Механічна робота визначає різні форми руху - від потоків цитоплазми в клітині та тріпотіння вій епітелію кишечника до узгодженого скорочення різних груп м'язів у складних рухових актах

Хімічна робота забезпечує обмін білків, жирів, вуглеводів (власне їх ферментативне розщеплення), зростання та розмноження клітин, синтез та передачу спадкової інформації

Осмотична робота сприяє:

•трансмембранному перенесенню речовин, у тому числі іонів натрію (Na+), калію (К+), хлору (С1-), кальцію (Са2+) та ін; • накопиченню в клітині та виведення з неї продуктів метаболізму;

•підтримці сталості складу клітинної та тканинної рідини.

Електрична робота підтримує різницю потенціалів між зовнішньою та внутрішньою поверхнями клітинної мембрани. Внаслідок цього клітини реагують на дії зовнішнього та внутрішнього середовища процесом збудження, одним із проявів якого є трансмембранний електричний струм (потенціал дії).

Калоричний еквівалент кисню та дихальний коефіцієнт, їх значення в дослідженнях обміну речовин.

Непряма калориметрія полягає в

визначенні газообміну

Спочатку визначають ДК = Vвид.CO2/ Vпотр.O2 , де ДК – показник окислюваного субстрату.

Тож якщо окислилися вуглеводи, це співвідношення становить 1, при окисленні жирів – 0,7, білків – 0,8.

Тобто ДК дозволяє встановити, які речовини окислялися в організмі, потім виявляють за таблицею калориметричний еквівалент даної речовини та розраховують енерговитрати організму за формулою: Q = K Vпотр.O2 (л).

Параметри обміну речовин у клітинах

•рівень активного обміну інтенсивність обмінних процесів в клітині, що активно функціонує (змінюється відповідно до ступеня активності в даний момент часу);

•рівень готовності інтенсивність метаболізму, яку неактивна в даний момент клітина повинна підтримувати для того, щоб зберігати здатність до негайного та необмеженого функціонування; (цей рівень характерний, наприклад, для процесів підтримки певної різниці концентрацій іонів Na+ та К+);

•рівень підтримки мінімальна інтенсивність метаболізму, достатня для збереження клітинної структури; якщо ця необхідна потреба не задовольняється, у клітці відбуваються незворотні порушення, і вона гине.

Основний обмін – це енергетичні витрати організму у стані натще (тобто через 12-16 годин після прийому їжі), при повному м′язовому спокої (положенні лежачи), при температурі комфорті (180С-200С), у стані неспання й емоційного спокою.

Величина основного обміну визначається такими особистими особливостями:

•Величина поверхні тіла. Затрати енергії пропорційні величині поверхні тіла.

•Вік. У дітей основний обмін, розрахований на кг маси тіла, значно більший, ніж у дорослих. Величина основного обміну в період 20-40 років зберігається на сталому рівні, потім поступово знижується.

•Стать. Для чоловіків середнього віку, із середньоюй масою тіла, середнього зросту, основний обмін складає десь 4,19 кДж/кг/год або біля 1700 ккал/на добу. У жінок тієї ж маси приблизно на 10% нижче.

Фактори, які впливають на інтенсивність обміну

Фізична робота Споживання їжі

Висока або низька температура оточуючого середовища Ріст, маса та площина поверхні тіла Стать Вік Ріст

Репродукція

Лактація Емоційний стан Температура тіла

Рівень тиреоїдних гормонів, які циркулюють в крові Рівні адреналіну й норадреналіну, які циркулюють в крові

Основні етапи обміну речовин:

1.Потрапляння речовин у різноманітні тканини й клітини організму;

2.Використовування цих речовин тканинами та клітинами;

3.Видалення продуктів обміну у оточуюче середовище.

Перший етап включає фізичну й хімічну обробку їжі, всмоктування продуктів гідролізу, потрапляння в організм кисню, транспорт речовин кровью.