Вимоги та методика написання реферату.

Самостійна робота до Модуля 2 «Діалектика пізнання» виконується у вигляді реферату та має відповідати наступним правилам оформлення:

Обсяг атестаційної роботи складає до 15 сторінок комп’ютерного набору. До загального обсягу роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів підлягають суцільній нумерації.

Текст набирається на аркушах білого паперу стандартного формату А-4, з використанням шрифтів текстового редактора Word, кеглем 14, через 1,5 інтервалу (30 рядків на сторінці) з дотриманням таких розмірів полів: верхнього, нижнього і лівого – 20 мм, правого – 10 мм.

Титульна сторінка оформлюється за встановленою формою (див.Додаток 4).

Заголовки розділів виконують комп’ютерним набором великими літерами, симетрично до тексту, наприклад: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Кожний розділ атестаційної роботи треба починати з нової сторінки.

Список використаної літератури містить перелік літератури та інших документальних джерел, використаних під час виконання роботи, розміщується після висновків і оформлюється відповідно до чинних стандартів.

Додатки (за необхідністю), які уміщують допоміжний матеріал: малюнки, фотографії, таблиці, плани, схеми, графіки, інструкції чи виписки з них, копії необхідних документів, використовуються для повноти сприйняття виконаної роботи.

Рекомендовані теми рефератів.

1. Основні дефініції поняття "логіка" та її предмету в історії розвитку логіки.

2. Особливості поняття "культура мислення"

3. Формальні правила міркування. Порівняльна характеристика формального та змістовного правил міркування.

4. Характеристика визначень: "мислення", "свідомість", "абстрактне мислення" та їх порівняльна характеристика.

5. Основні форми чуттєвого пізнання та їх взаємне відношення.

6. Форми та характерні риси мислення та їх взаємне відношення.

7. Характеристика основних формально-логічних законів.

8. Мовні засоби вираження поняття. Поняття і слово.

9. Логічна структура та види умовиводів.

10. Поняття дедуктивного та індуктивного умовиводу.

11. Фігури простого категоричного силогізму.

12. Визначення аналогії як умовиводу. Умови підвищення ефективності аналогій.

13. Визначення доведення як логічної процедури. Характеристика структури доведення.

14. Характеристика спростування як логічної процедури.

15. Логічні ідеї у мисленні Стародавньої Індії.

16. Розвиток логічних ідей у епоху Античності.

17. Розвиток логіки в епоху Середньовіччя.

18. Логіка в епоху Відродження.

19. Логіка в епоху Просвітництва.

20. Сучасний етап у розвитку логіки.

21. Етапи становлення логіки в Україні.

22. Філософська антропологія М.Шелера.

23. Порівняльний аналіз філософських концепцій Г. Плеснера та А. Гелена: спільне та відмінне.

24. Проблема універсалій у філософії та її сучасна інтерпретація.

25. Поняття простору і часу та теорії їх розуміння у філософії і архітектурі.

26. Віртуальна реальність філософіі.

27. Аналітичні методи у широкому смислі.

28. Діалектичний метод та методологія.

29. Герменевтичний метод.

30. Феноменологічний метод

31. Інтегровані методи у сучасній філософії.

32. Суб’єкт, об’єкт та зміст пізнання та їхнє визначення у різних теоріях пізнання.

33. Еволюційна та генетична теорія пізнання: спільне та відмінне.

34. Суспільство як система і життєдіяльність людини.

35. Лінійні та не лінійні концепції історичного розвитку.

36. Дескриптивна та нормативна теорії у практичній філософії.

37. Телеологічна, інструменталістська та комунікативна моделі діяльності.

38. Краса і цілісність основа для творчості. Смисл краси.

39. Особливості архітектурного генія. Геніальність і художня творчість.

40. .Поняття простору і часу у філософії Канта.

41. Неофрейдизм як напрям філософської думки.

42. Філософські тенденції у творчості Ш.Бодлера.

43. Література «потоку свідомості» та філософія А.Бергсона.

44. Екзистенціальні тенденції у творчості Ф.Достоєвського.

45. Воля до влади в людському світовідношенні.

46. Проблема «вільного вибору» у філософії 20 ст.

47. Вчинок: між добром і злом.

48. Проблема методу в зарубіжній філософії кінця 19 – 20 ст. (Екзистенціалізм, феноменологія, структуралізм)

49. Філософська культура українського барокко.

50. «Філософія вчинку» М.Бахтіна.

51. Відролження 60 –х років в українській філософії.

52. Форми життевого світу людини.

53. Символ і символізм у культурі.

54. Кордоцентризм у філософії Блеза Паскаля.

55. Духовно-практичне освоєння світу та духовність.

56. Етика у філософії І.Канта.

57. Роль інтуіції у пізнанні.

58. Міф і сучасність.

59. Проблема людини у філософії Стародавнього Сходу.

60. Розвиток суспільства в розумінні сучасної соціальної філософії.

61. Наукова та філософська картини світу.

62. Соціальний простір і час: загальна характеристика.

63. Філософське розуміння садизму та мазохізму.

64. «Кордоцентризм» як риса українського філософствування.

65. «Відчуження» в українській літературі 19-20 ст.

66. Постмодернізм як явище філософії та местецтва кінця 20 ст.

67. Екзистенціалізм Ф.Кафки.

68. Проблема вибору у філософії Ж.Р.Сартра.

69. Проблема «несвідомого» у філософії 20 ст.

70. Антропосоціогенез: етапи та фактори.

71. Людина у пошуках смислу життя у працях В.Франкла.

72. Традиція пантеїзму в історії філософії.

73. НТП: добро і зло.

74. Пошук субстанційних основ буття у філософії Лейбніца та Спінози.

75. Філдософія людини у К.Маркса.

76. Ніцшеанство у художніх творах в.Винниченка.

77. Філософія культури у З.Фрейда та К.Юнга.

78. Проблема розуміння та інтерпретації в сучасній філософії.

79. Проблема істини у соціокультурному контексті.

80. Детермінація та самодетермінація в людському бутті.

81. Проблема людини у філософії Раннього (італійського) відродження.

82. Колізії практики як форми людського світовідношення.