- •1.Проблеми безпеки життєдіяльності людини і суспільства в сучасних умовах.
- •3.Поняття сталого розвитку суспільства.
- •5. Поняття небезпеки, небезпечних ситуацій.
- •6. Номенклатура, ідентифікація, таксономія небезпек.
- •9. Джерела соціальних та політичних небезпек.
- •11. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів...
- •12.Шкода як наслідок дії небезпек. Квантифікація небезпек.
- •15. Системний аналіз у бжд.
- •16. Поняття «життя», «діяльність», «життєдіяльність».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки.
- •22. Техносфера як одна з умов життєдіяльності людини і її складові частини.
- •25. Будова аналізаторів і їх властивості.
- •27. Психіка людини та її значення в бжд людини.
- •28. Основні визначення здоро’я.
- •30. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
- •31. Фактори, що впливають на здоров’я людини.
- •35. Іонізуючі випромінювання та їх характеристика.
- •36. Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37. Біологічніа дія іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •38. Радіаційна безпека.
- •39. Дія електричного струму на організм людини.
- •40. Джерела електромагнітного випромінювання.
- •41. Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
- •42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
- •45. Отруйні тварини і дія їх на організм людини.
- •46. Патогенні організми. Хвороби, які вони викликають та захист від них.
- •47.Фізична і розумова діяльність людини. І їх особливості.
- •49.Психофізіологічні фактори небезпек.
- •52.Топологічні стихійні лиха, причини їх вини кнення, наслідки дії та захист від них.
- •55. Пожежі та вибухи на виробничих об*єктах і причини їх виникнення.
- •56.Соціально-політичні небезпеки та їх класифікація.
- •58. Тероризм як форма політичного екстремізму.
- •60. Алкоголь і здоров*я. Шкода від п*янства і алкоголізму.
- •61.Тютюнопаління та його наслідки.
- •62. Комбіновані небезпеки їх класифікації.
- •64. Снід, його причини і наслідки.
- •65. Наркотики. Небезпека наркоманії.
- •66. Небезпеки в сучасному урабанізованому середовищі.
- •67. Надзвичайні ситуації, їх види, ознаки, рівні.
- •68.Організація життєзапезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •70. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
70. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
Внаслідок НС виникають руйнування будинків, споруд, шляхів сполучення, зараження місцевості радіоактивними та хімічними речовинами, затоплення, пожежі тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях. У зв'язку з цим необхідні заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалізації аварій та усунення пошкоджень. При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження , і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності.
Рятувальні роботи включають:
розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;
локалізацію і гасіння пожеж на маршрутах висування і на ділянках робіт;
пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;
розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, -які там знаходяться;
подання повітря в завалені споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація їх до лікарських установ;
виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечні райони;
санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Інші невідкладні роботи включають:
прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;
локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;
укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.
РіНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.
73. Антропогенний вплив на навколишнє середовище.
Найбільший «внесок» в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря. Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для отримання однієї кВт-години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні — ще більше: 6-8 л). Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення.
Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів і великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні (в тому числі бензопірен). Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва.
Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.
Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (в світі налічується більше 600млн автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.
У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, диоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону (O3). Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.
Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). У стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка.
Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів — щорічно в світі їх використовують 4 млн. т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість. При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно в світі стається 0,5 млн. випадків отруєння пестицидами.
Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок сільськогосподарських культур, пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно в світі на поля вноситься 400-500 млн. т мінеральних добрив.
Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.