2. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України, порядок його формування, склад.

Правове регулювання організації і діяльності Конституційного Суду України здійснюється Конституцією України (розд. 12), Законом України "Про Конституційний Суд України", Регламентом Конституційного Суду України та іншими нормативно-правовими актами.

Статус Конституційного Суду України визначається у ст. 147 Конституції, СТ. 1 Закону. Відповідно до їх положень, Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

Склад Конституційного Суду України, порядок його формування, строк його повноважень, вимоги, що ставляться до кандидатів у судді Конституційного Суду, визначаються у ст. 148, 149 Конституції, ст. 5-9 Закону.

3. Компетенція Конституційного Суду України.

Компетенція Конституційного Суду України, як будь-якого органу держави, складається із предметів його відання та повноважень.

Повноваження Конституційного Суду визначені у ст. 150 Конституції, ст. 13 Закону.

До повноважень Конституційного Суду України віднесено вирішення питань щодо: 1) відповідності Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; 3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України; 4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

4. Акти Конституційного Суду України.

Відповідно до законодавства, актами Конституційного Суду є рішення і висновки (ст. 61, 62 Закону "Про Конституційний Суд України").

Акти Конституційного Суду повинні бути мотивованими.

Лекція 15. Територіальна організація України

1. Територія як атрибут (невід'ємна ознака) держави. Територіальне верховенство України за Декларацією про державний суверенітет України та Конституцією України.

Загальновідомо, що жодна держава не може існувати без території. Територія - це атрибут, що притаманний будь-якій державі. Територія кожної держави відокремлюється від території інших держав державними кордонами.

Складовими державної території є: її суша, континентальний шельф, водні, підземні та повітряні простори. Об'єктами, які прирівнюються до державної території, є морські і повітряні судна, космічні кораблі й станції, що мають прапор чи відрізняльні знаки даної держави, підводні телеграфні кабелі, трубопроводи та інші об'єкти, що належать цій державі, але знаходяться за межами її території.

2. Співвідношення форм державного устрою і територіальної організації країни.

Територіальна організація держави виступає у таких видах: 1. територіальний поділ держави; 2. територіальний устрій держави. Територіальна організація держави тісно пов'язана із формою її державного устрою.

Державний устрій прийнято розглядати як політико-територіальну організацію держави. Він визначається політико-правовим статусом територіальних складових частин і принципами їх відносин з державою в цілому та між собою.

3. Адміністративно-територіальний поділ та територіальний устрій України: Поняття, суть, ланки.

Питання щодо територіального устрою та адміністративно-територіального поділу України регулюються розділом IX Конституції України - "Територіальний устрій України". Згідно із ст. 133 Конституції, до складу України входять: Автономна Республіка Крим, 24 області, райони, міста, райони в містах, селища, села, міста Київ та Севастополь.

Відповідно до ст. 132 Конституції, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. Він здійснюється на основі поєднання централізації і децентралізації у організації і функціонуванні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів. Адміністративно-територіальний устрій України є трирівневим.