- •2. Потенціальна та кінетична енергія.
- •3.Представлення коливань у вигляді вектора.
- •4. Вільні коливання.
- •5. Затухаючі коливання.
- •6.Змушені коливання. Резонанс.
- •7. Додавання коливань, биття, фігури Лісажу.
- •8.Струм через активний опір, ємність, індуктивність.
- •9. Векторні діаграми спадів напруг.
- •10.Вільні електричні коливання.(Незатухаючі)
- •11.Затухаючі електричні коливання
- •12.Змушені коливання, резонанс.
- •13. Резонанс напруги, резонанс струмів.
- •14. Магнітне поле.
- •15. Магнітний момент контуру зі струмом.
- •16.Вектор магнітної та напруженості магнітного поля.
- •17.Закон Біо-Савара-Лапласа.
- •18. Магнітна індукція нескінченно довгого провідника зі струмом , кругового провідника зі струмом.
- •19. Закон Ампера
- •21.Ефект Хола
- •22. Циркуляція вектора напруженості магнітного поля
- •23. Магнітна індукція соленоїда та тороїда
- •24. Потік вектора магнітної індукції
- •25. Робота переміщення провідника і контуру зі струмом у магнітному полі
- •26. Електрорушійна сила електромагнітної індукції.
- •27. Самоіндукція та взаємоіндукція.
- •28. Індуктивність та взаємоіндуктивність.
- •29. Індуктивність соленоїда.
- •30. Коефіцієнт взаємоіндуктивності двопровідної лінії.
- •32. Об’ємна густина енергії магнітного поля
- •33. Рівняння Максвела в інтегральному та диференціальному вигляді
- •Рівняння Максвела Струм зміщення
- •Система рівнянь Максвела
- •34. Шкала електромагнітних хвиль
- •Характеристики
- •37.Закони геометричної оптики.
- •38.Принципи Гюйгенса-Френеля.
- •Когерентність світла
- •40.Інтерференція.
- •41.Світловий вектор.
- •42.Вектор Умова-Пойтінга.
- •43.Смуги рівної товщини та нахилу.
- •44.Кільця Ньютона.
- •45.Дифракція на круглому отворі, одиничній щілині, дифракційній решітці, на просторовій дифракційній решітці.
- •46.Поляризація світла. Поляризоване світло.
- •47.Поляризація при відбитті та заломленні (закон Брюста).
- •48.Подвійне природне променезаломлення.
48.Подвійне природне променезаломлення.
При проходженні природного світла через певні анізотропні кристали промінь поділяється на два плоскополяризованих промені. Таку властивість, наприклад, має кристал ісландського шпату, в якому вперше і спостерігалося це явище (1670 р.). Кристал ісландського шпату має форму ромбоедра, усі шість його граней ромби (рис. 3.4).
Діагональ ОО1 з’єднує тупі кути ромбоедра. Якщо з кристала вирізати пластинку в такій спосіб, щоби можна було спрямувати світло в напрямку ОО1, то подвійного заломлення променів не відбудеться. Будь-яка пряма, паралельна напрямкові, в якому не відбувається подвійне заломлення променів, називається оптичною віссю кристала. Кристали, в яких подвійне заломлення променів не відбувається лише в одному напрямку, називаються одноосьовими. Кристал ісландського шпату є одноосьовим. Площина, проведена через оптичну вісь і заломлений промінь світла, називається головним перерізом кристала. Головних перерізів, як і оптичних осей, у кристалі є безліч.
Як зазначалося вище, якщо промінь природного світла падає на кристал, він поділяється на два плоскополяризованих промені. Для одного променя відношення sinкута заломлення залишається незмінним за різних кутів падіння. Цей промінь лежить в одній площині з падаючим променем і нормаллю, проведеною в точці падіння променя до межі поділу двох середовищ. Отже, промінь задовольняє звичайним законам заломлення. Тому він називається звичайним або ординарним о – променем. Для другого променя відношенняsinкута падіння доsinкута заломлення не є незмінним: він не лежить в одній площині з падаючим променем до нормалі. Навіть за нормального падіння на поверхню кристала (але не вздовж оптичної осі й не перпендикулярно до неї) цей промінь відхиляється від початковогого напрямку. Він називається незвичайним, або екстраординарним е – променем. У звичайному промені вектор Е коливається перпендикулярно до головного перерізу. У незвичайному промені вектор Е коливається в площиніголовного перерізу.