017_endern_standarti_suchasno_osv_ti._Zb_rka_rekomendats_y._Chastina_1_2010_

251

253

255

257

Додаток 3

Виступ Міністра освіти і науки України на Всеукраїнському семінарі – нараді

17 – 18 лютого 2009 року

Пріоритетні напрями діяльності професійно-технічної освіти на 2009 рік Шановні колеги!

Шановні пані та панове!

Передусім висловлюю усім присутнім подяку за розуміння і підтримку наших ініціатив щодо проведення еволюційних поступових реформ в системі професій- но-технічної освіти із забезпеченням моніторингу кожного кроку з метою радикальної зміни вже в найближчі роки якості підготовки висококваліфікованих робітників.

Яка нормативна база здійснення цих реформ?

По-перше, це прийняте Кабінетом Міністрів України розпорядження від 5 листопада 2008 р. N 1396-р «Про внесення змін до плану заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах», що дозволило конкретизувати та закріпити у нормативно-правовому полі пріоритетні напрями, розробити план дій до 2012 року.

По-друге, це розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 р. N 42-р «Питання управління окремими державними професійно-технічними навчальними закладами, підпорядкованими МОН», яке стало важливим конкретним кроком у впровадженні одного з основних завдань – децентралізації управління професійно-технічною освітою.

Цим розпорядженням передбачено з 1 січня 2010 року передати місцевим органам влади окремі повноваження міністерства з питань управління та призначення керівників значної частини навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки. Така зміна в управлінні дозволить забезпечити більш ефективне і оперативне вирішення питань життєдіяльності професійно-технічних навчальних закладів, максимально враховуватиме потребу регіонів у кваліфікованих кадрах, а також сприятиме посиленню ролі місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у підготовці робітників.

Тенденція децентралізації жодною мірою не суперечить повноваженням центрального органу виконавчої влади – Міністерства освіти і науки України – який відповідає за формування державної політики у сфері розвитку професійної освіти.

Головним є вміння знайти правильне гармонійне співвідношення між централізацією і децентралізацією, між цілями національного, всеукраїнського масштабу і регіональними місцевими інтересами. Це співвідношення має враховувати особливості кожної області.

У цьому контексті Міністерство освіти і науки має виконувати такі функції: розробляти концептуальні засади освітньої політики, визначати стратегічні цілі і завдання розвитку професійної освіти, підтримувати загальну соціально-еконо- мічну рівновагу функціонування освітньої системи.

Регіони, своєю чергою, повинні визначати й узгоджувати стратегії розвитку навчальних закладів, розширювати їх регіональні економічні зв’язки. Обласні управління освіти покликані забезпечити більш тісне та ефективне співробітництво між навчальними закладами, роботодавцями і місцевою владою відповідно до програм розвитку кожної області.

Роль органів місцевого самоврядування вбачається у підтримці тісних прямих контактів з громадськими об’єднаннями та забезпеченні, у такий спосіб, безпосереднього зв’язку із споживачами освітніх послуг.

Отже, відбувається пошук оптимальної моделі управління, яка б відповідала сучасним потребам розвитку професійної освіти третього тисячоліття і радикального підвищення її престижу. Важливим у впровадженні такої моделі є затвердження нової Концепції розвитку професійно-технічної освіти.

Пріоритетними завданнями відповідно до цієї концепції повинні стати:

•створення системи забезпечення якості професійно-технічної освіти;

•оптимізації системи фінансування;

•модернізація системи управління професійно-технічною освітою;

•оновлення існуючої нормативно – правової бази;

•соціальна реклама престижності висококваліфікованої робітничої професії. Розробка концептуально нових підходів у формуванні системи забезпечення

якості професійно-технічної освіти, передбачає розробку державних стандартів, заснованих на компетенціях, які дозволять поступово перейти на навчання за програмами різних рівнів кваліфікації і термінів, забезпечать відповідність отриманого документа про освіту рівню отриманої кваліфікації випускника.

Оптимізація системи фінансування передбачає забезпечення:

•управління фінансовими ресурсами безпосередньо у навчальному закладі;

•зв’язку між виділеними ресурсами та результатами навчання;

•державно-громадського управління професійно-технічною освітою – мова йде про залучення громадськості до управління професійно-техніч- ними навчальними закладами та контролю їх діяльності, що підвищить відповідальність місцевої влади;

259

•фінансування, з кореляцією на кінцевий результат, приведе до більшої

відповідальності керівників училищ за досягнення якості професійної освіти.

Модернізація системи управління професійно-технічною освітою це:

•реалізація подальшої автономії професійно-технічних навчальних закладів, розширення повноважень керівника училища, підвищення його персональної відповідальності за якість навчання;

•посилення ролі громади, роботодавців в організації навчально-виробни- чого процесу;

•впровадження таких елементів управління освітою, які б, поряд з громадським контролем, не допускали самої можливості корупційної діяльності.

Названі пріоритети дають можливість забезпечити якісно новий рівень системи підготовки робітників, співпраці з громадськістю, роботодавцями, розширюють діапазон запровадження нових форм, нових методик, інновацій у навчально-виробничому процесі, змістовно змінюють поняття професійно-тех- нічна освіта.

Сьогодні, в умовах «протверезіння» суспільства щодо повального здобуття вищої освіти та усвідомлення того, що вища освіта не є обов’язковою, нашим завданням є охоплення молодих людей професійно-технічною освітою (яка не зупиняє їх на шляху подальшої освіти). Так ми вирішуємо і соціальну задачу зайнятості молоді. Ми повинні в цьому році дати потужну, грамотну, яскраву й привабливу рекламу в суспільстві робітничим професіям.

Наше завдання – акуратно і грамотно провести реформи, відслідковувати «на марші» результат і коректувати, при потребі, їх хід. Наша мета – піднести престиж робітничої професії, і може навіть не так самої професії, як людей, які мають «золоті руки».

Шановні колеги! Звертаюся до всіх присутніх із проханням висловити свою думку, своє бачення щодо пріоритетів розвитку професійно – технічної освіти окремо на цей рік і на найближчі роки.

Дякую за увагу!