Питання для самоконтролю

1. Які види бесід ви знаєте?

2. Як класифікують співрозмовників, зважаючи на їхню поведінку під час спілкування?

3. Яких рекомендацій треба дотримуватися, коли готуємося до бесіди?

4. Якою має бути поведінка учасників під час бесіди?

5. Які якості бесіди трактують як позитивні?

6. Які чинники можуть негативно вплинути на нормальне проведення бесіди?

7. Що таке ділова бесіда? Чим вона відрізняється від побутової бесіди?

8. Як успішно провести ділову бесіду?

9. Які помилки допускають керівники під час ділової бесіди?

10. Що таке еристика? Хто такі опоненти і пропоненти?

11. Як класифікують суперечки?

12. Яких правил треба дотримуватися під час дискусії?

13. Які є форми організації дискусії?

Практичні завдання

Завдання 1. З'ясуйте значення термінів дебати, дискусія, диспут, полеміка, суперечка, скориставшись тлумачним словником. Які спільні та відмінні ознаки між цими поняттями?

Завдання 2. Відомо, що саме в молодіжному середовищі найчастіше трапляється так звана «суперечка заради суперечки», коли для її учасників є байдужим, про що сперечатися, з ким, навіщо, бо для них головне – виявити красномовство, доводячи, що чорне є чорним, а біле – білим. Охарактеризуйте функції такої суперечки й причини її поширеності.

Завдання 3. Проаналізуйте власну поведінку і поведінку своїх однокурсників під час суперечки, дискусії та сформулюйте актуальні для них рекомендації.

Завдання 4. Поясніть, у чому полягає сила полеміста, якщо він дотримується мовленнєвого етикету. Проілюструйте свою думку прикладами.

Завдання 5. Аргументуйте думку, що успіх суперечки, її характер значною мірою залежить від складу полемістів, рівня їхньої загальної та професійної культури, ерудиції, компетентності, життєвого досвіду, знання полемічних прийомів та правил публічної дискусії.

Завдання 6. Підготуйте промову на тему: «Як переконати?» за таким планом:

1) справити приємне враження на слухачів своїм зовнішнім виглядом, поведінкою, манерами, встановити з ними контакт;

2) бути натхненним;

3) знайти необхідні аргументи і правильно їх сформулювати;

4) спрогнозувати можливі контраргументи;

5) вибрати форму діалогу, а не лекції;

6) уточнити зміст невідомих слів, термінів;

7) поступитися опонентові;

8) не стверджувати того, чого не спроможний довести;

9) нікому не зашкодити своїм словом.

Завдання 7. Обґрунтуйте, від чого залежить культура суперечки і яким чином можна досягти полемічної майстерності.

Завдання 8. Обґрунтуйте, чому вміння довести свій погляд є необхідною умовою культури суперечки, дискусії, ораторського таланту полеміста.

Завдання 9. Прокоментуйте, чому найпереконливішими доведеннями в полеміці є цифри та приклади з життя.

Завдання 10. Поясніть у контексті етикету полеміста відоме висловлювання Сократа: «Я знаю, що я нічого не знаю».

Завдання 11. Спростуйте чи підтвердіть думку І. Лафатер: «Хочеш бути розумним - навчись розумно питати, уважно слухати, спокійно відповідати й переставати говорити, коли нема чого більше сказати».

Завдання 12. Прокоментуйте, чому кожна освічена людина повинна мати сформовані вміння й навички з полемічного мистецтва та яке місце посідає це мистецтво в обраній професії. Наведіть переконливі приклади.

Завдання 13. Обґрунтуйте власний погляд щодо вислову: «Людина, яку переконали проти її волі, таємно залишається при своїй думці».

Завдання 14. Продовжіть речення, висловлюючи власну думку:

«Не сперечайтеся без особливої потреби, бо...»

«Завдання суперечки - не лише перемогти опонента, а й...»

«Не кидайтеся з однієї крайності в іншу, виявляйте гнучкість і толерантність, оскільки...»

«Обирайте золоту середину: ані жорстокого, ані поступливого тону в суперечці, а їхню гармонію, бо...»

«Уникайте суперечки заради суперечки, оскільки...».

Завдання 15. Погрупуйте у дві колонки коректні й некоректні способи ведення дискусії. Обґрунтуйте їх яскравими прикладами: концентрувати свої дії на головних та найбільш слабких аргументах опонента; наступати, а не оборонятися; використовувати псевдоаргументи та недоведені твердження; навмисно заплутувати, відходити від теми; добирати несподівані, раптові й вагомі аргументи, наводити сильні аргументи під кінець полеміки; тиснути на опонента авторитетом своєї посади.

Завдання 16. Прокоментуйте вислови в контексті мети і правил ведення дискусії: «Опонент, який виявляє ваші помилки, корисніший для вас, ніж товариш, який намагається їх приховати» (Леонардо да Вінчі); «Коли визнаєш свої помилки, маєш шанс їх виправити» (Р. Берне).

Завдання 17. Пригадайте, як поводять себе в полеміці знайомі вам літературні герої. Який герой поводив себе найкраще? Додайте цитати з літературних творів.

