- •Голосні звуки
- •Акустичні пари
- •Губні, язикові та глоткові приголосні
- •Тверді і м'які приголосні
- •Свистячі, шиплячі та носові приголосні
- •Звук [ґ]
- •Основні правила орфоепії вимова голосних звуків
- •Вимова приголосних звуків
- •Наголос
- •Алфавіт
- •Інші графічні знаки
- •Фонетична транскрипція
- •Співвідношення звуків і букв
Текст, записаний спрощеною фонетичною транскрипцією: [неишчеибéче соловéjко / влýз'і надводójу // неис'п’івájе чорнобрúва / стójа п’ідвеирбójу // неис'п’івájе / jак сиеротá / б’íлием с'в’íтом нýдит' // беизмилого бáт'ко / мати / jак чуж’íjі л'ýде // беизмилого сонцеи с'в’íтит' / jаквóрог с'м’іjéц': а // беизмилого скр'із' могúла // асéрдеин'ко бjéц': а //] Графеми та діакритичні знаки спрощеної фонетичної транскрипції: [ ] – звуки і текст, записані фонетичною транскрипцією, беруться в квадратні дужки; / – коротка пауза між частинами речення; // – довга пауза в кінці речення; [ý] – наголошена голосна [лýз'і]; [еи] – звук [е], наближений у вимові до звука [и], [неишчеибéче]; [ие] – звук [и], наближений у вимові до звука [е], [сиеротá]; [оу] – звук [о], наближений у вимові до звука [у], [гоулýбка]; [іи] – звук [і], наближений у вимові до звука [и], [īиншиj]; [зс] – звук [з] наближений у вимові до [с] [розспиетáти]; [дж] (на письмі дж), [дз] (на письмі дз) – африкати [джм’іл′], [дзéркало]; [j] – середньоязиковий звук [й] [неис'п’івájе ]; [с'] – м’якість приголосних [с'в’íтит']; [п’] – напівм’якість приголосних [п’ідвеирбójу]; [ц':] - подовження приголосних [бjец':а]
1) одна буква передає на письмі два звуки: – я – [jа], – є – [jе], – ю – [jу], – ї – [jі], – щ – [шч]. Буква ї та щ завжди передають два звуки [jіжáк] – їжак, [шчит] – щит. Букви я, ю, є можуть позначати два звуки у таких позиціях: а) початок слова [jáблуко]; б) при роздільній вимові, що на письмі позначається апострофом [обjéкт]; в) після голосної [подвójувати]; або один звук: я – [а], є – [е], ю – [у], якщо стоять у позиції після м’якого приголосного, лялька – [л'áл'ка], люлька [л'ýл'ка]. 2) дві букви передають на письмі один звук: a) – дь – [д′], ть – [т′], зь – [з′], сь – [с′], ць – [ц′], ль – [л′], нь – [н′] - м'який знак передає на письмі м'якість попереднього приголосного: глянь – [гл′áн′]; б) – дз – [дз], [дз′], дж – [дж], якщо вони належать до однією морфеми [дзв’ін], [дз′áвкати], [джм’іл′], а якщо – до різних морфем, то позначають два звуки: дз – [д]+[з] або [з′], дж – [д]+[ж]: [п’ід-зéм-н-иj], [п’ід-жиевúти]. 3) три букви позначають на письмі один звук: дзь – [дз′]: [дз′óб].
