- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •Структурно-функціональні особливості соматичної та вегетативної нервової системи
- •Структурно-функціональні особливості соматичної та вегетативної нервової системи:
- •Структурно-функціональні особливості соматичної та вегетативної нервової системи:
- •Вегетативна нервова система
- •Метасимпатична нервова система
- •Характеристика симпатичного відділу ВНС, медіатори, рецептори, рефлекторні дуги.
- •Еферентна ланка рефлекторної дуги симпатичного відділу
- •Адренорецептори - і
- •Ефекти, викликані стимуляцією
- •Симпатична іннервація забезпечує:
- •Характеристика парасимпатичного відділу ВНС, медіатори, рецептори, рефлекторні дуги.
- •Еферентна ланка рефлекторної дуги парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Еферентна ланка рефлекторної дуги парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи
- •Холінорецептори
- •Парасимпатична іннервація діє наступним чином:
- •Сінергизм й антагонізм
- •Дія вегетативної нервової системи
- •Рівні регуляції вегетативних функцій
- •Рівні регуляції вегетативних функцій
- •Класифікація рефлексів.
- •Класифікація рефлексів.
- •Зони Захар’їна-Гедас
- •Центральний відділ
- •Стовбур мозку (центри довгастого мозку)
- •Гіпоталамус
- •Центральний відділ
- •Центральний відділ
- •Центральний відділ
- •Організм – саморегульована біосистема
- •Основні компоненти біологічної системи, необхідні для забезпечення її нормальної життєдіяльності
- •Принципи управління
- •Механізми управління
- •Зворотній зв’язок
- •Стлість внутрішнього середовища організму (гомеостаз)
- •Для визначення сталості внутрішнього середовища Уолтер Кеннон у 1929 р. ввів термін «гомеостаз».
Сінергизм й антагонізм
впливу симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС
Антагонізм – нарізноспрямований вплив симпатичного та парасимпатичного відділів на органи.
Сінергізм – однаковоспрямований вплив обох відділів ВНС на іннервуємі органи (наприклад: слиновиділення).
Дія вегетативної нервової системи
Органи |
Збудження симпатичної НС |
Збудження парасимпатичної |
|
|
НС |
Серце |
Прискорює і підсилює |
Уповільнює і зменшує |
|
скорочення |
скорочення |
Артерії |
Звужуються, підвищується АТ |
Розширюються, знижується АТ |
Кишківник |
Зменшується перистальтика |
Посилюється перистальтика |
Печінка |
Розслаблюються жовчні |
Скорочуються жовчны |
|
протоки |
протоки |
Потові залози |
Посилюють секрецію |
Не впливають |
Слинні залози |
Зменшення секреції |
Посилення секреції |
Зіниця ока |
Розширюється |
Звужується |
Бронхи |
Розширюються |
Звужуюються |
М’язи, що піднімають |
Скорочуються |
Розслаблюються |
волосся |
|
|
Кількість цукору у |
Підвищується |
Зменшується |
крові |
|
|
Споживання кисню |
Підвищується |
Зменшується |
Рівні регуляції вегетативних функцій
Центральна частина здійснює контроль над функціями внутрішніх органів, це керівний відділ.
Периферична частина вегетативної нервової системи представлена симпатичним і парасимпатичним відділами.
Працюють ці відділи одночасно, але, в залежності від того, що потребується в даний момент від організму, і якийсь-то один виявляється переважаючим.
Рівні регуляції вегетативних функцій
Сегментарні структури. Сегментарнй рівень регуляції здійснюється структурами спинного мозку. Весь спинний мозок являє собою своєрідний сегментарний орган, побудований із однорідних в структурному відношенні сегментів. Діяльність кожного сегмента спинного мозку забезпечує сегментарні рефлекторні акти організму.
Класифікація рефлексів.
1.Вегетативні рефлекси: за В.Н. Черниговським (1907 – 1981) бувають:
СИСТЕМНІ й СПРЯЖЕНІ
2.Спінальні рефлекси:
•Вісцеро-вісцеральні
•Вісцеро-соматичні
•Сомато-вісцеральні
•Вісцеро-сенсорні
Класифікація рефлексів.
•Вісцеро-вісцеральні – рефлекси, рецептивні поля яких локалізуються в одному із внутрішніх органів, яле відповідні реакції при цих рефлексах можуть проявитися у змінах активності інших внутрішних органів.
•Вісцеро-соматичні – зміна соматичної діяльності при збудженні аферентних рецепторів ВНС (холецистит, апендицит).
•Сомато-вісцеральні – зміна діяльності внутрішніх органів при подразненні соматичних рецепторів.
•Вісцеро-сенсорні – зміна сенсорної інформації від екстерорецепторів при подразненні інтерорецепторів.
Зони Захар’їна-Гедас
Зони Захар’їна-Геда |
|
Схема розташування зон Захар’їна-Геда на тулубі і кінцівках |
|
використовують в |
|
|
|
цілях терапії. |
|
Можливість впливу |
|
з покривів тіла в |
|
області проекційних |
|
зон на відповідні |
|
внутрішні органи |
|
насамперед широко |
|
використовується у |
|
фізіотерапії. При |
|
пальпації свого тіла |
|
ви маєте знайти ті |
|
місця (зони), які |
|
будуть болючі і |
|
особливо чутливі |
|
Центральний відділ
Ця частина автономної нервової системи являє собою різноманітні структури головного мозку. В структурах головного мозку є велика кількість ієрархічних взаємопов'язаних утворень, що змінюють вегетативну нервову діяльність в залежності від потреб організму.
Виділяють три фізіологічних рівня центральної регуляції вегетативних рефлексів:
1 рівень. Забезпечує інтеграцію симпатичних і парасимпатичних рефлексів з метою піддержування вегетативного гомеостазу за відсутності сильних впливів зовнішнього середовища й рухової активності. Даний рівень забезпечується центрами, розташованими в області стовбура мозку і гіпоталамуса.