багато видів професійної діяльності людини сьогодні вимагають наукового підходу, а, отже, дослідження як би проникають в повсякденну практику. Багато хто вважає, що дослідження - це завдання наукового працівника в повсякденній роботі у менеджера для досліджень немає часу і немає необхідності. Це глибока помилка. У сучасному менеджменті дослідження є головним чинником успіху, а якщо висловлюватися по науковому, - головним чинником підвищення ефективності управління [20, 13].
Дослідження дозволяють побачити, де знаходяться резерви і що заважає розвитку, чого треба побоюватися і що треба підтримувати [5, 17].
Розвиток професіоналізму в різних областях діяльності веде до розуміння дослідження як закономірного і природного елемента її практичної ефективності. У цьому випадку дослідження вже не пов'язується тільки з науковою діяльністю і навіть з науковим підходом. Це фактор професіоналізму, освіти і мистецтва. У цьому сенсі говорять, наприклад, про дослідження операцій. У зв'язку з цим, на малюнку 1 графічно побудовано визначення поняття «дослідження».
Дослідження
розпізнавання проблем і ситуацій
визначення їх походження
виявлення властивостей, змісту, закономірностей поведінки і розвитку
встановлення місця цих проблем і ситуацій в системі накопичених знань
знаходження шляхів, засобів та можливостей використання нових уявлень чи знань про дану проблему в практиці її дозволу
Малюнок 1. Дослідження як вид діяльності [15, 28].
Дослідження - це вид діяльності людини, що складається в:
а) розпізнаванні проблем і ситуацій;
б) визначенні їх походження;
в) виявленні властивостей, змісту, закономірностей поведінки і розвитку; г) встановленні місця цих проблем і ситуацій в системі знань;
д) знаходженні шляхів, засобів та можливостей використання нових
уявлень чи знань про дану проблему в практиці її дозволу.
У реальній практиці ці ознаки дослідження знаходяться в певному співвідношенні, що характеризує і ступінь професіоналізму, і конкретні цілі і завдання діяльності [15, 9].
Таким чином, дослідження - це вид діяльності з більш багатим змістом ніж, скажімо, аналіз, проектування або діагностика. Дослідження проблеми або ситуації включає в себе більш широкий набір методів, ніж аналіз або проектування. Це і спостереження, і оцінка, і проведення експерименту, і класифікація, і побудова показників, і багато іншого. Безумовно, дослідження містить, у собі аналіз, але не зводиться до нього. Воно являє собою більш високий рівень творчої діяльності людини.
Дослідження можуть бути різними. Необхідно бачити і розуміти це різноманітність, щоб вибрати найбільш підходящі до певної діяльності. Упорядкувати всю сукупність найрізноманітніших типів досліджень можна в матриці типологічного аналізу. Вона являє собою дихотомічне уявлення різних типів досліджень, виділених за різними критеріями. Критерії відображають основні характеристики дослідження та його практичні потреби[1, 39].
За мети можна виділити дослідження практичні та науково-практичні (освітні). Є дослідження, призначені просто для розробки ефективних рішень і досягнення бажаного результату, але є дослідження, орієнтовані на перспективу, оновлення знань, підвищення освітнього рівня. Можна будувати дослідження, залучаючи в тій чи іншій мірі до його проведення апарат наукового аналізу, наукової методології. Дослідження можуть бути емпіричного характеру, тобто спиратися переважно на накопичений досвід і найближчий, безпосередній результат. Розрізняються дослідження і по використанню ресурсів і часу їх проведення. Бувають дослідження незначні за ресурсоємності і, навпаки, ресурсномісткі. І по часу - тривалі і нетривалі [2, 251].
Важливим критерієм типологічного вибору дослідження є і критерій інформаційного забезпечення. Можна будувати дослідження тільки на внутрішній інформації, але більш глибокими є, звичайно ж, дослідження із залученням великої зовнішньої інформації. Це дозволяє робити більш обґрунтовані висновки і розробляти більш ефективні рекомендації.
Нарешті, дослідження розрізняються і за ступенем організованості та участі персоналу в їх проведенні. Вони можуть бути або індивідуальними або колективними, спонтанними або організованими.
За часом проведення дослідження діляться на нетривалі (разові) і тривалі (безперервні). У практиці управління зустрічаються всі ці типи досліджень[11, 71].
Таблиця 1. Типологія досліджень
Критерії типологічного вибору |
Типи дослідження |
|
Мета дослідження |
Практичні |
Науково-практичні(освітні) |
Ступінь науковості |
Емпіричні |
Залучення наукового апарату |
Ресурси |
Незначні |
Значні |
Час |
Нетривалі |
Тривалі |
Інформаційне забезпечення |
На основі внутрішньої інформації |
Концептуальне інформаційне забезпечення |
Участь персоналу |
Індивідуальні |
Колективні |
Організованість |
Спонтанні |
Організовані |
Крім того, любе дослідження має комплекс характеристик, які необхідно враховувати при його проведенні і організації. Основними з цих характеристик є наступні:
-
Методологія дослідження - сукупність цілей, підходів, орієнтирів, пріоритетів, засобів і методів дослідження.
-
Організація дослідження - порядок проведення, заснований на розподілі функцій та відповідальності, закріплених в регламентах, нормативах і інструкціях.
-
Ресурси дослідження - комплекс засобів і можливостей (на приклад, інформаційних, економічних, людських та інших), забезпечуючи успішне проведення дослідження та досягнення його ре злиттів.
-
Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом є система управління, що відноситься до класу соціально-економічних систем, предметом - конкретна проблема, вирішення якої вимагає проведення дослідження.
-
Тип дослідження - приналежність його до певного типу, що відбиває своєрідність всіх характеристик.
-
Потреба дослідження - ступінь гостроти проблеми, професіоналізму в підходах до її вирішення, стиль управління.
-
Результат дослідження - рекомендації, модель, формула, методика, що сприяють успішному вирішенню проблеми, розумінню її змісту, витоків і наслідків.
-
Ефективність дослідження - домірність використаних ресурсів на проведення дослідження і результатів, отриманих від нього [7, 47].
Вся сукупність характеристик дослідження представлена графічно на малюнку:
Дослідження: система характеристик
Методологія дослідження
Організація дослідження
Об'єкт і предмет дослідження
Потреба в дослідженні
Ресурси дослідження
Тип дослідження
Результати дослідження
Малюнок 2. Сукупність характеристик дослідження[7, 48].
Це основні характеристики дослідження. Вони можуть бути далі конкретизовані і доповнені у відповідності з правилами послідовної класифікації та декомпозиції.
Таким чином, дослідження мають свою типологію, що складається з 7 критеріїв типологічного вибору, тим самим їх можна виміряти за часом, за кількістю витрачених ресурсів, виявити мету дослідження і ступінь науковості, а також визначити частку участі персоналу та рівень організованості дослідження. Крім того, дослідження мають сукупність взаємопов'язаних між собою характеристик, які надалі визначають результати або ефективність дослідження. Ознайомившись з поняттям терміна «дослідження», її типологією та основними характеристиками, ми можемо перейти до розгляду методології дослідження.