Графеми та діакритичні знаки спрощеної фонетичної транскрипції [ ] – звуки і текст, записані фонетичною транскрипцією, беруться в квадратні дужки; / – коротка пауза між частинами речення; // – довга пауза в кінці речення; [ý] – наголошена голосна [лýз'і]; [еи] – звук [е], наближений у вимові до звука [и], [неишчеибéче]; [ие] – звук [и], наближений у вимові до звука [е], [сиеротá]; [оу] – звук [о], наближений у вимові до звука [у], [гоулýбка]; [іи] – звук [і], наближений у вимові до звука [и], [īиншиí]; [дж] (на письмі дж), [дз] (на письмі дз) – африкати [джм’іл′],[дзéркало]; [j] – середньоязиковий звук [й] [неис'п’івájе ]; [с'] – м’якість приголосних [с'в’íтит']; [п’] – напівм’якість приголосних [п’ідвеирбójу]; [ц':] – подовження приголосних [бj éц': а]; [зс] – звук [з] наближений у вимові до [с] [розспиетáти];
Сміються й плачуть солов’ї (О.Олесь). 1. Сміються. 2. [см’і / йу / ц':а] , /смійут'с'а/. 3. 1 склад - прикритий, відкритий, ненаголошений; 2 - прикритий відкритий, наголошений: 3 - прикритий, відкритий, ненаголошений; /с/ — [с] - приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий. твердий, інваріант; /м/ — [м’] - приголосний сонорний, губний, напівпом'якшений, комбінаторний варіант; /і/—[і] голосний переднього ряду, високого піднесення, нелабіалізований, інваріант; /й/ — [й] - приголосний сонорний, середньоязиковий, м'який інваріант; /у/ — [у ] - голосний заднього ряду, високого піднесення, наголошений, лабіалізований, комбінаторний варіант; /т'/, /с'/ — реалізуються [ц':] - приголосним шумним, глухим, передньоязиковим, пом'якшеним, подовженим, комбінаторним варіантом; /а/ — [а] голосний заднього ряду низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений, комбінаторний варіант ; У слові 8 фонем, 7 звуків
Берешся — [беирес:´а].
Голосні звуки
Голосних звуків шість:
голосні |
[і], [и], [е], [у], [о], [а] |
Голосні звуки можуть бути:
голосні |
|
1. |
переднього і заднього ряду |
2. |
низького, середнього і високого підняття |
3. |
огублені і неогублені |
4. |
ненаголошені і наголошені |
Голосні переднього і заднього ряду
За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:
голосні переднього ряду |
[е], [и], [і] |
голосні заднього ряду |
[а], [о], [у] |
Голосні низького, середнього і високого підняття
В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низького, середнього і високого підняття:
голосні низького підняття |
[а] |
голосні середнього підняття |
[е], [о] |
голосні високого підняття |
[і], [и], [у] |
Огублені і неогублені голосні
За участю губ голосні поділяються на огублені (лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):
огублені голосні |
[о], [у] |
неогублені голосні |
[і], [и], [е], [а] |
Наголошені і ненаголошені голосні
Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними:
наголошений [і] |
мнсто |
ненаголошений [і] |
містйчко |
ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
В українській мові 32 приголосних звука:
приголосні |
[б], [п], [д], [д' ], [т], [т' ], [ґ ], [к], [ф], [ж], [з], [з' ], [ш], [с], [с' ], [г], [х], [дж], [дз], [дз' ], [ч], [ц], [ц' ], [в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ] |
Приголосні звуки можуть бути:
приголосні |
|
1. |
сонорні шумні (дзвінкі і глухі) |
2. |
губні, язикові та глоткові |
3. |
тверді і м'які |
4. |
свистячі, шиплячі та носові приголосні |
В основі поділу приголосних на шумні і сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні.
Сонорні і шумні приголосні
Сонорні приголосні
сонорні приголосні |
[в], [й], [м], [н], [н' ], [л], [л' ], [р], [р' ] |
Шумні приголосні
Шумні приголосні, в залежності від того, у якому стані перебувають голосові зв’язки в момент творення, поділяються на дзвінкі і глухі.
Дзвінкі і глухі приголосні
Якщо голосові зв’язки більш напружені, тоді творяться дзвінкі шумні приголосні звуки.
При розслаблених голосових зв’язках творяться глухі шумні звуки.
|
шумні приголосні |
дзвінкі приголосні |
[б], [д], [д' ], [ґ ], [ж], [з], [з' ], [г], [дж], [дз], [дз' ] |
глухі приголосні |
[п], [т], [т' ], [к], [ш], [с], [с' ], [х], [ч], [ц], [ц' ] |