- •Тема 12. Суспільне відтворення. Суспільний продукт і його основні форми
- •12.2.2. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки
- •12.1.3. Форми сукупного суспільного продукту в процесі відтворення
- •Сектори інституційних одиниць в снр
- •Примітки
- •Завдання до таблиці 1:
- •Динаміка валового внутрішнього продукту України (2005-2010 рр., січень-березень 2011 р.)
- •Примітки
- •Коментар до завдання
- •12.2. Коментар до питань, винесених на самостійне
- •12.2.1. Теорія реалізації сукупного суспільного продукту ф. Кене
- •Примітки
- •12.2.2. Теорія відтворення сукупного суспільного продукту к. Маркса
- •Примітки
- •12.4. Коментар до питань, які винесено на семінарське заняття, але не розглядалися на лекції і не вивчалися самостійно
- •12.4.3. Розвиток теорії суспільного відтворення в працях Дж. Кейнса та монетаристів
- •Примітки
- •12.4.5. Національний дохід і його роль у суспільному відтворенні
- •Примітки
- •12.5. Список рекомендованої літератури
Примітки
1. Першу спробу визначити джерела національного доходу зробили меркантилісти, які вважали, що багатство суспільства (вони не вживали термін “національний дохід”) накопичується у сфері торгівлі (насамперед зовнішньої). Фізіократи таким джерелом вважали сільське господарство. А. Сміт та Д. Рікардо значно розширили розуміння джерел створення національного доходу. Вони вважали, що він створюється у сфері матеріального виробництва (в сільському господарстві і промисловості). Доповнив сферу створення національного доходу і К. Маркс, включивши до неї сферу матеріальних послуг. На той час сфера послуг була розвинута дуже слабо. Тому в працях К. Маркса положення про те, що національне багатство створюється і в сфері послуг, не набуло вигляду теорії. За марксистською (звужувальною) концепцією національний дохід обчислювався без урахування нематеріальної сфери виробництва. Сучасні вчені дотримуються розширювальної концепції щодо визначення джерела національного доходу. За нею будь-яка праця є продуктивною, а тому створює національний дохід. Критеріями для західних учених слугує отримання суб’єктами економічної діяльності доходів.
2. Розподілом національного доходу його рух не обмежується. Справа в тому, що в суспільстві є й ті верстви населення, які за певних обставин не беруть участі у виробництві. Це, наприклад, хворі, інваліди, діти і т.ін. Для забезпечення їх життя необхідні кошти, які і формуються за рахунок перерозподілу національного доходу, унаслідок якого утворюються вторинні доходи.
У здійснені перерозподілу вирішальну роль відіграє держава. Через державний бюджет вона акумулює частину національного доходу. Ця частина формується переважно шляхом стягування податків. Отримані кошти держава спрямовує на фінансування охорони здоров'я, освіти, науки й на утримання інших бюджетних організацій та установ.
Поряд із цим перерозподіл здійснюється через ціни, його використовує як корпоративний сектор, так і держава. Остання найчастіше здійснює такий перерозподіл через фіксацію цін на певні товари (наприклад, на продукцію сільгоспвиробників, заробітну плату, скажімо, у випадку її заморожування тощо). Ще одним каналом перерозподілу є добровільні внески громадян у фонди різноманітних товариств, політичних партій тощо.
3. Для визначення рівня диференціації в доходах використовують різні показники. Серед найбільш поширених слід назвати криву Лоренца, показник децільності. Децільний коефіцієнт розраховується як величина розриву між доходами 10 % населення з найбільш великими доходами і доходами 10 % населення з найбільш малими доходами. Вважається, якщо цей розрив виходить за межі десятиразового, то в суспільстві починається соціальна нестабільність.
12.5. Список рекомендованої літератури
Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 13. Форми суспільного продукту в процесі відтворення. Розподіл національного доходу].
Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К. : Вища шк., 2007. – [Тема 24. Національний продукт та його обчислення].
Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посіб. - К.: КНЕУ, 2005.– [Тема 19. Відтворення суспільного виробництва і форми суспільного продукту; Тема 20. Розподіл національного доходу. Споживання і нагромадження].
Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - К. : Знання-Прес, 2001. – [Глава 15. Суспільне відтворення і циклічні коливання в економіці].
Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. – [Тема 17. Форми суспільного продукту в процесі відтворення; Тема 18. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження].
Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення; Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження].
Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – [4.1. Суспільне відтворення і категорії національної економіки].
Політична економія: Підручник / За ред. Ю. В. Ніколенка – К.: Центр навчальної літератури, 2009. – [Глава 17. Сукупний продукт та економічне зростання].
Солтис В.В., Лелюк Ю. М., Іванюта В.Ф. Політична економія (модульний варіант: Навчальний посібник / За ред. проф. І. В. Аранчій. – К. : Зовнішня торгівля, 2007.- [Тема 16. Форми суспільного продукту в процесі відтворення; Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження].
Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За заг. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – [Глава 15. Форми суспільного прибутку в процесі відтворення].