- •1.Проблеми безпеки життєдіяльності людини і суспільства в сучасних умовах.
- •3.Поняття сталого розвитку суспільства.
- •5. Поняття небезпеки, небезпечних ситуацій.
- •6. Номенклатура, ідентифікація, таксономія небезпек.
- •9. Джерела соціальних та політичних небезпек.
- •11. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів...
- •12.Шкода як наслідок дії небезпек. Квантифікація небезпек.
- •15. Системний аналіз у бжд.
- •16. Поняття «життя», «діяльність», «життєдіяльність».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки.
- •22. Техносфера як одна з умов життєдіяльності людини і її складові частини.
- •25. Будова аналізаторів і їх властивості.
- •27. Психіка людини та її значення в бжд людини.
- •28. Основні визначення здоро’я.
- •30. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
- •31. Фактори, що впливають на здоров’я людини.
- •35. Іонізуючі випромінювання та їх характеристика.
- •36. Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37. Біологічніа дія іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •38. Радіаційна безпека.
- •39. Дія електричного струму на організм людини.
- •40. Джерела електромагнітного випромінювання.
- •41. Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
- •42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
- •45. Отруйні тварини і дія їх на організм людини.
- •46. Патогенні організми. Хвороби, які вони викликають та захист від них.
- •47.Фізична і розумова діяльність людини. І їх особливості.
- •49.Психофізіологічні фактори небезпек.
- •52.Топологічні стихійні лиха, причини їх вини кнення, наслідки дії та захист від них.
- •55. Пожежі та вибухи на виробничих об*єктах і причини їх виникнення.
- •56.Соціально-політичні небезпеки та їх класифікація.
- •58. Тероризм як форма політичного екстремізму.
- •60. Алкоголь і здоров*я. Шкода від п*янства і алкоголізму.
- •61.Тютюнопаління та його наслідки.
- •62. Комбіновані небезпеки їх класифікації.
- •64. Снід, його причини і наслідки.
- •65. Наркотики. Небезпека наркоманії.
- •66. Небезпеки в сучасному урабанізованому середовищі.
- •67. Надзвичайні ситуації, їх види, ознаки, рівні.
- •68.Організація життєзапезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •70. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
61.Тютюнопаління та його наслідки.
Тютюнокуріння. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння — основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн — фактор ризику більш ніж 25 хвороб.
Наведемо цифри та факти щодо куріння:
• за оцінками ВООЗ близько третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів — жінки) курять;
• кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйонів смертей, або 1000 — щодня;
• за прогнозами, глобальна тютюнова «епідемія» забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.
Зараз можна говорити про епідемію куріння. В Європі курить близько половини дорослого населення. Характерно, що спостерігаються дві тенденції: зниження куріння в розвинених країнах та ззбільшення в відстаючих. Так, у США понад 30 мільйонів осіб кинули курити (за останні роки). Нині в США курить лише чверть дорослого населення. Водночас у відстаючих країнах за останні 25 років кількість курців збільшується, що за підрахунками спеціалістів призведе до того, що в найближчі 20-30 років щорічно від хвороб, пов'язаних з курінням, буде вмирати більше 7 мільйонів осіб.
Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 12 мільйонів громадян — це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Курить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Дорослий курець викурює в середньому 1650 цигарок за рік.
Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий строк.
Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку або сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають запаморочення і нудота. Тому, хто починає курити, зазвичай дуже гидко, він не дістає ніякого задоволення, але бажання «не спасувати» змушує його курити знову. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.
Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин : аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.
Вчені встановили, що куріння — один з основних чинників, який призводить до того, що розвивається рак легень. Куріння збільшує ризик захворіти не тільки на рак легень, а й на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура.
Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. Так, французькі лікарі науково-дослідного центру Парижа встановили, що у 8 з 10 випадків імпотенція виникає через звуження кровоносних судин, викликаних курінням. Заданими вчених, 50% обстежених курців в тій чи іншій формі страждають на імпотенцію. Статева функція відновлюється, коли людина припиняє отруєння свого організму тютюном.
Абсолютно неприпустимо курити вагітним жінкам. Тютюнові отрути не затримуються плацентою, а вільно проникають у кров плоду. Як ми вже говорили, нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних речовин і кисню, ніж потрібно. Медицина також застерігає: у жінок, які курять, недоношені та мертві діти народжуються у 2-3 рази частіше, ніж у тих, що не курять, а новонароджені діти здебільшого мають масу тіла на 100-200 г меншу від маси тіла новонароджених, матері яких не курять.