- •1.Проблеми безпеки життєдіяльності людини і суспільства в сучасних умовах.
- •3.Поняття сталого розвитку суспільства.
- •5. Поняття небезпеки, небезпечних ситуацій.
- •6. Номенклатура, ідентифікація, таксономія небезпек.
- •9. Джерела соціальних та політичних небезпек.
- •11. Класифікація небезпечних та шкідливих факторів...
- •12.Шкода як наслідок дії небезпек. Квантифікація небезпек.
- •15. Системний аналіз у бжд.
- •16. Поняття «життя», «діяльність», «життєдіяльність».
- •17. Людина, її біологічні та соціальні ознаки.
- •22. Техносфера як одна з умов життєдіяльності людини і її складові частини.
- •25. Будова аналізаторів і їх властивості.
- •27. Психіка людини та її значення в бжд людини.
- •28. Основні визначення здоро’я.
- •30. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
- •31. Фактори, що впливають на здоров’я людини.
- •35. Іонізуючі випромінювання та їх характеристика.
- •36. Джерела іонізуючих випромінювань.
- •37. Біологічніа дія іонізуючого випромінювання на організм людини.
- •38. Радіаційна безпека.
- •39. Дія електричного струму на організм людини.
- •40. Джерела електромагнітного випромінювання.
- •41. Небезпечна дія електромагнітного випромінювання на організм людини.
- •42. Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин і їх класифікація.
- •45. Отруйні тварини і дія їх на організм людини.
- •46. Патогенні організми. Хвороби, які вони викликають та захист від них.
- •47.Фізична і розумова діяльність людини. І їх особливості.
- •49.Психофізіологічні фактори небезпек.
- •52.Топологічні стихійні лиха, причини їх вини кнення, наслідки дії та захист від них.
- •55. Пожежі та вибухи на виробничих об*єктах і причини їх виникнення.
- •56.Соціально-політичні небезпеки та їх класифікація.
- •58. Тероризм як форма політичного екстремізму.
- •60. Алкоголь і здоров*я. Шкода від п*янства і алкоголізму.
- •61.Тютюнопаління та його наслідки.
- •62. Комбіновані небезпеки їх класифікації.
- •64. Снід, його причини і наслідки.
- •65. Наркотики. Небезпека наркоманії.
- •66. Небезпеки в сучасному урабанізованому середовищі.
- •67. Надзвичайні ситуації, їх види, ознаки, рівні.
- •68.Організація життєзапезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.
- •70. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
35. Іонізуючі випромінювання та їх характеристика.
Іонізація – це утворення позитивних і негативних іонів та вільних електронів з електрично нейтральних атомів та молекул. Атом, що загубив електрони, стає іоном, він має позитивний заряд. Для цього необхідно витратити енергію. Атом, що приєднав електрон, стає негативним іоном. Цей процес може супроводжуватись як витратою, так і виділенням енергії. Випромінювання, взаємодія яких із середовищем призводить до іонізації атомів і молекул, називається іонізуючим. Радіоактивність – це самовільне перетворення ядер атомів одних елементів у інші. Різні види випромінювання супроводжуються звільненням різної кількості енергії і мають різну проникну здатність. Корпускулярне випромінювання, що складається з -частинок, має більшу проникну спроможність. Електромагнітні випромінювання ( ) поширюються зі швидкістю світла і мають високу проникну здатність. Цей вид випромінювання може затримати лише товста бетонна (приблизно 0,5 м товщиною) або свинцева плита. Довжина пробігу в повітрі – декілька сотень метрів.
Ушкоджень у живому організмі, викликаних іонізуючим випромінюванням, буде тим більше, чим більше енергії воно передасть тканинам. Кількість такої переданої організму енергії називається дозою.
Доза, яка характеризує іонізуючу спроможність випромінювання в повітрі, називається експозиційною (Х). Вона вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг):
(Кл/кг), Поглинена доза – це кількість енергії випромінювання, поглинена одиницею маси тіла, що опромінюється.
Поглинена доза (Д) вимірюється в греях (Гр) називається еквівалентною.
Еквівалентна доза – це поглинена доза (Н), помножена на коефіцієнт, що показує спроможність даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму. Вплив опромінення залежить від чутливості органів. Тому еквівалентні дози опромінення варто використовувати з різними коефіцієнтами, що враховують чутливість органів до опромінення. Це реалізується в ефективній еквівалентній дозі.
Ефективна еквівалентна доза – це еквівалентна доза (Неф), помножена на коефіцієнт, що враховує різну чутливість органів до- опромінення Короткочасне опромінення більш небезпечне, ніж опромінення такою ж дозою, але протягом тривалого часу
36. Джерела іонізуючих випромінювань.
Джерела випромінювання поділяються на природні і штучні. Природним джерелом іонізуючого опромінення є космічний простір, а також радіоактивні речовини, що знаходяться в земній корі. Опроміненню від природних джерел піддається будь-який житель планети. Дози опромінення залежать від місця проживання (тому що не скрізь рівномірно залягають породи, що містять радіоактивні речовини ); від способу життя Рівень опромінення росте з висотою, оскільки розряджається повітря, а воно відіграє роль захисного екрана. Люди, що живуть на рівні моря, одержують від космосу в середньому 300 мікрозівертів (мільйонних долей Зв) на рік. Люди, що живуть у горах вище 200 м, одержують дозу в декілька разів більшу, ніж жителі рівнини. Людина, що летить в аероплані на висоті 12 000 м, одержує дозу опромінення приблизно в 25 разів більшу, ніж на Землі. Штучними джерелами іонізуючого випромінювання є ядерні установки, ядерні реактори, рентгенівські апарати, прилади з радіоактивними елементами. Підписаний договір про припинення ядерних випромінювань у 3-х сферах (у 1963 р. США, СРСР, Англія) напіврозпаду продовжують накопичуватися в ґрунті і надходити у флору.
Безумовно, аварії на АЕС є дуже великою загрозою для безпечного існування людини. Проте внесок атомної енергетики в сумарну дозу опромінення населення є одним із найскромніших. Підприємства з видобутку, переробки і виробництва радіоактивних речовин також є штучними джерелами іонізуючого випромінювання. Це, в основному, уранові рудники, заводи для одержання збагаченого урану, очищення уранового концентрату, реактори.