Тема 4. Оцінювання та калькуляція

4.1 Вимірники в бухгалтерському обліку.

4.2. Оцінювання як прийом бухгалтерського обліку.

4.3. Калькулювання як прийом вартісного вимірювання.

4.1 Вимірники в бухгалтерському обліку

Основним вимірником у бухгалтерському обліку є грошовий, який застосовується у синтетичному обліку. Однак, для забезпечення управління ресурсами підприємства неможливо користуватись тільки одним грошовим вимірником. Особливо це стосується забезпечення виконання виробничої програми, процесів заготівлі та споживання виробничих запасів, спостережень за використанням основних засобів, складання кошторисів, калькуляцій собівартості продукції. У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку застосовують і натуральні, трудові та грошові вимірники. Наприклад, для виконання виробничої програми необхідно знати, які матеріали і сировина є в наявності, скільки їх буде потрібно в наступному. Отже, натуральні вимірники застосовуються насамперед для отримання інформації про забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, комплектуючими виробами, напівфабрикатами тощо. А тому облік товарно-матеріальних цінностей ведеться не лише у грошовому, а й в натуральних вимірниках (кілограми, тонни, метри погонні, метри квадратні, метри кубічні, літри тощо).

Основною сферою застосування натуральних вимірників є управлінський облік. Застосування відповідного вимірника в управлінському обліку залежить від того, для кого і для яких цілей збирається управлінська інформація. Найчастіше застосовуються натуральні вимірники у цехах, на дільницях, де безпосередньо виготовляють продукцію і провідні фахівці контролюють використання сировини, рух деталей та напівфабрикатів на операціях технологічного процесу. Якщо виконавець робіт, майстер чи інший фахівець здійснює оперативний контроль за відпрацьованим робітниками часом, то він обов’язково користується трудовими вимірниками. Кількість натуральних показників, які формуються у звітності від нижчих керівників до вищих, поступово зменшується, і для вищого керівництва підприємства інформація формується переважно лише у грошових вимірниках.

Трудові вимірники застосовують для визначення показника продуктивності праці, нарахування заробітної плати працівникам тощо.

Проте застосування як натуральних, так і трудових вимірників не може забезпечити обчислення багатьох важливих показників щодо валового продукту, собівартості продукції, національного доходу, узагальнюючих показників на мікро - і макрорівні, а тому для цих цілей застосовують вартісний (грошовий) вимірник. Завдяки застосуванню грошового вимірника облік набирає не тільки узагальненого вигляду, а й стає важливим джерелом інформації для обчислення системи показників виробничої та фінансово-господарської діяльності, визначення фінансового стану підприємства, його платоспроможності, з’являється можливість співставлення показників діяльності підприємств, що здійснюють не лише однакові, а й різні види діяльності.

Увесь синтетичний бухгалтерський облік, починаючи з журналу реєстрації господарських операцій і записів у відповідні регістри (книги, журнали, відомості), ведеться лише у грошовому вимірнику. В аналітичному бухгалтерському обліку застосовуються як грошовий, так і натуральні та трудові вимірники.

Однак суми за даними синтетичного і аналітичного обліку мають завжди співпадати. Прикладами аналітичного обліку з застосуванням натуральних вимірників є оборотні відомості та машинограми залишків за товарно-матеріальними рахунками, зокрема дані про кількість відповідних об’єктів, що знаходять відображення на рахунках класу 1 “Необоротні активи” — 10, 11, 12 та класу 2 “Запаси” — 20, 21, 22, 25, 26, 27, 28.

Лише у грошовому вимірнику роблять записи в Головній книзі, яка є головним регістром бухгалтерського обліку, бухгалтерській (фінансовій) звітності за формами №1 “Баланс”, №2 “Звіт про фінансові результати”, №3 “Звіт про рух грошових коштів”, №4 “Звіт про власний капітал” та ін.

Як правило, у більшості розділів облікової роботи поєднуються натуральні та грошові вимірники, але в обліку коштів, розрахункових операцій, фінансових результатів та розподілу прибутку користуються тільки вартісними вимірниками.

В управлінському обліку застосовуються також три вимірники: вартісні, натуральні, трудові. Водночас, поряд із застосуванням облікової інформації, в управлінському обліку для прийняття рішень застосовується і не облікова інформація — соціальна, екологічна, науково-технічна.