Тема 10. Форми спілкування людей у колективі.

Бесіда. Дискусія 2 год.

Мета заняття: поетапно опанувати основні методичні підходи до підготовки та проведення бесіди та дискусії, сформувати комунікативні здібності; розвивати організаторські здібності у проведенні бесіди, дискусії, виховувати культуру поведінки у колективі.

План

1. Поняття про бесіду. Види бесід.

2. Правила ведення бесіди.

3. Ділова бесіда.

4. Класифікація суперечок.

5. Дискусія як один із видів суперечки.

6. Правила ведення дискусії.

7. Форми організації дискусії.

Література

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.

2. Абрамович С.Д. Риторика та гомілетика. – Чернівці, 1995. – С.114–118.

3. Гурвич С.С. Основы риторики. – К.: Вища школа, 1988. – 248 с.

4. Кацавець Р. Ораторське мистецтво. Підручник. – К.: Алеута, 2015. – 238 с.

5. Навчально-методичний посібник з курсів „Основи риторики” та „Професійна риторика” / укл. Гузенко І.І. – Львів, 2014. – 328 с.

6. Сагач Г.М. Золотослів. – К.: „Райдуга”, 1993. – 378 с.

7. Чабан Н.І. навчально-методичний посібник з риторики. – Херсон, 2007. – 106 с.

Бесіда – це один із видів діалогічного спілкування, що полягає в колектвному обговоренні питання і відбувається під керівництвом оратора за активної участі всіх присутніх. Під час бесіди кожна людина відкриває для себе щось нове.

Етапи бесіди:

• підготовка до бесіди;

• початок бесіди;

• отримання необхідної інформації;

• завершення бесіди;

• оцінка результатів.

Етапи підготовки і проведення бесіди:

• докомунікативна;

• комунікативна;

• посткомунікативна.

Види бесід:

• за метою спілкування та змістом (ритуальні, глибинно-особистісні, ділові);

• за кількістю учасників (індивідуальні, групові);

• за наявністю засобів спілкування (безпосередні, дистанційні);

• за професійною спрямованістю (управлінські, педагогічні, політичні, правові, медичні).

Правила ведення бесіди

Рекомендації оратору:

• обрати момент і місце для проведення бесіді і лише після цього домовлятися про зустріч;

• вибрати час, зручний для співрозмовників і достатній для розмови;

• з’ясувати все про співрозмовників, рівень їхньої моральної культури, тому що це допоможе здійснювати індивідуальний підхід до них;

• зібрати та систематизувати інформацію, необхідну для розмови;

• визначити мету проведення бесіди, скласти детальний план розмови;

• налаштуватися на позитивне спілкування, внутрішньо позбавитися негативних почуттів до співрозмовників;

• потурбуватися, щоб жодні чинники не відволікали від розмови, а саме: сторонні люди, телефонні дзвінки, телевізор, магнітофон тощо;

• передбачити обставини, які можуть завадити проведенню спілкування, і вжити заходів, щодо їх усунення.

Рекомендації оратору під час бесіди:

• на початку розмови привітатися і налагодити контакт, який найчастіше починається із «зустрічі поглядів»;

• важливо пам1ятати прізвища, імена співрозмовників, їхні посади;

• створити приємну атмосферу, щоб наблизити до себе співрозмовників;

• дати можливість якнайповніше висловитися співрозмовникам;

• дбати про те, щоб у бесіді брали участь усі присутні, а не лише активні особи;

• уміти створити дружню атмосферу, тому що офіційність, напруженість заважають прояву індивідуальних особливостей;

• уміти регулювати активність слухачів, слідкувати за стрижнем розмови;

• не відволікатись від поставленої мети;

• запобігати присутності незацікавлених осіб;

• полегшувати співрозмовникам позитивну відповідь;

• вказувати на помилки співрозмовників чи інших людей не прямо, а побічно;

• створити співрозмовникам гарну репутацію;

• поважати думку співрозмовників;

• в центрі уваги мають постійно бути співрозмовники;

• постійно стежити за реакцією співрозмовників; стримувати свої почуття , не насміхатися над співрозмовниками;

• не принижувати їх;

• не розмовляти іноземною мовою у присутності інших людей;

• не говорити натяками, які розуміють не всі; підсумовуючи бесіду, завершити її на приємній, оптимістичній ноті.

Вимоги до комунікантів під час бесіди

Правила для мовця:

• не нав’язувати аудиторії власних думок чи оцінок, уміти погодитися з поглядом слухачів;

• намагатися здобути прихильність слухачів до себе;

• постійно підтримувати інтерес до спілкування; залучати аудиторію до співучасті;

• правильно розподіляти увагу; намагатися організувати спільну розмову;

• ставити коректні запитання;

• виражатись переконливо та в оптимістичній манері;

• завжди пам’ятати про необхідність самоконтролю за інтонацією, тоном, позою, поглядом, жестикуляцією, не говорити надто голосно;

• правильно і максимально точно висловлюватися, уникати неправильних тлумачень.

Правила для слухача:

• не перебивати мовця;

• проявляти увагу до мовця;

• якщо розповідь вже чули, краще про це сказати мовцю;

• постійно підтримувати інтерес до думки доповідача;

• не дивитися на оратора «порожніми очима»;

• не відповідати на питання, яке поставили іншому співрозмовникові;

• неввічливо щось шукати в сумці, кишені, дивитися в телефон тощо;

• уважно і терпляче вислуховувати промовця, адже інколи бесіда є нерезультативною саме через невміння слухати.

Позитивні якості бесіди: активність, довільна форма спілкування, контактність, поінформованість.

Фактори, які можуть негативно вплинути на нормальне проведення бесіди: нетактовне обривання на півслові, невиправдане позбавлення можливості висловити свою думку, ігнорування або висловлювання аргументів партнера, необґрунтовані підозри, голослівні твердження тощо.