- •46. Місцеві органічні добрива, їх види, значення та застосування в зональних системах землеробства.
- •47. Основні принципи складання сівозмін
- •48.Вимоги до обробітку грунту в лісостеповій зоні україни
- •49.Застосування комбінованих агрегатів для обробітку грунту в зонах україни
- •50.Використання біологічного азоту в адаптивному землеробстві
- •51. Основні види ерозії і методи боротьби з її проявами
- •52. Види альтернативного землеробства, розвиток біологічного землеробства в україні
- •53. Еколого-економічне застосування добрив у землеробстві
- •54. Біологічний захист рослин.
- •55.Принципи та задачі ведення альтернативного землеробства.
- •56. Основні задачі та вимоги до вирощування екологічно-чистої продукції.
- •57. Забруднення грунтів хімічними елементами та важкими металами.
- •58. Система ведення біологічного землеробства в зонах України.
- •59. Агрономічні основи сівозміни.
- •60. Захист рослин за порогом шкодочинності.
- •61. Боротьба зі шкідниками та бур’янами в адаптивному землеробстві.
- •62. Охорона земель України від забруднення.
- •63. Застосування добрив в альтернативному землеробстві.
- •65. Мінімалізація обробітку грунту
- •66. Значення добору адаптованих сортів і гібридів
- •67. Значення адаптивної азотфіксації у живленні рослин
- •68. Система захисту рослин в адаптивному землеробстві, побудована на чергуванні культур.
52. Види альтернативного землеробства, розвиток біологічного землеробства в україні
Науково-технічний прогрес у країнах з високим рівнем хімізації сприяв виникненню різних видів альтернативного землеробства (органічного, органо-біологічного, екологічного тощо). Основні його принципи
Біологічне землеробствопередбачає повну відмову від використання штучних мінеральних добрив і підтримання врожайності за допомогою органічних речовин, які проходять стадію компостування для швидкої мобілізації поживних речовин. Для захисту рослин використовують нетоксичні або слаботоксичні препарати, але перевагу віддають природним відварам і настоям (наприклад, тютюну, кропиви, полину, хвощів тощо). Велике значення у цьому виді землеробства відводиться сівозмінам. Як добрива можуть використовуватись такі природні речовини: крейда, доломіти, кісткове борошно, водорості тощо.
Органічне землеробствоє американським варіантом біологічного землеробства і відрізняється від біологічного менш жорсткими екологічними вимогами.
Органобіологічне землеробстводає змогу контролювати природні колообіги речовин і енергії в агроекосистемах кожного окремого господарства. Родючість у такій системі досягається внаслідок максимальної стимуляції ґрунтової мікрофлори. Органічні добрива закладаються у ґрунт поверхнево, задля їхнього постійного контакту з повітрям. У таких господарствах використовуються сівозміни, у які вводять значну частку бобових культур. Загалом така система є дуже подібною до біологічного та органічного землеробства.
Біодинамічна системабазується на земних, сонячних і місячних ритмах, які використовують як під час обробітку земель, так і у виборі термінів висівання та збирання сільськогосподарських культур. Застосовується борошно з водоростей, біодинамічні компоненти із рослин, які збирались у певні терміни, що визначаються розташуванням небесних тіл. Ця частина біодинамічного землеробства у прихильників інших видів альтернативного та традиційного землеробства викликає певні сумніви.
53. Еколого-економічне застосування добрив у землеробстві
Ефективність застосування добрив визначають за даними аналізу фактичної окупності (оплати) використання їх.
Аналіз економічної ефективності застосування добрив проводять по роках і в середньому за кілька років з урахуванням фактичної і нормативної оплати добрив урожаєм. Фактичну економічну ефективність добрив визначають для кожної культури, оцінюючи приріст врожаю за поточними цінами. Це дає змогу виявити доцільність вкладень в отриманий від добрив приріст.
Екологічна ефективність використання мінеральних добрив, має на меті зменшення шкідливих речовин в ґрунті та можлива нейтралізація таких, що забезпечило б вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції.
Так використання надмірних, а іноді і необхідних норм добрив, може привести до таких негативних наслідків:
– зміни властивостей ґрунтів при довготривалому внесенні добрив;
– забруднення ґрунтів, сільськогосподарської продукції, прісних вод і
атмосфери при внесенні значних доз мінеральних добрив;
– забруднення ґрунтів важкими металами.
Основними причинами забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами, на думку В. Г. Мінєєва [1] та інших вчених, є наступні: недосконалість організаційних форм, а також технології транспортування, зберігання, змішування і внесення в сівозміні і під окремі культури, недосконалість самих добрив, їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.