52. Види альтернативного землеробства, розвиток біологічного землеробства в україні

Науково-технічний прогрес у країнах з високим рівнем хімізації сприяв виникненню різних видів альтернативного землеробства (органічного, органо-біологічного, екологічного тощо). Основні його принципи

Біологічне землеробствопередбачає повну відмову від використання штучних мінеральних добрив і підтримання врожайності за допомогою органічних речовин, які проходять стадію компостування для швидкої мобілізації поживних речовин. Для захисту рослин використовують нетоксичні або слаботоксичні препарати, але перевагу віддають природним відварам і настоям (наприклад, тютюну, кропиви, полину, хвощів тощо). Велике значення у цьому виді землеробства відводиться сівозмінам. Як добрива можуть використовуватись такі природні речовини: крейда, доломіти, кісткове борошно, водорості тощо.

Органічне землеробствоє американським варіантом біологічного землеробства і відрізняється від біологічного менш жорсткими екологічними вимогами.

Органобіологічне землеробстводає змогу контролювати природні колообіги речовин і енергії в агроекосистемах кожного окремого господарства. Родючість у такій системі досягається внаслідок максимальної стимуляції ґрунтової мікрофлори. Органічні добрива закладаються у ґрунт поверхнево, задля їхнього постійного контакту з повітрям. У таких господарствах використовуються сівозміни, у які вводять значну частку бобових культур. Загалом така система є дуже подібною до біологічного та органічного землеробства.

Біодинамічна системабазується на земних, сонячних і місячних ритмах, які використовують як під час обробітку земель, так і у виборі термінів висівання та збирання сільськогосподарських культур. Застосовується борошно з водоростей, біодинамічні компоненти із рослин, які збирались у певні терміни, що визначаються розташуванням небесних тіл. Ця частина біодинамічного землеробства у прихильників інших видів альтернативного та традиційного землеробства викликає певні сумніви.

53. Еколого-економічне застосування добрив у землеробстві

Ефективність застосування добрив визначають за даними аналізу фактичної окупності (оплати) використання їх.

Аналіз економічної ефективності застосування добрив проводять по роках і в середньому за кілька років з урахуванням фактичної і нормативної оплати добрив урожаєм. Фактичну економічну ефективність добрив визначають для кожної культури, оцінюючи приріст врожаю за поточними цінами. Це дає змогу виявити доцільність вкладень в отриманий від добрив приріст.

Екологічна ефективність використання мінеральних добрив, має на меті зменшення шкідливих речовин в ґрунті та можлива нейтралізація таких, що забезпечило б вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Так використання надмірних, а іноді і необхідних норм добрив, може привести до таких негативних наслідків:

– зміни властивостей ґрунтів при довготривалому внесенні добрив;

– забруднення ґрунтів, сільськогосподарської продукції, прісних вод і

атмосфери при внесенні значних доз мінеральних добрив;

– забруднення ґрунтів важкими металами.

Основними причинами забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами, на думку В. Г. Мінєєва [1] та інших вчених, є наступні: недосконалість організаційних форм, а також технології транспортування, зберігання, змішування і внесення в сівозміні і під окремі культури, недосконалість самих добрив, їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.