Лекція 5. Громадянство України

1. Поняття і зміст громадянства. Конституційно-правове регулювання відносин громадянства в Україні

У будь-якій країні основну частину її населення становить особлива категорія фізичних осіб, а саме - громадяни даної держави.

Інститут громадянства історично виник порівняно недавно. У феодальній державі, яка базувалася на розподілі населення на суспільні стани та на нерівних їхніх правах, існував інститут підданства. Цей інститут символізував повну залежність людини від влади монарха, її обов'язок знаходитися "під данню" та повністю виконувати волю свого пана. Інститут громадянства сформувався у процесі буржуазних революцій під впливом теорії про природні і невідчужувані права людини, про рівні її громадянські і політичні права в суспільстві. Починаючи з Декларації Незалежності Сполучених Штатів Америки (1776р.), держава почала визнавати людину вільним і рівноправним членом громадянського суспільства, активним учасником здійснення суверенної влади держави.

Отже, можна сказати, що інститут громадянства прийшов на зміну інституту підданства. Зараз термін "підданство" вживається лише у монархічних державах і як правило, у тому ж значенні, що і термін "громадянство". Більше того, у конституціях і законодавстві ряду держав, - Іспанії, Бельгії, Нідерландах, Японії та ін., які є монархіями, замість терміну "підданство" вживається термін "громадянство".

Необхідно зазначити, що громадян не можна розглядати лише як сукупність осіб, які проживають на території даної держави. Сукупність усіх осіб, що проживають на території тієї чи іншої країни утворює її населення, яке складається з громадян даної держави, а також іноземців та осіб без громадянства. Населення країни являє собою демографічну категорію, а не правову. Немає підстав також вважати громадянами всіх осіб, на яких поширюється влада держави, її суверенітет. Суверенна влада держави є обов'язковою в однаковій мірі як для громадян даної держави, так і для іноземних громадян та осіб без громадянства, що проживають на території цієї країни.

На відміну від населення - сукупності осіб, що проживають на території України і становлять, як було зазначено, демографічну категорію, громадяни України утворюють її народ, що є правовою категорією. Саме народ України, відповідно до Конституції України (ст.5), є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні.

У відповідності із загальновизнаними нормами міжнародного права, право на громадянство є невід'ємним правом кожної людини. Це визначено у Загальній Декларації прав людини від 10 грудня 1948р., ст.15; у Міжнародному Пакті про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966р., ст. 24.

Зазначене положення міжнародних документів втілено в Конституції України та у Законі України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 р. із наступними змінами.

Виходячи із того значення, яке має конституційно-правовий інститут громадянства для кожної людини, суспільства і держави, питання законодавчого регулювання відносин громадянства України належить, згідно із ст. ст. 85 та 92 Конституції України, до виключної компетенції Верховної Ради України. Ці функції Верховна Рада здійснює шляхом прийняття на основі Конституції відповідних законодавчих актів.

Розуміння людини, як громадянина є надзвичайно важливим у характеристиці її соціальної сутності, її правового становища, як особи, яка має правовий зв'язок із тією чи іншою державою, підпадає під дію її законодавства та узгоджує з ним свою поведінку.

Громадянство є тією необхідною підставою, яка надає особі, що має статус громадянина, можливість у повній мірі залучитися у політичне, економічне, правове та культурне життя суспільства і держави.

Отже, громадянство є одним із визначальних факторів у характеристиці правового становища особи, одним з найважливіших елементів її правового статусу.

Із зазначеного випливає, що громадянином України є лише така людина, яка перебуває в особливих правових зв'язках з Україною - зв'язках, що становлять зміст громадянства.

Зміст громадянства становлять специфічні права та обов'язки - з одного боку особи стосовно держави, а з другого - держави по відношенню до особи. Ці права і обов'язки виникають і існують у зв'язку з розповсюдженням на особу юрисдикції держави.

Згідно із Законом "Про громадянство України", громадянство України являє собою правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їхніх взаємних правах та обов'язках.

Отже, громадянство - це стійкий правовий взаємозв'язок між особою і державою, де обидва суб'єкти мають взаємні права та обов'язки.