Словничок до розділу

Дебати - (фр. débat) чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми.

Дискусія - (від лат. discussion - розгляд дослідження) обговорення якого-небудь питання або групи пов'язаних питань компетентними особами з наміром досягти взаємоприйнятого рішення.

Диспут - (від лат. dispute - досліджую, сперечаюсь) публічна суперечка на наукову, літературну чи іншу тему, обмежена часовими рамками, яку ведуть заздалегідь передбачені опоненти.

Діалектика - (гр. - «мистецтво сперечатись», «міркувати») метод філософії, що досліджує категорії розвитку; у Давній Греції це слово означало діалог між людьми, які намагаються переконати один одного та дало назву діалектичному методу у філософії.

Опонент - (від лат. opponens (opponentis) - той, хто протиставляє, заперечує) особа, яка виступає в дискусії із запереченням або спростуванням думки (твердження) доповідача.

Полеміка - (від rp. - військова майстерність) суперечка в суді, у пресі, на диспуті, на зборах; зіткнення різних поглядів під час обговорення будь-яких наукових, політичних, літературних чи інших питань.

Пропонент - (від лат. ргоропо - пропонувати) той, хто висуває, обстоює деяку тезу, обґрунтовує певний погляд.

Отже, у цьому розділі Ви дізналися, що:

• Бесіда – один з видів діалогічного спілкування в риториці.

• Бесіда досягне своєї мети тоді, коли буде ретельно спланована і логічно об'єднуватиме такі етапи: підготовка до бесіди, початок бесіди, отримання необхідної інформації, завершення бесіди, оцінка результатів.

• Є докомунікативна, комунікативна і посткомунікативна фази підготовки до бесіди.

• Існують різні види бесід: за метою спілкування (ритуальні, осо-бистісні, ділові), за кількістю учасників (індивідуальні, групові), за наявністю засобів спілкування (безпосередні, дистанційні).

• Розрізняють різні типи співрозмовників, залежно від їхньої поведінки під час спілкування: безглузда людина, статечна людина, всезнайко, балакун, боягуз, неприступна людина, незацікавлена людина, «велике цабе», «чомучка».

Готуючись до бесіди, мовець повинен дотримуватися певних правил: вибрати час, зручний для всіх співрозмовників; з'ясувати все про співрозмовників, рівень їхніх знань та культури; зібрати і систематизувати інформацію, необхідну для розмови; особисто налаштуватися на позитивне спілкування; визначити мету проведення бесіди, скласти детальний план розмови тощо. Під час бесіди промовцеві варто пам'ятати про такі правила: на початку розмови привітатися; під час контакту поставитися до співрозмовників з особливою увагою; створити приємну атмосферу; дати можливість якнайповніше висловитися співрозмовникам; не відволікатись від поставленої мети; запобігати присутності незацікавлених осіб; поважати думку співрозмовників; обирати теми, які становлять спільний інтерес для співрозмовників; не нав'язувати товариству власні теми; стримувати свої почуття, не насміхатися із співрозмовників; завершити бесіду на приємній, оптимістичній ноті.

На нормальне проведення бесіди можуть негативно вплинути такі фактори: обривання розмови, позбавлення можливості висловитися, висміювання співрозмовника тощо. Ділова бесіда відрізняється від побутової, оскільки спрямована на досягнення конкретного завдання, сприяє вирішенню виробничих проблем.

Керівник під час проведення бесіди може допускати такі помилки: проявляє авторитарність і не поважає думку інших; ігнорує стан співробітників; не виявляє зацікавленості до думок до співрозмовника, не слухає його уважно, а постійно перебиває; поспіхом вирішує серйозні питання; часто вживає слово «я», що створює негативне враження; дивиться на співрозмовників зверхньо тощо.

Суперечки класифікують за формою (дискусія, диспут, полеміка, дебати), за метою (суперечка заради істини, суперечка заради переконання, суперечка заради перемоги, суперечка заради суперечки), за кількістю осіб, що беруть участь в обговоренні проблемних питань (суперечка-монолог, суперечка-діалог, суперечка-полілог), за способом ведення (усні та письмові), за результативністю (конструктивні і деструктивні). Дискусія - це один із видів суперечки.

Організація дискусії передбачає три етапи: підготовчий, основний, завершальний.

• Під час дискусії потрібно дотримуватися певних правил: продумати основний напрямок, головну мету ведення дискусії; на початку суперечки створити доброзичливу атмосферу; не боятися опонента і не думати, що він сильніший за вас; не бути самовпев-неними; бути готовим вислухати будь-які погляди і навіть некоректний випад проти вас; мати мудрість погодитись із вашим опонентом, якщо переконуєтесь, що він має рацію; критикувати без роздратування і злості; заперечуючи що-небудь, говорити не тільки «ні», але й аргументувати чому; не намагатися перекричати свого опонента, а старатись аргументовано переконати його; бути внутрішньо зібраним, культурним і грамотним; уміти припинити дискусію в потрібний момент.

• Існують такі форми організації дискусії: дерево рішень, ток-шоу, мозковий штурм.