дослідження екскреторної функції нирок:
Участь нирок у підтриманні азотистого балансу
У процесі синтезу білків бере участь глютамінова кислота, при дезамінуванні якої утворюється агресивна сполука аміак (NH3), що секретується в просвіт канальця і реагує в ньому з паралельно виділеним іоном Н+. У результаті утворюється іон амонію (NH4), що виводиться сечею.
Участь нирок у підтриманні параметрів гомеостазу
•За участю нирок здійснюється підтримання параметрів гомеостазу:
•Ізоволемії (V) – сталості об′єму води;
•Ізоосмії (Росм) – сталості осмотичного тиску;
•Ізоіонії (Сіонів) – сталості концентрації іонів у внутрішньому середовищі;
•Кислотно- основної рівноваги (КОР)
Регуляція сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину
Осмотична концентрація плазми крові становить 300 мосмоль/л.
Вона обумовлена на 96,5 % іонами натрію. Регульованим параметром осмотичної концентрації е осмотичний тиск плазми крові (Росм).
В умовах втрати води в кількості 0,5 % маси тіла або вживання великої кількості солі відбувається збільшення осмотичного тиску плазми крові (Росм).
Підвищена концентрація іонів натрію в крові |
осморецептори гіпоталамуса |
нейрони супраоптичних ядер синтезують вазопресин (АДГ).
АДГ по капілярах поступає в нейрогіпофіз і по ворітній системі направляється в кров
в нирках взаємодіє переважно з |
утворення внутрішньоклітинного |
|
V2-рецепторами |
мембран |
посередника цАМФ |
епітелію збиральних трубочок |
|
|
Механізми спраги:
1)зростання осмотичної концентрації (іонів Na+) в позаклітинній рідині (гіперосмотична спрага), пов'язаної з дефіцитом води, інтенсивним потовиділенням або вживанням великої кількості солоної їжі;
2)зменшення кількості води в позаклітинному просторі (гіповолемічна спрага). Сигналом для її розвитку є зменшення об'єму і тиску крові в ниркових артеріях, і як наслідок – підвищення функції ЮКГ клітин, подальшого синтезу реніну і його похідного – ангіотензину II, які прямо впливають на гіпоталамус і викликають спрагу.
Регуляція сталості концентрації іонів
натрію в організмі
Регуляція сталості концентрації іонів натрію у внутрішньому середовищі здійснюється за допомогою механізмів реабсорбції.
Реабсорбція профільтрованих іонів натрію проходить у канальцевій частині нефрона шляхом активного транспорту проти градієнта електричного потенціалу за допомогою білкового переносника.
Від 100 % кількості профільтрованого Na+ абсорбується:
упроксимальних канальцях – 67 %,
увисхідному сегменті петлі Генле – 20%,
удистальних звивистих канальцях – 7 %,
узбірних трубочках – 5 %,
виділяється кінцевою сечею – 1 %.
Регуляція реабсорбції іонів натрію здійснюється гормонами.