Контрольні питання

1. Що таке калькулювання? Для чого здійснюється?

2. Що таке об'єкти витрат? Наведіть приклади.

3. Що таке система виробничого обліку? Що необхідно для її впровад­ження?

4. У чому суть калькулювання повних витрат?

5. У чому полягає суть калькулювання витрат по замовленнях? Наве­діть приклад розрахунків.

6. У чому полягає і коли застосовується калькулювання за процесами? Наведіть приклад.

7. Як розподіляють непрямі накладні витрати між об'єктами кальку­лювання? Наведіть приклади.

8. Що таке маржинальний доход? Для чого розраховують і використо­вують цей показник?

9. У чому відмінність систем калькулювання повних та змінних вит­рат? Наведіть відповідні розрахунки.

10. У чому переваги та вади системи калькулювання змінних витрат? Обґрунтуйте вашу відповідь.

11. У чому суть та переваги калькулювання на основі діяльності? Обґрунтуйте вашу відповідь.

)

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

4. Як класифікують витрати підприємства?

5. Що таке вичерпані та невичерпані витрати?

6. Що таке витрати періоду та витрати на продукцію? Наведіть кіль­ка прикладів цих витрат.

7. Що таке прямі та непрямі витрати? Наведіть приклади.

8. Що таке реле ванті І і та нерелевантні витрати? Наведіть приклади.

9. Що такс диференціальні та маржинальні витрати? Для мого їх роз­раховують? Наведіть приклади.

10. Що таке втрачена можливість? (Можливі витрати). Навіщо і як визначають цеп показник? Наведіть приклад.

11. Що таке контрольовані та некоитрольовані витрати?

12. Яку функцію викопують професійні організації бухгалтерів-аналітиків ? Наведіть приклади.

13. Які підходи існують до побудови системи рахунків управлінського обліку?

14. Які системи обліку застосовуються в країнах англосаксонської групи?

15. Як здійснюється облік в умовах автономної системи рахунків управлінського обліку?

Тема 9

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (ГЛОСАРІЙ)

Диференціальний аналіз - визначення і зіс­тавлення диференціальних витрат та доходів для прийняття рішень.

Диференціальні витрати - витрати, що склада­ють різницю між альтернативними рішеннями.

Диференціальний доход - доход, як ні і складає різницю між альтернативними рішеннями.

Диференціальний прибуток - різниця між диференціальним доходом та диференціальними витратами.

Життєвий цикл виробу - період часу від початку розробки продукту до моменту зникнення попиту на нього з боку покупців.

Зона можливих рішень - площа графіка лінійного програмування, окреслена лініями рівнянь наявних обмежень.

Лінійне програмування - математичний ме­тод, що використовується для оптимізації виробничої діяльності шляхом розв'язання серії лінійних рівнянь наявних обмежень.

Маржинальний доход на одиницю обмежувального чинника - маржинальний доход на оди­ницю продукції, що виражена у вимірі обмежувального чинника (маши­но-годинах, людино-годинах тощо).

Оптимальне використання обмежених ресурсів - рішення, метою якого с складання виробничої прог­раші, що забезпечить максимізацію прибутку в умовах наявних обмежень.

Оптимальна комбінація виробів - комбіна­ція виробів, яка дозволяє компанії досягти мети, вираженої рівнянням ці­льової функції.

Рівняння обмеження - алгебраїчний показ од­ного з обмежувальних чинників.

Рівняння цільової функції - алгебраїчний показ мети, якої намагається досягти менеджер у процесі лінійного програмування.

Рішення "виробляти чи купувати" - рі­шення, пов'язане з розглядом існуючої альтернативи — виробляти самос­тійно окремі компоненти продукції (комплектуючі вироби, деталі) чи ку­пувати їх у зовнішніх постачальників.

Рішення щодо спеціального замовлення - рішення, пов'язане з розглядом отриманої пропозиції про разовий продаж продукції або послуг за цілою, нижчою, ніж звичайна ціна, або навіть нижчою, ніж собівартість.

Розширення або скорочення сегменту - рішення про розширення або скорочення послуг, виробів, підрозділів та інших сегментів на основі аналізу їхньої прибутковості.

Тіньова ціна - величина зниження маржинального доходу внаслідок зменшений значення відповідного обмежувального чин­ника на одну одиницю.

Цільова функція - мета, якої намагається досягнути менеджер.

Цільове калькулювання - сучасна виробнича стра­тегія, за якою компанія спершу визначає ціну реалізації нового виробу, а потім проектує сам ціні виріб, виробництво котрою забезпечить рівень витрат, необхідний для досягнення певної мети.

Ціноутворення за принципом “витрати плюс” - ме­тод ціноутворення, при якому ціна реалізації визначається на підставі со­бівартості продукції (товарів, послуг) шляхом додавання до неї певної ^частки прибутку (націнки).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому переваги диференціального аналізу альтернативних рішень? Проілюструйте відповідь за допомогою прикладу.

2. Яка інформація с релевантною для визначення чи слід приймати спеціальне замовлення? Наведіть приклад.

3. Яка інформація є релевантною для прийняття рішення "виробляти чи купувати"? Наведіть приклад.

4. Яка інформація с релевантною для прийняття рішення про розши­рення чи скорочення сегменту? Наведіть приклад.

5. Яка інформація е релевантною для прийняття рішення щодо опти­мального використання обмежених ресурсів? Наведіть приклад.

(3. Як визначити оптимальну комбінацію виробів в умовах декількох обмежень?

7. Що таке тіньова ціна? Для чого її розраховують?

8. Які чинники і як впливають на ціноутворення?

9. У чому суть, переваги і вади економічної моделі ціноутворення?

10. У чому суть, переваги і вади ціноутворення за принципом ''витра­ти плюс"?

11. Як розраховують величину націнки до собівартості для визначення ціни?

12. Що таке цільове калькулювання? В чому його переваги?