Залік взаємної заборгованості з наступним оформленням її векселями

Для цієї форми розрахунків характерно, що кожне під­приємство є одночасно і покупцем, і постачальником різних ви­дів товарів чи послуг. Розрахунки по сальдо між двома підприєм­ствами проводяться на основі угоди, за якою кожне підприємство отримує або сплачує тільки різницю (сальдо). Особливості таких постійно діючих розрахунків полягають в тому, що її учасники направляють розрахункові документи за відпущені товари чи на­дані послуги не в банк, а один одному. Переваги подібних розра­хунків полягають в тому, що вони скорочують потребу в грошо­вих коштах на суму зарахованих боргів.

На час проведення заліку кожному часнику відкривають тим­часовий особовий рахунок, на який зараховують надходження коштів і з якого здійснюють платежі в оплату розрахункових до­кументів на підставі платіжних вимог.

Заборгованість, що не погасили під час заліку, оформлюють векселями (простими та переказними).

Порядок здійснення операції:

• у банку за кожним клієнтом складають протокол рішення у двох примірниках, який передбачає:

• зазначення сум платежів, які будуть оформлені векселями;

• укладення договору між обслуговуючим банком і векселедавцем;

• підписи керівників банку, підприємств і печатки;

• складають векселі в присутності представників банку зі строком платежу не більше 90 днів;

• банк дебітора формує векселі за банками кредиторів і складає відповідні реєстри (2 прим.);

• перший примірник реєстру та векселі спецзв'язком надсилають до банку кредитора;

• банк кредитора, отримавши векселі за реєстрами, звіряє суми отриманих векселів за кожним власником із сумами його платіжних вимог;

• закривається рахунок на повну суму;

• власнику віддають векселі під розписку на реєстрі;

• одночасно складається угода між банком та власником на інкасування векселів;

• при настанні строку платежу за векселем він оплачується.

Розрахунки по відкритому рахунку (планові платежі)

Розрахунки в порядку планових платежів застосову­ються контрагентами, пов'язаними традиційними відносинами, при рівномірних і постійних, іноді взаємних, поставках. Сутність розрахунків полягає в періодичності платежів покупця постача­льнику по мірі надходжень товарів і послуг, наприклад, 2 рази на тиждень. Цей вид розрахунків характеризується наступною опла­тою товарів після їх поставки, тому він схожий на комерційне безпроцентне кредитування.

Перерахування планових платежів проводиться платіжними дорученнями, іноді чеками.

Планові платежі можуть виконуватися щоденно або періодич­но, в строки, погоджені між постачальником і покупцем. Строк укрупненого планового платежу призначається, як правило, на середній робочий день розрахункового періоду.

Суми кожного планового платежу встановлюються сторонами на наступний місяць (квартал), виходячи з періодичності плате­жів і обсягу поставок чи надання послуг.

При щоденних планових платежах їх розміри визначаються діленням суми поставок за місяць на кількість робочих днів бан­ку в цьому періоді. При безперервному циклі виробництва і реа­лізації продукції сума планового платежу може розраховуватися, виходячи з числа календарних днів у місяці.

На кожний плановий платіж банку подається окремий до­кумент.

Періодично, але не рідше одного разу на місяць покупець і постачальник уточнюють свої розрахунки на основі фактичного відпуску товару чи надання послуг і проводять перерахунки в порядку, обумовленому в угоді. При цьому різниця, яка виникла, може перераховуватися окремим дорученням або враховуватися при черговому плановому платежі. Уточнення розрахунків доці­льно прилучати до останнього платежу місяця з тим, щоб на звіт­ну дату взаємна заборгованість сторін була мінімальною.